Календарно-тематичне планування. Зарубіжна література 10–11 класи 2022
Навчальна програма 2022 року | Рівень стандарту
Навігація
- 10 клас
- Вступ
- Золоті сторінки далеких епох
- Проза й поезія пізнього романтизму
- Роман XIX ст.
- Перехід до модернізму. Символізм й імпресіонізм
- Драматургія кінця XIX – початку XX ст.
- Сучасна література в юнацькому читанні
- 11 клас
- Вступ
- Золоті сторінки далеких епох
- Модернізм
- Шедеври європейської лірики першої половини XX ст.
- Антиутопія у світовій літературі
- Проблема війни і миру в літературі XX ст.
- Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст.
- Література другої половини XX – початку XXI ст.
- Сучасна література в юнацькому читанні
| Клас | Годин / рік | Текстуальне вивчення | Розвиток мовлення | Позакласне читання | Резервний час |
|---|---|---|---|---|---|
| 10 клас | 34 (35) | 30 | 4 | 2 | 2 (3) |
| 11 клас | 34 (35) | 30 | 4 | 2 | 2 (3) |
Структура кожного розділу: Тема — Зміст навчального матеріалу — Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти).
10 КЛАС
34 (35) год / рік | текстуальне вивчення: 30 год | розвиток мовлення: 4 год
Вступ. Оригінальна і перекладна література в сучасному світі (1 год.)
Тема: Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст.
Зміст навчального матеріалу:
Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст. Формування читача в епоху цифрових технологій. Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації.
Теорія літератури: автор, читач, художній переклад, діалог культур. Міжпредметні зв'язки: інформатика, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: розуміє значення художньої літератури для розвитку суспільства та особистості; знає особливості художнього перекладу, його різновиди.
Діяльнісний компонент: з'ясовує сутність діалогу автора й читача, діалогу культур у процесі читання художньої літератури; уміє користуватися фондами бібліотек, зокрема електронних мережевих бібліотек.
Ціннісний компонент: усвідомлює духовні цінності, утілені у творах літератури й мистецтва; знає електронні сайти українських бібліотек, використовує їх у процесі навчання; розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров'я людини.
Золоті сторінки далеких епох (7 год.)
Гомер. «Одіссея»
Зміст навчального матеріалу:
Стародавня Греція. Етапи й шедеври античності (огляд). Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.). «Одіссея» (1–2 уривки за вибором учителя). Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї». Уславлення людського розуму, вірності, винахідливості й допитливості. Засудження беззаконня, насильства й несправедливості та самовпевненості й марнославства. Образ Одіссея.
Данте Аліґ'єрі. «Божественна комедія»
Зміст навчального матеріалу:
Італія. Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Данте Аліґ'єрі (1265–1321). «Божественна комедія» (Пекло, І, V). Роль Данте Аліґ'єрі в історії європейської культури. Поема як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми. Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору.
Вільям Шекспір. «Гамлет»
Зміст навчального матеріалу:
Англія. Ренесанс в Англії. Здобутки й представники. Вільям Шекспір (1564–1616). «Гамлет». Здобутки драматургії В. Шекспіра. Філософські та моральні проблеми в трагедії «Гамлет». Провідні мотиви твору. Художній простір (данське королівство як символ). Гамлет — вічний образ світової літератури. Багатогранність шекспірівських характерів. Відкритість твору в часі, його рецепція та інтерпретації в наступні епохи.
Теорія літератури: міф, епічна поема, вічний образ, трагедія. Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: дає стислу характеристику літератури античності та Відродження; називає видатних представників античної та ренесансної культур; знає основні відомості про Гомера, Данте і В. Шекспіра; розуміє вплив їхньої творчості на українську літературу й світовий літературний процес; дає загальну характеристику змісту творів; називає імена відомих українських перекладачів.
Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції, проблематику поем «Одіссея» та «Божественна комедія» (за прочитаними уривками), трагедії «Гамлет»; визначає міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї»; характеризує стиль гомерівської оповіді, концепцію світу і людини в «Божественній комедії», образи Одіссея і Гамлета; аргументує, чому образ Гамлета став «вічним»; визначає провідні мотиви трагедії «Гамлет», роль монологів у розкритті образу головного героя.
Ціннісний компонент: обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах; висловлює судження щодо проблем праведного благочестивого життя та морального вибору; оцінює чинники духовного життя і вчинків літературних персонажів; робить висновки про значення прочитаних творів для світового культурного поступу.
Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму XIX ст. (6 год.)
Е. Т. А. Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
Зміст навчального матеріалу:
Специфіка переходу від романтизму до реалізму. Німеччина. Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776–1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості. Особливості сюжету й композиції повісті. Гротескні образи. Викривальний зміст твору. Символіка.
Волт Вітмен. «Листя трави»
Зміст навчального матеріалу:
США. Розвиток романтизму в США, видатні представники. Волт Вітмен (1819–1892). «Листя трави» (1–2 уривки за вибором учителя). Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв'язок збірки з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки. Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
Теорія літератури: гротеск, фантастика, соціальна сатира, психологізм, верлібр. Міжпредметні зв'язки: історія, українська мова, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: розуміє особливості розвитку романтизму, специфіку його течій у національних літературах і творчості митців; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності.
Діяльнісний компонент: виявляє жанрові ознаки прочитаних творів; визначає особливості взаємодії різних елементів (романтичних і реалістичних) у творах; аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів; коментує, характеризує, інтерпретує образи персонажів та засоби їх створення; виявляє особливості індивідуального стилю митців; виявляє традиції й новаторство митців на тлі літературного процесу.
Ціннісний компонент: висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем; усвідомлює гуманістичні цінності доби романтизму (пріоритет особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів та ін.); визначає роль пейзажів у творах романтизму, ставлення представників романтизму до природи.
Роман XIX ст. (6 год.) (1–2 твори за вибором учителя)
Стендаль. «Червоне і чорне»
Зміст навчального матеріалу:
Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність. Стендаль (Марі Анрі Бейль, 1783–1842). «Червоне і чорне». Творчий шлях письменника, його внесок у скарбницю психологічної прози XIX ст. Конфлікт молодої людини та суспільства в романі «Червоне і чорне». Образ Жульєна Сореля. Зображення соціального середовища у творі. Символіка.
Ґустав Флобер. «Пані Боварі»
Зміст навчального матеріалу:
Ґустав Флобер (1821–1880). «Пані Боварі». Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі. Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства. Еволюція Емми Боварі. Образи обивателів. Об'єктивний стиль Г. Флобера. Психологічні деталі. Боварізм як суспільно-психологічне явище.
Оскар Вайльд. «Портрет Доріана Грея»
Зміст навчального матеріалу:
Оскар Вайльд (1854–1900). «Портрет Доріана Грея». Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Проблема краси й моралі в романі. Система образів. Еволюція головного героя. Роль фантастики у творі. Символіка. Традиції і новаторство О. Вайльда в жанрі роману.
Теорія літератури: роман та його різновиди, індивідуальний стиль. Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: знає історію формування жанру роману у світовій літературі, його різновиди; розуміє специфіку розвитку роману в XIX ст., називає його жанрові ознаки.
Діяльнісний компонент: виявляє ознаки типовості образів у реалістичному романі; характеризує й порівнює романні образи у зв'язках із дійсністю, середовищем, світоглядними шуканнями митців; зіставляє образи персонажів.
Ціннісний компонент: висловлює судження щодо порушених у романах проблем; дає оцінку героям, використовуючи навички критичного мислення; зіставляє прочитані твори з екранізаціями, ілюстраціями тощо, критично оцінює їх.
Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці (4 год.) (4–5 творів за вибором учителя)
Шарль Бодлер. «Квіти зла»
Зміст навчального матеріалу:
Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм. Франція. Шарль Бодлер (1821–1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). Ш. Бодлер — пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови. Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці.
Поль Верлен. «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня»
Зміст навчального матеріалу:
Поль Верлен (1844–1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня». Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики.
Артюр Рембо. «Голосівки», «Моя циганерія»
Зміст навчального матеріалу:
Артюр Рембо (1854–1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія».
Теорія літератури: модернізм, символізм, імпресіонізм, неоромантизм, символ. Міжпредметні зв'язки: українська література, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: розповідає про зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX–XX ст.; називає характерні ознаки модерністських течій; знає основні віхи життя і творчості митців, риси їхнього індивідуального стилю.
Діяльнісний компонент: аналізує ліричні твори (цілісно і у фрагментах); виявляє провідні проблеми, теми, мотиви; виокремлює символи, пояснює їхній асоціативний зміст; розкриває зв'язок романтизму і модернізму; характеризує взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці кінця XIX – початку XX ст.; обговорює проблему призначення мистецтва й митця.
Ціннісний компонент: сприймає й розуміє естетику образного слова; висловлює судження щодо художньої цінності прочитаних творів; усвідомлює зв'язок літератури й живопису, літератури й музики на етапі раннього модернізму; визначає засоби художньої виразності для створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві.
Драматургія кінця XIX – початку XX ст. (3 год.)
Моріс Метерлінк. «Синій птах»
Зміст навчального матеріалу:
Зміни в драматургії на межі XIX–XX ст. Бельгія. Моріс Метерлінк (1862–1949). «Синій птах». М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру. Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв'язків у драмі-феєрії «Синій птах». Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики. Символіка образів. Трактування фіналу.
Теорія літератури: «нова драма», дія (зовнішня і внутрішня), символ, підтекст, драма-феєрія. Компаративний аспект: порівняння драм «Синій птах» М. Метерлінка і «Лісова пісня» Лесі Українки. Міжпредметні зв'язки: українська література, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: розуміє сутність кардинальних змін у драматургії на межі XIX–XX ст., ідейних та естетичних шукань представників «нової драми»; знає й коментує перебіг сюжету, розвиток дії (зовнішньої та внутрішньої).
Діяльнісний компонент: виокремлює новаторські риси в прочитаному творі; виявляє жанрові ознаки твору; з'ясовує значення символів у п'єсі; зіставляє розвиток європейської та української драми на межі XIX–XX ст.
Ціннісний компонент: висвітлює актуальні проблеми, порушені у творі, інтерпретує їх на підставі власного досвіду, у проекції на сучасність; розкриває внесок митців у розвиток національної та світової культури.
Сучасна література в юнацькому читанні (2 год.) (1–2 твори за вибором учителя та учнів)
Сучасна зарубіжна проза для юнацтва
Зміст навчального матеріалу:
Твори на вибір учителя і учнів:
| Автор | Твір | Основні теми |
|---|---|---|
| Ромен Гарі (1914–1980), Франція | «Повітряні змії» | Зображення Другої світової війни, ідеї миру, людяності, порятунку духовних цінностей |
| Тумас Транстремер (1931–2015), Швеція | Лірика (1–2 твори за вибором учителя) | Розмаїття тем і жанрів, актуальні проблеми сьогодення, образ сучасної людини |
| Мо Янь (нар. 1955), Китай | «Геній» | Гуманістична сутність образу, духовна стійкість героя, міфологічні алюзії |
| Сью Таунсенд (1946–2014), Велика Британія | Цикл творів про Адріана Моула | Становлення молодої людини, стосунки зі світом, психологічні проблеми, авторська іронія |
| Ніл Ґейман (нар. 1960), Велика Британія | «Чому наше майбутнє залежить від читання» або «Кораліна» | Моральний вибір людини, стосунки батьків і дітей, допитливість, сміливість, символіка |
| Йоанна Яґелло (нар. 1974), Польща | «Кава з кардамоном» | Синтез підліткової повісті та детективу, проблема батьків і дітей, образ головної героїні |
Теорія літератури: класична і масова література, художність. Міжпредметні зв'язки: художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: знає популярних сучасних письменників та їхні твори; розуміє зв'язок творчості сучасного письменника з національними традиціями й тенденціями розвитку літератури; формулює критерії художності.
Діяльнісний компонент: розрізняє твори класичної та масової літератури; аналізує й інтерпретує прочитані твори сучасності; визначає особливості індивідуальних стилів митців.
Ціннісний компонент: висловлює судження щодо порушених у творах питань та художніх образів; робить висновки про національне та загальнолюдське значення прочитаних творів; критично оцінює твори масової літератури; виявляє актуальні проблеми сучасного світу в прочитаних творах; осмислює цінність життя; усвідомлює переваги й ризики інформаційної доби для особистості.
Для вивчення напам'ять (10 клас): В. Шекспір «Гамлет» (один із монологів Гамлета за вибором учителя); В. Вітмен (1 уривок за вибором учня); П. Верлен (1 вірш за вибором учня).
11 КЛАС
34 (35) год / рік | текстуальне вивчення: 30 год | розвиток мовлення: 4 год
Вступ. Література. Мораль. Людяність (1 год.)
Тема: Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності
Зміст навчального матеріалу:
Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача. Літературні премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність.
Теорія літератури: діалог культур, поглиблення поняття про художній переклад. Міжпредметні зв'язки: історія.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: пояснює сутність діалогу культур, що відбувається за посередництва художньої літератури; розуміє значення художньої літератури (оригінальної і перекладної) для розвитку особистості та суспільства.
Діяльнісний компонент: висловлює судження щодо значення оригінальної і перекладної літератури для протистояння викликам сучасного світу, збереження миру й духовності; тлумачить поняття «світова література», «національна література», «художній переклад», «діалог культур».
Ціннісний компонент: усвідомлює гуманістичний потенціал світової літератури, значущість праці автора оригіналу та перекладача; коментує висловлення видатних українців про зарубіжну літературу, роль читання для формування особистості й нації.
Золоті сторінки далеких епох (3 год.)
Йоганн Вольфґанґ Ґете. «Фауст»
Зміст навчального матеріалу:
Німеччина. Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749–1832). «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина). Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита. Жанрова своєрідність твору.
Теорія літератури: трагедія, поглиблення поняття про художній образ. Україна і світ: «Фауст» в Україні — переклади й критика. Міжпредметні зв'язки: художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: дає стислу характеристику німецькому Просвітництву; знає основні етапи життєвого і творчого шляху письменника; розуміє значення творчості Й. В. Ґете у світовому літературному процесі; дає загальну характеристику змісту трагедії «Фауст»; висвітлює питання про популяризацію «Фауста» в Україні.
Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції трагедії; характеризує образи Фауста, Мефістофеля, Маргарити; визначає жанрову своєрідність твору; розкриває сутність протистояння Фауста і Мефістофеля; порівнює образи Фауста і Вагнера.
Ціннісний компонент: усвідомлює цінність невпинного пошуку як сенсу людського буття; обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творі; висловлює судження щодо сенсу життя; аргументує власну позицію щодо проблеми щастя людини; обґрунтовує думку щодо боріння добра й зла як рушійної сили розвитку світу.
Модернізм (6 год.)
Франц Кафка. «Перевтілення»
Зміст навчального матеріалу:
Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Ф. Кафка, Дж. Джойс і М. Пруст як зачинателі модернізму в європейській прозі. Екзистенціалізм, його філософські засади та представники.
Німецькомовна проза. Франц Кафка (1883–1924). «Перевтілення». Життя і творчий шлях Ф. Кафки. Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.
Альбер Камю. «Чума»
Зміст навчального матеріалу:
Франція. Альбер Камю (1913–1960). «Чума». Віхи життя й особливості світогляду А. Камю. Роман «Чума»: проблематика, сюжет і композиція, притчевість твору, алегоризм образів і ситуацій.
Теорія літератури: модернізм, екзистенціалізм, притча, гротеск. Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: називає засновників модернізму в європейській прозі; знає світоглядні й естетичні засади модернізму; розкриває філософські засади екзистенціалізму; розповідає про основні віхи життя та творчості письменників; розуміє художнє новаторство митців; наводить приклади гротеску й притчі в прочитаних творах.
Діяльнісний компонент: виявляє актуальні проблеми в прочитаних текстах; характеризує художні образи у творах митців; досліджує особливості сюжету, композиції, стилю прочитаних творів; висвітлює зв'язки творів з естетичними й ідейними шуканнями доби.
Ціннісний компонент: критично ставиться щодо зображеного світового буття як абсурдного; робить висновки щодо ролі прочитаних творів для сучасного читача; висловлює власну позицію щодо порушених у творах суспільних та моральних проблем; розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров'я людини.
Шедеври європейської лірики першої половини XX ст. (5 год.)
Ґійом Аполлінер. «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо»
Зміст навчального матеріалу:
Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. Франція. Ґійом Аполлінер (1880–1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Ґійом Аполлінер — поет-авангардист. Зв'язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі» та «Каліграми». Специфіка віршованої форми каліграм. Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера.
Райнер Марія Рільке. Лірика
Зміст навчального матеріалу:
Австрія. Райнер Марія Рільке (1875–1926). «Згаси мій зір...», «Орфей, Евридіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея» (огляд). Своєрідність поглядів і поетики Р. М. Рільке. Діалог ліричного героя з Богом. Переосмислення античних міфів у віршах митця. Філософський характер і художня довершеність лірики поета.
Федеріко Ґарсіа Лорка. «Про царівну Місяцівну», «Гітара»
Зміст навчального матеріалу:
Іспанія. Федеріко Ґарсіа Лорка (1898–1936). «Про царівну Місяцівну», «Гітара». Віхи творчого шляху й художні здобутки Ф. Ґарсіа Лорки. Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета. Своєрідність художнього світу Ф. Ґарсіа Лорки.
Теорія літератури: вірш, поема, авангардизм, ліричний герой (героїня). Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: дає стислу характеристику модернізму й авангардизму в літературі; знає течії модернізму й авангардизму, їхніх видатних представників, основні етапи життєвого і творчого шляху письменників.
Діяльнісний компонент: визначає провідні теми й мотиви в ліриці митців; розкриває особливості світобачення письменників; характеризує образи ліричних героїв (героїнь); висвітлює зв'язки поетів з Україною, українські теми й мотиви в їхній ліриці.
Ціннісний компонент: обґрунтовує власне судження, обстоює думку в обговоренні (дискусії); робить висновки щодо загальнолюдського й національного в ліриці поетів; визначає роль творчої спадщини поетів у ствердженні суспільно значущих ідей; усвідомлює цінність духовно-емоційного світу людини, значення поезії для її розвитку.
Антиутопія у світовій літературі (2 год.)
Джордж Оруелл. «Скотоферма» або «1984»
Зміст навчального матеріалу:
Розвиток жанру антиутопії у XX ст.: ознаки та представники. Велика Британія. Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903–1950). «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя). Зв'язок творчості Дж. Оруелла із соціально-історичною ситуацією доби. Викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопіях митця. Боротьба проти страху й рабської покірності в суспільній свідомості. Образ головного героя в динаміці. Поетика антиутопії (фантастика, мова, символи, алегорії та ін.).
Теорія літератури: антиутопія, конфлікт, сатира, соціальна фантастика. Компаративний аспект: зіставлення фрагментів англійських оригіналів й українських перекладів творів Дж. Оруелла. Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: дає загальну характеристику змісту творів; сприймає літературний твір у контексті епохи та історико-літературного процесу.
Діяльнісний компонент: виявляє ознаки антиутопії в тексті; аналізує ідейно-тематичну сутність, сюжет, композицію, проблематику художнього твору; обґрунтовує власну позицію щодо актуальних проблем, порушених у творі; розкриває функції фантастики у творі-антиутопії.
Ціннісний компонент: оцінює вчинки персонажів антиутопії; усвідомлює важливість рішучої боротьби проти тоталітарної системи, страху й рабської покірності; встановлює зв'язок антиутопії з розвитком суспільства XX ст.; усвідомлює небезпеку тоталітаризму для людини, культури, цивілізації; усвідомлює особисту відповідальність за збереження миру, природи, демократичних засад.
Проблема війни і миру в літературі XX ст. (4 год.)
Бертольт Брехт. «Матінка Кураж та її діти»
Зміст навчального матеріалу:
Німеччина. Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика. Бертольт Брехт (1898–1956). «Матінка Кураж та її діти». Б. Брехт — драматург-новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п'єсі.
Генріх Белль. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»
Зміст навчального матеріалу:
Генріх Белль (1917–1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства. Образ школи як художня модель нацистської Німеччини. Зображення війни з погляду важко пораненого юного солдата. Символічний зміст назви оповідання. Форма твору (внутрішній монолог). Специфіка змалювання образу головного героя. Художні деталі. Підтекст. Авторська позиція.
Пауль Целан. «Фуга смерті»
Зміст навчального матеріалу:
Пауль Целан (1920–1970). «Фуга смерті». Віхи життя й творчості Пауля Целана. «Фуга смерті» — один із найвідоміших творів про Голокост. Художнє новаторство митця. Ключові метафори («чорне молоко світання», «могила в повітрі») як відтворення жахливої реальності Освенціму. Прийом протиставлення. Провідні мотиви та їхня роль у творі. Трансформація біблійних образів і мотивів у творі.
Теорія літератури: епічний театр, підтекст, мотив, композиція. Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: виразно читає, коментує, аналізує літературні твори.
Діяльнісний компонент: розкриває особливості художньої побудови творів; характеризує ідейно-тематичний зміст, сюжет, проблематику творів, художні образи; визначає антивоєнний пафос творів, авторську позицію.
Ціннісний компонент: аналізує теми та актуальні проблеми творів; висловлює власні судження щодо питань, порушених у творах митців; бере участь в обговоренні проблематики прочитаних текстів; визначає історичну основу творів, їхню актуальність для сьогодення; висловлює судження про цінність людського життя; виявляє у творах провідні символи, спрямовані на протест проти війни й захист миру.
Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини XX ст. (4 год.) (2 твори за вибором учителя)
Ернест Міллер Гемінґвей. «Старий і море»
Зміст навчального матеріалу:
Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини ХХ ст. США. Ернест Міллер Гемінґвей (1899–1961). «Старий і море». Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея. Реалістичний, міфологічний і філософський плани повісті. Символіка образів (риба, море, рибалка, хлопчик та ін.). Образ Сантьяго. Ознаки притчі у повісті.
Ґабріель Ґарсіа Маркес. «Стариган із крилами»
Зміст навчального матеріалу:
Колумбія. Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927–2014). «Стариган із крилами». Специфіка «магічного реалізму» Ґ. Ґарсіа Маркеса. Синтез реального і фантастичного в оповіданні. Відображення моральної деградації людства. Символічний зміст образу янгола. Ідея прагнення до внутрішнього вдосконалення, морального відродження, повернення до вічних цінностей.
Ясунарі Кавабата. «Тисяча журавлів»
Зміст навчального матеріалу:
Японія. Ясунарі Кавабата (1899–1972). «Тисяча журавлів». Ясунарі Кавабата — лауреат Нобелівської премії. Відображення самобутності японської культури у повісті. Роль чайної церемонії в композиції твору. Провідні ідеї (утвердження єдності людини з природою, гармонії зі світом, повернення до національних традицій і вічних цінностей). Образна система повісті. Еволюція головного героя (Кікудзі). Символіка. Японські уявлення про красу та їх відображення у творі.
Теорія літератури: притча, «магічний реалізм», підтекст, індивідуальний стиль письменника, національний колорит. Міжпредметні зв'язки: художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: знає основні відомості про життя і творчість Е. М. Гемінґвея, Ґ. Ґарсіа Маркеса, Я. Кавабати; розуміє значення творчості письменників у світовому літературному процесі.
Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризує персонажів творів, стильові особливості прочитаних текстів; виявляє й аргументує жанрові ознаки творів.
Ціннісний компонент: обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах; висловлює судження щодо сенсу людського буття, морального вибору людини; робить висновки про значення прочитаних творів для духовного зростання особистості; усвідомлює цінність національної самобутності, рідної культури і культурного розмаїття світу; висловлює судження про цінність людського життя; усвідомлює єдність людини з природою як необхідну умову її здорового життя.
Література другої половини XX – початку XXI ст. (2 год.)
Огляд здобутків драматургії другої половини ХХ ст. Постмодернізм
Зміст навчального матеріалу:
Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950–1960-х рр., його провідні ознаки. Огляд здобутків митців: «Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета. Жанрові новації (драма-притча, трагікомедія та ін.). Значення іронії, гротеску у творах.
Література постмодернізму. Постмодернізм — одне із найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. Постмодерністське мистецтво: елітарна й масова культура.
Милорад Павич. «Скляний равлик»
Зміст навчального матеріалу:
Сербія. Милорад Павич (1929–2009). «Скляний равлик». Короткі відомості про митця. Утілення в оповіданні рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем. Варіанти фіналу твору як ознака стилю М. Павича. Значення центральної метафори.
Хуліо Кортасар. «Менади»
Зміст навчального матеріалу:
Аргентина. Хуліо Кортасар (1914–1984). «Менади». Короткі відомості про письменника. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні. Відображення сучасних соціальних, психологічних, етичних проблем у творі. Специфіка індивідуального стилю митця: поєднання реалістичних і фантастичних елементів, калейдоскопічність подій, символіка, метафоризм, пародія.
Теорія літератури: «театр абсурду», постмодернізм, інтертекстуальність, «магічний реалізм». Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: знає світоглядні й естетичні засади «театру абсурду», його ознаки; розуміє передумови розвитку постмодернізму, визначає основні принципи його поетики; називає найвідоміших письменників літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.; розрізняє явища масової та елітарної культури.
Діяльнісний компонент: аналізує проблематику, образну систему, художні особливості прочитаних творів; характеризує образи персонажів; розкриває зміст символів, метафор у прочитаних творах; виявляє риси абсурдистської драми, літератури постмодернізму, роль гротеску та фантастики у текстах; з'ясовує особливості стилю митців; веде діалог щодо проблем, порушених у прочитаних творах.
Ціннісний компонент: усвідомлює художню цінність прочитаних творів; обговорює проблеми морального вибору, сенсу людського життя; робить висновки щодо значення творів для розвитку культури й формування сучасного читача; з повагою ставиться до культурних надбань інших народів.
Сучасна література в юнацькому читанні (2 год.) (1–2 твори за вибором учителя та учнів)
Сучасна зарубіжна проза для юнацтва
Зміст навчального матеріалу:
Твори на вибір учителя і учнів:
| Автор | Твір | Основні теми |
|---|---|---|
| Таїр Халілов (нар. 1940), Україна | «До останнього подиху» | Трагічна доля кримськотатарського народу, тема депортації, почуття гідності, близькість до екзистенціалізму |
| Джон Майкл Ґрін (нар. 1977), США | «Провина зірок» | Ідея цінності життя, образи головних героїв, ліризм і іронічність оповіді, символіка назви |
| Маркус Зузак (нар. 1975), Австралія | «Крадійка книжок» | Друга світова війна, викриття нацизму, ідеї людяності, добра, книга як символ духовності |
Теорія літератури: поглиблення понять про класичну і масову літературу, популярні жанри сучасної літератури. Міжпредметні зв'язки: історія, художня культура.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: називає сучасних письменників, твори яких увійшли в коло юнацького читання; знає окремі факти їхнього життя; розуміє зв'язок творчості письменника з національними літературними традиціями та сучасними тенденціями світової літератури.
Діяльнісний компонент: аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризує образи персонажів; порівнює прочитані твори з текстами дотичної тематики та проблематики.
Ціннісний компонент: коментує художні образи, у яких утілено позитивні й негативні явища; висловлює судження про особливості стилю письменників, їхню роль в історії національної та світової культури; аналізує соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми, порушені у прочитаних творах; зіставляє літературні твори з їхнім утіленням у різних видах мистецтва.
Для вивчення напам'ять (11 клас): Й. В. Ґете «Фауст» (один із монологів Фауста за вибором учителя); Ґійом Аполлінер (1 вірш за вибором учня); Р. М. Рільке (1 вірш за вибором учня).
Зарубіжна література 10–11 класи | Навчальна програма 2022 року | Рівень стандарту
Дата останньої редакції: 02 квітня 2026