Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025

Жан де Лафонтен: Майстер байки

Жан де Лафонтен (1621—1695): Майстер байки

Жан де Лафонтен - величний французький поет 17 століття, чий хист і дотепність подарували світові безцінні байки, що й досі чарують читачів будь-якого віку. Його твори, сповнені мудрості, гумору та глибокого розуміння людської природи, виходять далеко за рамки простої розповіді про тварин, перетворюючись на справжні шедеври літератури.

Життєвий шлях

Лафонтен народився 8 липня 1621 року в місті Шато-Тьєррі. Його батько, Шарль де Лафонтен, обіймав посаду лісничого, що дало юному Жану можливість зрости в оточенні природи, яка згодом стала невід'ємною частиною його творів.

Після закінчення коледжу Лафонтен вступив до духовного братства ораторіанців, але згодом зрозумів, що його справжнє покликання - це література. Він почав писати вірші, оди, казки та інші твори, здобуваючи визнання в літературних колах.

Байки Лафонтена

Найвідомішою частиною творчості Лафонтена стали його байки, які він публікував протягом 20 років. Ці короткі віршовані розповіді, де головними героями виступають тварини, алегорично зображують людські вади та чесноти, висміюють недоліки суспільства та дають мудрі поради.

Лафонтен черпав натхнення з байок Езопа, Федра та інших античних авторів, але додав до своїх творів оригінальний стиль, гумор та глибокий психологізм. Його байки не лише розважають, але й змушують читача замислюватися над важливими життєвими питаннями.

Особливості байок Лафонтена

Аlegoria: Лафонтен використовує тварин як алегоричні образи для зображення людських типів та характерів.
Мораль: Кожна байка має чітку мораль, яка виражена в лаконічній фразі в кінці твору.
Гумор: Лафонтен майстерно використовує гумор та сатиру для висміювання людських вад.
Віршована форма: Байки написані віршем, що робить їх легкими для запам'ятовування та читання.

Вплив на світову літературу

Байки Лафонтена здобули світову популярність і були перекладені багатьма мовами. Їх вплив на розвиток байкарства важко переоцінити. Лафонтена вважають основоположником жанру байки в новоєвропейській літературі.

Висновок

Жан де Лафонтен - це не просто талановитий поет, а й мудрий філософ, який зумів у коротких віршованих розповідях укласти глибинні знання про людську природу. Його байки - це справжня скарбниця мудрості, гумору та життєвого досвіду, яка й досі залишається актуальною та цікавою для читачів будь-якого віку.

Жан де Лафонтен. «Зачумлені звірі»

Жан де Лафонтен — величний французький поет 17 століття, чий хист і дотепність подарували світові безцінні байки, що й досі чарують читачів будь-якого віку. Його твори, сповнені мудрості, гумору та глибокого розуміння людської природи, виходять далеко за рамки простої розповіді про тварин, перетворюючись на справжні шедеври літератури.

Байка «Зачумлені звірі» — один із найвідоміших творів Лафонтена, що й досі вражає читачів своєю актуальністю та глибиною думки. У ній автор зображує алегоричну картину тваринного світу, охопленого епідемією чуми, яка стає дзеркалом людського суспільства з його вадами та несправедливістю.

Алегорія

Важливо розуміти, що тварини в байці не просто персонажі, а алегоричні образи, що символізують різні людські типи та характери. Лев уособлює тиранію та сваволю влади, інші звірі — лицемірство, жадібність, боягузтво та інші вади.

Висміювання людських вад

Лафонтен майстерно використовує сатиру та гумор для висміювання людських вад. Він зображує звірів, які, будучи наляканими смертю, втрачають свою велич і гідність. Вони готові звинувачувати один одного, аби врятувати себе, нехтуючи справедливістю.

Критика суспільних законів

Байка також критикує несправедливі суспільні закони, де владні мають більше прав, а беззахисні стають жертвами. Лев, незважаючи на свою жорстокість, залишається безкарним, а Осел, не маючи можливості захистити себе, приречений на смерть.

Мораль байки

Мораль байки чітко виражена в заключних рядках:

"В час лиха, коли всім загрожує біда, Всілякі вади виринають на світ."

Лафонтен закликає читачів до самоусвідомлення та засудження людських вад. Він нагадує, що несправедливість та жорстокість неминуче обернуться трагедією для всіх.

Значення байки

Байка «Зачумлені звірі» має не лише історичне, але й актуальне значення. Вона змушує читачів замислюватися над проблемами несправедливості, тиранії, лицемірства та інших вад, які й досі існують у людському суспільстві.

Особливості байки

Аlegoria: Лафонтен використовує тварин як алегоричні образи для зображення людських типів та характерів.
Мораль: Кожна байка має чітку мораль, яка виражена в лаконічній фразі в кінці твору.
Гумор: Лафонтен майстерно використовує гумор та сатиру для висміювання людських вад.
Віршована форма: Байки написані віршем, що робить їх легкими для запам'ятовування та читання.

Вплив Лафонтена

Висміювання несправедливих суспільних законів та людських вад у байці «Зачумлені звірі»

Жан де Лафонтен, видатний французький байкар, у своїй творчості майстерно використовує алегорію для висміювання людських вад та несправедливих суспільних законів. Одним із найяскравіших прикладів є байка "Зачумлені звірі", де автор зображує тваринний світ, що стає дзеркалом людського суспільства.

Сюжет байки

У творі розповідається про епідемію чуми, що охопила ліс. Злякані звірі збираються на раду, де кожен намагається виправдати свої гріхи та перекласти відповідальність за біду на інших. Лев, володіючи владою, звинувачує у всьому Осла, який нібито винний у крадіжці сіна. Осел, розуміючи свою беззахисність, покірно приймає свою долю.

Алегорія

Тварини в байці стають алегоричними образами, що символізують різні людські типи та характери. Лев уособлює тиранію та несправедливість влади, інші звірі — лицемірство, жадібність, боягузтво та інші вади.

Висміювання людських вад

Критика суспільних законів

Мораль байки

Мораль байки чітко виражена в заключних рядках:

"В час лиха, коли всім загрожує біда, Всілякі вади виринають на світ."

Значення байки

Байка "Зачумлені звірі" має не лише історичне, але й актуальне значення. Вона змушує читачів замислюватися над проблемами несправедливості, тиранії, лицемірства та інших вад, які й досі існують у людському суспільстві.

Алегоричний зміст центральних образів у байці «Зачумлені звірі»

Центральні образи байки

У творі "Зачумлені звірі" Лафонтен використовує два центральні образи: Лева та Осла. Ці образи стають алегоричними символами, що втілюють різні аспекти людського життя.

Лев уособлює владу, силу та несправедливість. Він зображений як жорстокий і самовладний правитель, який використовує свою силу для придушення слабших. Лев, ховаючись за маскою справедливості, звинувачує Осла у всіх бідах, щоб зберегти власне життя.

Осел символізує беззахисність, покірність та несправедливе звинувачення. Він стає жертвою тиранії Лева, не маючи можливості ні захистити себе, ні довести свою невинуватість. Осел покірно приймає свою долю, розуміючи свою безсилість перед владою.

Алегоричний зміст

Алегоричний зміст байки "Зачумлені звірі" виходить далеко за рамки простої розповіді про тварин. Автор використовує образи Лева та Осла для розкриття таких тем, як:

Жорстокість та несправедливість влади
Беззахисність простих людей
Лицемірство та зрада
Покірність та прийняття своєї долі
Важливість справедливості та милосердя

Висновок

Байка "Зачумлені звірі" є не лише гострою сатирою на людське суспільство, але й глибоким філософським твором, який змушує читачів замислюватися над важливими життєвими питаннями. Лафонтен майстерно використовує алегорію для того, щоб донести до читача свою думку про несправедливість влади, жорстокість, лицемірство та інші вади, які й досі існують у людському суспільстві.