Навігація

• 5 клас
• Вступ
• Частина 1. Біблійні перекази
• Частина 2. У світі казок
• Частина 3. У світі природи
• Частина 4. У світі дитинства
• 6 клас
• Вступ
• Частина 1. Біблійні перекази
• Частина 2. Злети людської фантазії в міфах народів світу
• Частина 3. Людські чесноти й вади в дзеркалі байки
• Частина 4. Дивні мандрівки й відкриття душевних скарбів
• Частина 5. Краса природи та поезія серця
• Частина 6. Хибні та справжні цінності людського життя

Клас	Частин
5 клас	4 частини + Вступ + Підсумки
6 клас	6 частин + Вступ + Підсумки

Структура кожного розділу: Зміст навчального матеріалу — Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

5 КЛАС

Вступ

Зміст навчального матеріалу:

Зарубіжна література — надбання світової культури. Оригінальна та перекладна література. Автор і перекладач художнього твору. Національна та зарубіжна літератури. Література національних меншин України. Іншомовна література рідного краю. Друкований та цифровий текст. Складники друкованого тексту. Літературні твори в сучасному інтермедійному просторі. Теорія літератури: поняття «зарубіжна література», початкові поняття про оригінал та переклад. Культурний контекст: література та інші види мистецтва. Українські перекладачі зарубіжної літератури.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає інформацію, зважаючи на мету та умови спілкування; розуміє та відтворює зміст почутої інформації, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету; наводить приклади творів улюблених зарубіжних авторів й аргументує свій вибір; наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції щодо становища художньої літератури в сучасному інтермедійному просторі. Читає художні, науково-публіцистичні тексти та медіатексти, переказує їхній зміст відповідно до поставлених запитань та завдань; пояснює поняття «оригінал», «переклад», «зарубіжна література», «національна література»; формулює висновки щодо значення зарубіжної літератури, художнього перекладу, літератури національних меншин; пояснює відмінності між оригінальною та перекладною, національною та зарубіжною літературами, автором та перекладачем; порівнює різні переклади художнього твору, літературний твір та його інтерпретації в різних видах мистецтва, друкований та цифровий твір; пояснює функції основних складників друкованого твору та використовує ці знання на практиці; повідомляє про інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо), які використовує для задоволення власних читацьких потреб; записує повідомлення про інформаційні ресурси зарубіжної літератури; вирізняє окремі мовні явища в наведених прикладах художнього перекладу та пояснює їхню суть.

Частина 1. Біблійні перекази

Зміст навчального матеріалу:

Біблія — духовна скарбниця людства. Біблійні історії про творення світу й перших людей. Причини втрати первісної гармонії людини з Богом і світом. Народження Ісуса Христа в Новому Заповіті. Значення образів та деталей у розповіді про Різдво. Утвердження цінності співчуття та милосердя в оповідях Ісуса Христа. Коло читання: «Створення світу та історія перших людей», «Народження Христа», «Притча про доброго самарянина» (інваріантний компонент); «Запрошення на банкет», «Притча про таланти» та ін. (варіативний компонент). Теорія літератури: поняття про інакомовне значення художнього образу. Культурний контекст: біблійні сюжети в образотворчому мистецтві. Українські переклади Біблії.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає науково-популярну інформацію та окремі біблійні перекази; переказує (стисло, вибірково) зміст почутої інформації та художніх творів; вичерпно відповідає на запитання за змістом почутої інформації; у разі потреби грамотно перепитує для уточнення деталей. Читає і переказує (стисло, вибірково) біблійні перекази та науково-популярні тексти; характеризує порушені в біблійних переказах моральні проблеми та встановлює інакомовне значення окремих образів; формулює висновки щодо моральних проблем; пояснює назви «Біблія», «Старий Заповіт», «Новий Заповіт»; порівнює біблійні перекази з ілюстраціями до них. Записує власні міркування щодо повчального змісту притчі про доброго самарянина. Створює стисле письмове повідомлення про зміст біблійного виразу «добрий самарянин» та наводить приклади його використання в житті; вирізняє окремі мовні явища в опрацьованих прикладах художніх перекладів та пояснює їхню суть.

Частина 2. У світі казок

2.1. Казки народів світу

Зміст навчального матеріалу:

Усна народна творчість та її жанри (загадки, прислів'я, приказки, пісні, казки тощо). Казки народів світу. Збірки народних казок: «Панчатантра», «Тисяча й одна ніч», «Дитячі та родинні казки братів Ґрімм» тощо. Типи фольклорної казки (чарівна, про тварин, соціально-побутова). Сюжет чарівної казки. «Чарівні помічники». Чесноти та вади казкових персонажів. Протистояння добра та зла в казкових сюжетах; характерні мотиви народних казок. Повчальний зміст казок. Фантастичні елементи в казках. Антитеза як характерний прийом казки. Загальнолюдські ідеали та національний колорит народних казок. «Мандрівні сюжети». Коло читання: загадки, прислів'я та приказки різних народів; Індійська народна казка «Фарбований шакал»; Німецька народна казка «Пані Метелиця»; 1 з казок про Сіндбада-мореплавця; Польська народна казка «Цвіт папороті» (інваріантний компонент); казки Шарля Перро, братів Ґрімм, зі збірки «Тисяча й одна ніч», китайська, японська, угорська, татарська народні казки (варіативний компонент). Теорія літератури: поглиблення понять «фольклор», «народна казка», «літературна казка»; поняття «антитеза», «гіпербола», «мандрівні сюжети».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця розрізняє відому й нову для себе інформацію в почутих повідомленнях про фольклор; наводить приклади улюблених фольклорних та літературних казок; уважно слухає приклади діалогічних та монологічних висловлювань у казках, визначає мету почутих фрагментів і прогнозує перебіг подальшої комунікації. Читає художні та науково-популярні тексти відповідно до поставленої мети, розрізняючи відому й нову інформацію; переказує зміст прочитаних художніх творів, використовуючи засоби унаочнення та візуалізації (малюнки або комікси); за допомогою таблиць та схем визначає типи фольклорних казок, пояснює особливості побудови їхніх сюжетів, образів та мови, відмінності між народною та літературною казками; встановлює причинно-наслідковий зв'язок між подіями; характеризує емоційний стан, риси характеру, поведінку та вчинки казкових персонажів; формулює висновки щодо повчального змісту казок та їхніх художніх особливостей; пояснює зміст літературознавчих понять; знаходить прийоми антитези та гіперболи, а також фантастичні елементи в казкових творах; порівнює персонажів одного казкового твору, сюжети кількох чарівних казок; зіставляє казки з їхніми кіно- та мультиплікаційними версіями; за мотивами прочитаних казок створює власний медійний продукт. Складає простий план опрацьованої казки; письмово доповнює / змінює або трансформує стислі діалоги та монологи казкових персонажів; оформлює власне висловлення згідно з усталеними нормами. Порівнює та зіставляє окремі мовні явища в різних художніх творах; відтворює антитези в письмових завданнях щодо казок.

2.2. Візерунки літературної казки

Зміст навчального матеріалу:

Літературна казка, її відмінності від фольклорної казки. Видатні автори літературних казок. Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875). «Снігова королева» або «Соловейко» — справжні й штучні цінності; протистояння щирого серця бездушній владі; утвердження перемоги світлих сил; поєднання побутового й фантастичного; роль художніх деталей. Оскар Вайлд (1854–1900). «Хлопчик-зірка» — протиріччя між зовнішньою та внутрішньою красою в казці; конфлікт краси й добра; моральні помилки Хлопчика-зірки, його шлях від себелюбства до людяності; роль стосунків з матір'ю в контексті його життєвих випробувань; поетизація оповіді у творі. Варіативний компонент: Рудольф Еріх Распе «Дивовижні пригоди барона Мюнхгаузена», Дж. Р. Кіплінґ «Книга Джунглів», казки Г. К. Андерсена та ін. Теорія літератури: поняття «літературна казка», «автор», «епітет»; поглиблення поняття про прозову та віршовану мову.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця (у межах підрозділу 2.2 в сукупності з 2.1) виразно читає та переказує літературні казки; характеризує емоційний стан, риси характеру, поведінку та вчинки казкових персонажів, виявляє ставлення оповідача до персонажів у літературних казках; формулює висновки щодо повчального змісту казок та їхніх художніх особливостей; пояснює зміст понять «літературна казка», «епітет»; знаходить прийоми антитези та гіперболи у казкових творах, пояснює їхню роль; порівнює народну та літературну казку; за мотивами прочитаних казок створює власний медійний продукт (комікс, театральна сценка, радіовистава); складає простий план казки; доповнює / змінює / створює діалоги та монологи або переробляє монологи у діалоги; порівнює прикметники в художніх описах у казках Г. К. Андерсена; застосовує антитези у письмових роботах.

Частина 3. У світі природи

3.1. Оповідання про природу

Зміст навчального матеріалу:

Розкриття багатства, краси й одухотвореності світу природи в літературних творах. Неоднозначні стосунки людини та природи. Художня література й сучасне екомислення. Ернест Сетон-Томпсон (1860–1946). «Лобо — володар Курумпо» — зображення поведінки та звичок звірів; риси характеру Лобо, його почуття; стосунки людей та звірів; ставлення оповідача до Лобо. Варіативний компонент: «Снап», «Доміно» Сетона-Томпсона; Джеральд Дарелл «Балакучі квіти» та ін. Теорія літератури: поняття «пейзаж», «тема» та «ідея» твору, «оповідання».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця слухає та виразно читає твори про природу, зважаючи на особливості поетичної та прозової мови; дає вичерпні відповіді на запитання до почутих художніх творів; розповідає про власний емоційний стан під час рефлексії сприймання поетичних творів. Читає художні твори та науково-публіцистичні тексти про природу відповідно до мети читання; переказує (стисло, вибірково, близько до тексту) зміст прозових творів; характеризує порушені в прозових творах проблеми взаємин людини та природи й проєктує на них власний або відомий життєвий досвід; пояснює причини вчинків персонажів і розкриває авторське ставлення до героїв; знаходить у прозових творах пейзажні картини й коментує їхній зміст; розкриває актуальність творів про природу у контексті власного ставлення; пояснює зміст понять «пейзаж», «тема», «ідея», «оповідання»; самостійно складає план твору й добирає цитати до нього; виконує невеличкі письмові творчі завдання щодо відтворення / створення природних образів.

3.2. Краса природи в західноєвропейській поезії

Зміст навчального матеріалу:

Роберт Бернс (1759–1796). «Моє серце в верховині» — краса рідних краєвидів, настрій твору. Джон Кітс (1795–1821). «Про коника та цвіркуна» — «поезія землі»; «голоси» та картини природи; оспівування «дрібниць» природного життя. Теорія літератури: поняття «рима», «порівняння», «метафора», «епітет», «пейзажна лірика»; поглиблення поняття «віршована мова».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця характеризує настрій поетичних творів, розкриває втілені в них почуття і думки; проводить паралелі між змальованими поетичними образами та власним сприйняттям природи; визначає тему та основну думку поезій про природу; визначає рими в поетичних творах; розпізнає порівняння, епітети, метафори та пояснює їхню роль; розрізняє прозову та віршовану мову; порівнює пейзажі у віршах різних авторів; порівнює картини природи у віршах, музиці та образотворчому мистецтві; представляє самостійно прочитаний твір про природу; на основі прочитаних творів про природу створює індивідуальний або колективний медійний продукт (аудіотвір, мультфільм, відеоролик). Самостійно складає план опрацьованого прозового твору й добирає цитати; виконує письмові творчі завдання щодо відтворення / створення / заміни рими, а також порівнянь / метафор / епітетів. Вирізняє окремі мовні явища в перекладах поетичних творів та пояснює їхню суть; творчо використовує порівняння, метафори та епітети, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення та обґрунтовуючи зроблений вибір.

3.3. Розмаїття природного життя у віршах єврейських поетів з України

Зміст навчального матеріалу:

Краса землі у творчості єврейських поетів, що народилися в Україні й писали мовою ідиш. Лейб Квітко (1890–1952). «Жук» — співчутливе зображення життя «маленьких мешканців» природного світу, багатство природного життя у творі. Перец Маркіш (1895–1952). «Врожай» — закоханість у природу рідного краю, засоби одухотворення рослинної природи у вірші. Варіативний компонент: Генріх Гейне «Задзвени із глибини», Персі Біші Шеллі «Глянь, за містом сонце встало...», іншомовна література рідного краю. Теорія літератури: поглиблення поняття про художній переклад. Зв'язок із літературою національних меншин України.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

(Спільні з підрозділом 3.2.) Учень/учениця визначає тему та основну думку поезій про природу; характеризує настрій поетичних творів; проводить паралелі між поетичними образами та власним сприйняттям природи; розпізнає та пояснює порівняння, епітети, метафори; порівнює пейзажі у поезіях різних авторів; розуміє роль художнього перекладу й особливості іншомовної літератури рідного краю.

Частина 4. У світі дитинства

4.1. Яскраві миті дитинства

Зміст навчального матеріалу:

Марк Твен (Семюель Ленґгорн Клеменс) (1835–1910). «Пригоди Тома Соєра» (фрагменти) — світ дитинства в романі; витівки та пригоди героїв; їхня дружба й стосунки зі світом дорослих; образи Тома Соєра й Гекльберрі Фінна; зображення американського життя у творі; своєрідність гумору. Варіативний компонент: «Пригоди Гекльберрі Фінна» (уривки), Е. Портер «Полліанна» (ключові епізоди) та ін. Теорія літератури: поняття про портрет та внутрішній світ героя, поняття «гумор».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає фрагменти художніх творів та медіатексти; формулює тему та ідею художніх творів; визначає основну та другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі; наводить аргументи та приклади на підтвердження власної позиції; використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації та регулює власні емоції. Читає художні твори відповідно до поставленої мети і ставить до них запитання; переказує (поглиблено) зміст окремих епізодів; обґрунтовує значення досвіду, здобутого у прочитаних творах, для вирішення життєвих ситуацій; пояснює зміст поняття «портрет літературного персонажа»; характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки; знаходить і коментує портрет літературного персонажа та встановлює зв'язок між ним та його внутрішнім світом; пояснює порушені в художньому творі проблеми, проєктуючи власну поведінку на аналогічні ситуації; висловлює в усній та письмовій формі власні почуття, враження від прочитаного; наводить приклади використання гумору в прочитаних художніх творах і пояснює його роль; порівнює літературних персонажів. Створює переказ окремих епізодів прочитаного твору на основі самостійно складеного плану; створює письмовий відгук про художній твір; з допомогою вчителя знаходить і виправляє недоліки та помилки в письмових роботах; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування. Наслідує окремі стильові риси опрацьованого художнього тексту.

4.2. Бестселери дитячої літератури ХХ–ХХІ ст.

Зміст навчального матеріалу:

Туве Янссон (1914–2001). «Капелюх Чарівника» (уривки) — історія створення казки; Мумі-троль та його оточення; казковий світ Долини Мумі-тролів; цінності дружби, доброти, співчуття та щирих стосунків у книжці. Варіативний компонент: Туве Янссон «Зима-чарівниця», Пауль Маар «Що не день, то субота», Роальд Дал «Чарлі і шоколадна фабрика» та ін. Теорія літератури: поглиблення поняття про портрет та внутрішній світ героя.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

(Спільні з підрозділом 4.1.) Учень/учениця поглиблено переказує зміст окремих епізодів; характеризує емоційний стан та вчинки казкових персонажів, розкриває зв'язок портрету з внутрішнім світом героя; висловлює в усній та письмовій формі власні почуття та враження від прочитаного; наводить приклади використання гумору; порівнює літературних персонажів; обирає для самостійного читання популярні літературні твори за допомогою інформаційних ресурсів; пише переказ окремих епізодів на основі самостійно складеного плану та письмовий відгук про художній твір; наслідує стильові риси опрацьованого художнього тексту у власному письмовому переказі.

Підсумки та узагальнення (5 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Художні твори, вивчені протягом навчального року: теми, ідеї, сюжети. Улюблені літературні персонажі. Ознаки окремих жанрів (народна казка, літературна казка, оповідання, вірш та ін.). Літературознавчі поняття, опановані протягом навчального року. Медіатексти (кіно- та мультиплікаційні стрічки) за прочитаними творами.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця формулює тему та ідею вивчених художніх творів; визначає основну та другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі; наводить аргументи та приклади на підтвердження власної позиції; використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації. Обґрунтовує значення досвіду, здобутого у прочитаних художніх творах, для вирішення життєвих ситуацій; пояснює порушені в прочитаних художніх творах проблеми, проєктуючи власну поведінку на аналогічні ситуації; висловлює в усній та письмовій формі власні почуття, враження від прочитаного; порівнює літературних персонажів; пояснює зміст літературознавчих понять, вивчених упродовж року, і застосовує їх; зіставляє художні твори з ілюстраціями та екранізаціями; обирає для самостійного читання популярні літературні твори та складає перелік рекомендованих творів. Створює письмовий відгук про художній твір; знаходить і виправляє недоліки та помилки в письмових роботах; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування. Наслідує окремі стильові риси опрацьованих художніх текстів; виконує завдання на систематизацію та узагальнення прочитаного, зокрема за допомогою графічних редакторів.

Твори для вивчення напам'ять: Роберт Бернс «Моє серце в верховині»; Лейб Квітко «Жук» або Перец Маркіш «Врожай» (один вірш за вибором).

6 КЛАС

Вступ

Зміст навчального матеріалу:

Художня література як мистецтво слова. Художній образ. Традиційні образи в національних літературах. Розмаїття літературних традицій. Роль літератури в пізнанні дійсності. Цифрові текстові джерела інформації та особливості їх опрацювання. Значення художньої літератури для самопізнання людини. Художня література з-поміж інших видів мистецтва. Теорія літератури: поняття «художній образ», «традиційні образи». Культурний контекст: зв'язок із мистецтвознавством та культурологією.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає вступну інформацію; з допомогою вчителя визначає ключові слова й відтворює за ними зміст почутого; наводить аргументи, приклади та цитати на підтвердження власної позиції. Читає вступну статтю підручника та переказує (стисло, вибірково) її зміст; характеризує художню літературу як мистецтво слова; пояснює зміст понять «художній образ», «традиційні образи»; розкриває тезу про розмаїття літературних традицій; формулює висновки щодо ролі художньої літератури в пізнанні дійсності та самопізнанні людини; порівнює художній твір та науково-популярний текст; зіставляє літературний образ з образами інших видів мистецтва; пояснює функції основних складників цифрового твору та використовує їх для оптимізації роботи з текстом. Складає тези до опрацьованого матеріалу за допомогою ключових слів (під керівництвом вчителя). Порівнює та зіставляє окремі мовні явища в художніх творах та медіатекстах.

Частина 1. Біблійні перекази

Зміст навчального матеріалу:

Біблійні «вічні образи». Засудження братовбивства й кровопролиття в історії про Каїна та Авеля. Новий початок земної історії в оповіді про Ноя та Великий потоп. Біблійне пояснення виникнення різних мов у сюжеті про вавилонську вежу. Підступність і зрада в історії Самсона та Даліли. Руйнівні сили людської душі та відповідальність за порушення моральних законів буття. Євангельські оповіді про Христа та його притчі. Розп'яття і Воскресіння Христа. Повчальний зміст та система образів притчі про сівача. Цінність прощення в притчі про блудного сина; інакомовний зміст образів батька, блудного сина та його брата. Коло читання: Каїн та Авель; Ной та Великий потоп; Вавилонська вежа; Самсон і Даліла; Розп'яття і Воскресіння Христа; Притча про сівача; Притча про блудного сина (інваріантний компонент); «Скарб у полі», «Багатій та бідняк», старозавітні та євангельські перекази (варіативний компонент). Теорія літератури: поняття «притча» та «вічні образи».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає окремі біблійні перекази та науково-популярну інформацію; самостійно визначає і занотовує ключові слова та фрази й відтворює за ними зміст матеріалу; розрізняє відому й нову для себе інформацію; логічно структурує власне повідомлення, добираючи стиль мовлення відповідно до мети, потреб й умов спілкування. Виразно читає та переказує біблійні перекази; знаходить відповіді на поставлені запитання та наводить відповідні цитати; формулює тему та основну думку прочитаних біблійних переказів; характеризує порушені в них моральні проблеми; пояснює інакомовний зміст образів (Каїна, вавилонської вежі, сівача та блудного сина тощо); висловлює своє ставлення до зображених ситуацій та утверджуваних цінностей; формулює висновки щодо змісту біблійних переказів та розкриває їхню актуальність; пояснює поняття «притча» та «вічні образи»; порівнює персонажів одного біблійного переказу та зіставляє біблійні перекази з їхніми втіленнями в мистецтві. Пише твір-роздум за опрацьованими біблійними переказами; оформлює власне висловлення згідно з усталеними нормами; добирає доречні засоби мовної виразності; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування; працює з онлайн-джерелами в захищеному цифровому середовищі. Письмово пояснює зміст виразів «Великий потоп», «вавилонська вежа», «блудний син»; використовує додаткові словникові та довідникові джерела.

Частина 2. Злети людської фантазії в міфах народів світу

2.1. Картина світу в міфах

Зміст навчального матеріалу:

Виникнення міфів та їхня роль у житті давніх людей. Осмислення законів природного та людського життя в образних картинах, що постають у міфах. Тематичні групи міфів. Міфології різних народів; їхні спільні сюжетні елементи та відмінності. Відмінності між міфом та казкою.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає окремі міфічні оповіді та науково-популярну інформацію; візуалізує сюжети міфічних оповідей у коміксах або малюнках; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб. Читає і переказує міфічні оповіді, підпорядковуючи переказ темі та основній думці; пояснює зміст поняття «міф»; наводить приклади міфологічних сюжетів різних народів; піддає інформацію з міфічних оповідей сумніву на підставі розрізнення фактів і суджень; виявляє відмінності між міфом та казкою; поєднує інформацію про тематичні групи міфів, подану в тексті та візуальних елементах.

2.2. З давньогрецької міфології

Зміст навчального матеріалу:

Міфологія як основа культури давньогрецької цивілізації. Боги й герої міфів Еллади. Гуманістична сутність подвигу Прометея; символічне значення його постаті. Оспівування могутності людської природи в образі Геракла. Людські злети й падіння в міфі про Дедала та Ікара. Критика егоїзму та самозакоханості в міфі про Нарциса. Коло читання: Прометей; Подвиги Геракла (1 оповідь); Дедал та Ікар; Нарцис (інваріантний компонент); Пігмаліон і Галатея, Орфей та Еврідіка, міфи народів світу, Г. В. Лонґфелло «Пісня про Гаявату» (варіативний компонент). Теорія літератури: поняття про міф; поглиблення поняття «вічні образи» та «гіпербола»; відмінності міфу від казки. Образ Прометея у творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця характеризує особливості форми міфічних оповідей та їхніх літературних обробок; пояснює і обґрунтовує прикладами образний характер уявлень про закони природного та людського буття в міфах; розкриває мотиви вчинків міфічних персонажів; аргументовано висловлює свою позицію щодо порушених в міфічних оповідях моральних проблем; виявляє інакомовний зміст міфічних образів; обґрунтовує приналежність окремих персонажів до «вічних образів»; порівнює міфічні сюжети різних народів, образи міфологічного героя в різних творах, а також міфи та їх літературні обробки; висловлює свою думку в дискусії (або онлайн-дискусії) щодо переглянутих екранізацій і мультиплікаційних версій міфів; дотримується основ безпечної поведінки в цифровому середовищі та засад академічної доброчесності; створює (за участі інших) власний медіапродукт за мотивами опрацьованих міфічних переказів або тематичну слайд-презентацію. Пише твір-роздум або розгорнуте висловлення в захищеному цифровому середовищі; знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові та мовному оформленні власних висловлень. Письмово пояснює зміст виразів «вогонь Прометея», «подвиги Геракла», «люлька згоди»; використовує в роботі над письмовими текстами додаткові словникові та довідкові джерела; наслідує окремі стильові риси міфічних оповідей, створюючи власний текст.

2.3. З давньослов'янської міфології

Зміст навчального матеріалу:

Міфи та звичаї давніх слов'ян. Пояснення природних явищ у давньослов'янських міфах. Коло читання: Сокіл-Рід; Прадуб; Білобог і Чорнобог (інваріантний компонент). Зв'язки міфів народів світу з міфами давніх слов'ян; міфологія та етнографія.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

(Спільні з підрозділами 2.1–2.2.) Учень/учениця читає і переказує давньослов'янські міфічні оповіді; порівнює міфічні сюжети давніх греків та слов'ян, визначаючи спільні й відмінні елементи змісту й форми; обґрунтовує значення міфологічних образів для розуміння народної культури; виявляє образний характер пояснення природних явищ у давньослов'янських міфах.

Частина 3. Людські чесноти й вади в дзеркалі байки

Зміст навчального матеріалу:

Особливості байки як літературного жанру. Повчальний зміст байок. Традиції фольклору й народного гумору. Видатні байкарі. Езоп (VІ ст. до н. е.). «Вовк і Ягня». «Лисиця і виноград». «Мурашки й цикада» — Езоп як засновник жанру байки у європейській літературі; відтворення народної мудрості та моральних законів у байках Езопа; езопівська мова; байки Езопа як скарбниця сюжетів та образів світової літератури. Жан де Лафонтен (1621–1695). «Зачумлені звірі» — висміювання несправедливих суспільних законів та людських вад; алегоричний зміст центральних образів. Варіативний компонент: Федр «Вовк і Ягня»; Ігнацій Красицький «Пан і пес» та ін. Теорія літератури: поняття про байку, алегорію, уособлення, езопівську мову.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає байки та науково-популярні тексти про них; аналітично сприймає монологічні та діалогічні висловлювання в байках, прогнозуючи перебіг подальшої комунікації та / або її результат; вказує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування; розрізняє вербальні й невербальні засоби комунікації у байках та відтворює їх під час виразного читання. Читає байки та переказує їхній зміст близько до тексту; формулює тему та основну думку байок; визначає риси характерів персонажів, виявляє інакомовний зміст образів; визначає моральне повчання в байці й коментує його зміст; висловлює своє ставлення до персонажів байок та відображеного в байках морального повчання; пояснює поняття «байка», «алегорія», «уособлення», «езопівська мова»; порівнює персонажів однієї байки та унаочнює порівняння у вигляді таблиці; порівнює байки, створені за одним сюжетом; порівнює байки з ілюстраціями та мультфільмами; відрізняє байку від казки та міфу; бере участь в інсценізації байок; обирає для самостійного читання байки за допомогою інформаційних ресурсів. Складає письмову порівняльну характеристику персонажів байки; пише твір-есей або розгорнуте висловлення на тему опрацьованих байок; аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу; коригує текст на основі проведеного аналізу. Порівнює певні мовні одиниці в перекладах байок; використовує синоніми та антитези для характеристики персонажів байок; вирізняє спільні та відмінні риси власного мовлення і мовлення інших осіб.

Частина 4. Дивні мандрівки й відкриття душевних скарбів

Роберт Льюїс Стівенсон. «Острів скарбів»

Зміст навчального матеріалу:

Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Острів скарбів» (уривки) — сюжет пошуків піратських скарбів як основа історії морального загартування головного героя; протиставлення Джима піратському ватажкові Сільверу; риси характерів обох героїв; моральні перемоги героїв твору; тема справжніх і хибних скарбів у романі.

Очікувані результати:

Учень/учениця читає та переказує художні твори відповідно до поставлених мети та завдань; визначає головну й другорядну інформацію; знаходить у художніх творах відому й нову інформацію щодо зображуваних звичаїв та побуту; співвідносить зміст прочитаних художніх творів з відповідним історико-культурним контекстом; розкриває порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки; простежує зміни характеру персонажів упродовж розвитку сюжету; формулює висновки щодо гуманістичних цінностей, утверджуваних у творах; порівнює героїв твору.

Чарлз Дікенс. «Різдвяна пісня в прозі»

Зміст навчального матеріалу:

Чарлз Дікенс (1812–1870). «Різдвяна пісня в прозі» — час і місце дії в повісті; викриття бездушного світу зиску; подорож Скруджа в різдвяну ніч як шлях до переосмислення і зміни власного життя; переродження Скруджа; утвердження цінності любові, співчуття та доброти у творі; композиція повісті; фантастичні елементи.

Очікувані результати:

Учень/учениця розрізняє роман та повість; пояснює поняття «композиція» та «строфа»; зіставляє художні твори з ілюстраціями та / або екранізаціями; аргументовано презентує самостійно прочитаний твір; дискутує в онлайн-середовищі, толерантно обстоює власну позицію, дотримується норм етикету. Пише листа від імені / до героя художнього твору або створює порівняльну характеристику двох персонажів; створює стислу анотацію одного з опрацьованих творів; удосконалює письмовий текст.

Микола Гоголь. «Ніч перед Різдвом»

Зміст навчального матеріалу:

Микола Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом» — Україна у творчості письменника; загальна характеристика збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки»; основні сюжетні лінії повісті; образи Оксани та Вакули; перемога світлих сил; фольклорні традиції, гумор та фантастичні елементи у творі. Варіативний компонент: Льюїс Керрол «Аліса в Країні Див», Жуль Верн «П'ятнадцятирічний капітан», Р. Л. Стівенсон «Чорна стріла», повісті зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» та ін. Теорія літератури: поняття про роман та пригодницький роман, повість, композицію, строфу.

Очікувані результати:

Учень/учениця уважно слухає окремі епізоди художніх творів та науково-популярних текстів; відтворює основні думки й факти, окремі висловлювання персонажів, що розкривають зміст ключових епізодів; розрізняє наявні у фрагменті художнього твору та / або науково-популярному тексті факти, судження та аргументи; наводить приклади з художніх текстів щодо вміння / невміння керувати емоціями; використовує вербальні та невербальні засоби для збагачення комунікації позитивними емоціями. Урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів.

Частина 5. Краса природи та поезія серця

5.1. Українські пейзажі в німецькомовній поезії України

Зміст навчального матеріалу:

Історико-культурні передумови розвитку німецькомовної літератури на теренах України. Відомі німецькомовні поети Буковини. Українські пейзажі в ліриці буковинських поетів. Альфред Марґул-Шпербер. «Український степ» — поетична картина українського степу. Йона Ґрубер. «Місяць» — чарівні перетворення нічного пейзажу у вірші. Варіативний компонент: іншомовна література рідного краю (вірші про природу за вибором учителя). Теорія літератури: поглиблення поняття «пейзажна лірика». Зв'язок із літературою національних меншин України та краєзнавством.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає вірші та науково-популярну інформацію, використовуючи елементи конспектування; розповідає про власний емоційний стан, описуючи відтінки настрою та почуттів під час рефлексії сприймання поетичних творів; визначає спільне та різне у висловлюваннях інших осіб під час обговорення художніх творів, критично й толерантно ставлячись до різних поглядів. Виразно читає вірші про природу; визначає тему, основну думку віршів, співвідносить їхній зміст з історико-культурним контекстом; характеризує настрій поетичних творів; проводить паралелі між змальованими поетичними образами та власним сприйняттям природи; визначає художні деталі поетичної картини й коментує їх; розпізнає засоби художньої виразності та пояснює їхню роль; розкриває актуальність творів про природу у контексті сучасності; порівнює картини природи у віршах різних авторів або зіставляє їх з пейзажами в образотворчому мистецтві; з допомогою інших створює за мотивами прочитаних поетичних творів колективний медійний продукт. Вирізняє окремі мовні явища та пояснює їхню суть; наслідує окремі стильові риси художніх текстів у процесі створення власного тексту.

5.2. Тонкий пензлик для хайку

Зміст навчального матеріалу:

Мацуо Басьо (1644–1694) — стислі відомості про автора. Місце хайку в японській культурі. Особливості побудови та сприйняття хайку. Зв'язок між природою та людським життям. Лаконізм, інакомовний зміст та роль промовистої художньої деталі. Коло читання: «Старий ставок!», «Метелик літає», «Квітучі сливи», «Тиха місячна ніч», «Все вибілив ранковий сніг» та інші хайку Басьо. Варіативний компонент: хайку різних поетів. Теорія літератури: поняття «хайку». Культурний контекст: хайку та японський живопис.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

(Спільні з підрозділом 5.1.) Учень/учениця пояснює особливості побудови хайку та унаочнює їх у малюнках до поетичних творів; порівнює різні хайку чи різні переклади хайку; визначає інакомовний зміст та роль художньої деталі в хайку; зіставляє хайку з творами японського живопису; створює власний твір у жанрі хайку або пише етюд за опрацьованими поетичними творами; наслідує стильові риси хайку під час створення власного хайку або написання етюду про хайку.

Частина 6. Хибні та справжні цінності людського життя

6.1. Шлях до себе

Зміст навчального матеріалу:

Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя» — Джек Лондон як відкривач Американської Півночі в літературі; фізичні та моральні випробування головного героя; його стосунки з природою; моральний зміст боротьби за життя; тема зради у творі.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає художні твори або їхні фрагменти; унаочнює та візуалізує зміст ключових епізодів (малюнки, схеми, таблиці, комікси); визначає мікротеми та важливі деталі у фрагментах; характеризує вплив окремих художніх деталей на сприйняття змісту; обґрунтовує достовірність та повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел. Читає та переказує художні твори відповідно до поставлених мети та завдань; співвідносить зміст прочитаних художніх творів з відповідним історико-культурним контекстом; характеризує порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та взаємини; формулює висновки щодо зображених у творах моральних та суспільних явищ; розрізняє реалістичний і фантастичний засоби змалювання дійсності; порівнює образ головного героя повісті «Жага до життя» та його супутника; пояснює вплив прочитаних творів на формування власних моральних та естетичних цінностей.

6.2. Шлях у суспільстві

Зміст навчального матеріалу:

О. Генрі (Вільям Сідні Портер, 1862–1910). «Останній листок» — герої новел О. Генрі та їхні пошуки щастя; особливості побудови новел письменника, специфіка щасливого фіналу в його творах; центральні персонажі новели «Останній листок», стосунки між ними; гуманістична сутність вчинку художника Бермана; функції художніх деталей та «щасливого фіналу» в творі; роль художньої деталі. Теорія літератури: поняття «новела», «художня деталь», «підтекст», «конфлікт».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця читає і переказує новелу відповідно до поставлених мети та завдань; характеризує порушені в новелі проблеми та емоційний стан персонажів; пояснює сутність конфлікту в прочитаному творі; розкриває значення «щасливого фіналу» та художніх деталей у творі О. Генрі; пояснює зміст понять «новела», «художня деталь», «підтекст», «конфлікт»; порівнює героїв твору; аргументовано висловлює свою оцінку в дискусії.

6.3. Шлях до культури

Зміст навчального матеріалу:

Рей Дуґлас Бредбері (1920–2012). «Усмішка» — сатиричне викриття руйнівних наслідків науково-технічного прогресу; критика бездуховного суспільства майбутнього та його протиставлення культурним досягненням минулого; моральні якості Тома; символічний зміст картини Джоконди в оповіданні; іронія у творі. Варіативний компонент: Вол. Короленко «Сліпий музикант», О. Генрі «Вождь червоношкірих», Рей Бредбері «Вельд», Роберт Шеклі «Запах думки» та ін. Теорія літератури: поняття про іронію та сатиру; поглиблення понять про фантастичне. Культурний контекст: «Усмішка» Р. Д. Бредбері та образ Джоконди Леонардо да Вінчі.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця розкриває сатиричне та іронічне зображення дійсності у творі Бредбері; пояснює символічний зміст образу Джоконди в оповіданні «Усмішка»; визначає моральні якості Тома та пояснює їх роль у розкритті головної ідеї; розрізняє реалістичний і фантастичний засоби змалювання дійсності у прочитаних творах; пояснює поняття «іронія», «сатира»; формулює висновки щодо критично зображених суспільних явищ; визначає їхній вплив на власні цінності та читацькі інтереси; залежно від мети самостійно обирає для читання художні твори на відповідну тему.

6.4. Бестселери дитячої літератури ХХ–ХХІ ст.

Зміст навчального матеріалу:

Астрід Ліндґрен (1907–2002). «Міо, мій Міо» (фрагменти) — тематика творів авторки та особливості зображення дитячого світу; сенс випробувань головного героя; зображення його внутрішнього світу; фантастичні елементи в казці. Варіативний компонент: Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха», «Брати Лев'яче Серце»; Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки»; Міхаель Андреас Гельмут Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» та ін. Теорія літератури: поглиблення поняття про літературну казку, переклад.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця читає та переказує фрагменти художніх творів; характеризує сенс випробувань головного героя та його внутрішній світ; виявляє фантастичні елементи в казці; пояснює поглиблені поняття «літературна казка», «переклад»; оцінює майстерність українського перекладу; порівнює героїв твору; дає розгорнуту характеристику персонажа на основі складеного плану; пише письмову розгорнуту характеристику персонажа або твір-есей на визначену тему; виконує творчі завдання на трансформацію елементів опрацьованих творів; визначає способи виправлення помилок у власному мовленні; відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів; урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів та роботі зі словниками.

Підсумки та узагальнення (6 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Художні твори, вивчені протягом навчального року: теми, ідеї, сюжети. Гуманістичні цінності, утверджувані в прочитаних творах. Літературознавчі поняття, опановані протягом навчального року. Медіатексти (кіно- та мультиплікаційні стрічки) за прочитаними творами. Сучасні ресурси зарубіжної літератури для учнів (друковані, цифрові).

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця унаочнює та візуалізує зміст прочитаних художніх творів, використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) структурування та систематизації інформації; обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел. Характеризує порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та взаємини; наводить відповідні приклади й цитати та аргументовано висловлює свою оцінку в дискусії; формулює висновки щодо гуманістичних цінностей, утверджуваних у прочитаних творах; порівнює літературних персонажів одного твору та / або різних творів; пояснює зміст літературознавчих понять, вивчених упродовж року, і практично застосовує їх; зіставляє художні твори з ілюстраціями та / або екранізаціями; висловлює свою думку в (онлайн-)дискусії щодо прочитаних художніх творів. Пише твір-есей на тему з узагальнення вивченого матеріалу або виконує творчі завдання на трансформацію елементів прочитаних творів; визначає способи виправлення помилок у власному мовленні; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування. Відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів; урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі зі словниками та довідковими джерелами.

Твори для вивчення напам'ять: Микола Гоголь — уривок з повісті «Ніч перед Різдвом»; Альфред Марґул-Шпербер «Український степ» або Йона Ґрубер «Місяць» (один вірш за вибором); 2 хайку Мацуо Басьо (або інші твори на вибір вчителя).