Навігація

• 5 клас
• Вступ
• Скарбниця народних казок
• Літературні казки світу
• Слухаємо голоси природи
• Сила творчої уяви
• У вирі захопливих пригод
• 6 клас
• Вступ
• Міфи на всі часи
• Пригоди і фантастика
• Не здаватися в життєвих випробуваннях
• Барви світової поезії
• Замислюємося про майбутнє
• 7 клас
• Вступ
• Герої та героїні балад
• Лицарство в літературі
• Пам'ятаємо про минуле
• Сила дружби і кохання
• Розслідуємо детективні історії
• Особиста відповідальність
• Сутність людини
• 8 клас
• Вступ
• Ідеали античності з нами
• Середньовіччя: світло крізь темряву
• Шедеври Ренесансу
• Бароко і класицизм
• 9 клас
• Вступ
• Доба Просвітництва
• Від романтизму до реалізму
• Реалізм: типові образи й обставини
• Людина у вимірі нової драми
• Історія і сучасність у літературі

Клас	Розділів
5 клас	5 + Вступ + Підсумки
6 клас	5 + Вступ + Підсумки
7 клас	7 + Вступ + Підсумки
8 клас	4 + Вступ + Підсумки
9 клас	5 + Вступ + Підсумки

Структура кожного розділу: Тема — Зміст навчального матеріалу — Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

5 КЛАС

Вступ. Роль книжки в третьому тисячолітті

Зміст навчального матеріалу:

Роль книги та читання художньої літератури для формування гармонійної особистості. Види читання в цифрову епоху. Паперові та електронні книги. Бібліотеки в медіапросторі. Популяризація читання художньої літератури медійними засобами. Теорія літератури: зарубіжна література. Медіатекст: бібліотеки в медіапросторі. Культура та Україна і світ: роль художньої літератури в житті людини та сучасному суспільстві; українські ресурси (друковані, цифрові та ін.) художніх творів для школярів.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця визначає мету (провідну думку) почутого та/або прочитаного висловлювання та його форму (монолог/діалог); формулює і відповідає на запитання за змістом почутого та/або прочитаного повідомлення; відтворює усно (творчо переказує, коментує, інтерпретує) почутий та/або прочитаний текст; характеризує та обговорює порушені в художньому тексті/медіатексті теми й проблеми читання, діалогу з книжкою; проєктує власний або відомий життєвий досвід на порушені в тексті проблеми; висловлює в усній формі власні думки, почуття і враження, викликані прочитаними творами зарубіжної літератури; розмірковує про користь паперових та електронних книг; створює власні міркування про улюблену книжку у вигляді мінітвору або посту для соцмереж; дискутує на тему читання та вибору художньої літератури, порівнює позиції учасників дискусії, обстоює власну позицію; вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх.

Скарбниця народних казок (2 твори за вибором учителя)

Зміст навчального матеріалу:

Казки народів світу: різновиди, ознаки, загальнолюдські ідеали та національна самобутність. Індійська народна казка «Фарбований шакал» — викриття в образах тварин негативних людських якостей. Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик» або «Момотаро, або Хлопчик-Персик» — утілення чесності, любові до праці, кмітливості й відваги; теми дружби, сміливості, зв'язку з природою; національний колорит. Китайські народні казки «Пензлик Маляна» або «Червоний ліхтарик» — поетизація мистецтва; духовне випробування людини; китайські національні символи. Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (перша подорож) — утвердження духовної стійкості, ідеї дружби, поваги до представників різних народів, любові до батьківщини. Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм. «Пані Метелиця» — зіставлення образів героїнь казки, утвердження доброти, працьовитості, справедливості. Теорія літератури: фольклор, народна казка, сюжет, мандрівні сюжети. Культурний контекст: культурні традиції, національні особливості світосприймання в казках різних країн і народів.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця стисло переказує (усно) зміст почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, акцентує увагу на окремих деталях; перефразовує репліки в діалозі персонажів; унаочнює та візуалізує зміст тексту (малюнки, комікси тощо); визначає головну і другорядну інформацію у прочитаному тексті; формулює тему та основну думку тексту; проводить паралелі між образами та ситуаціями тексту й власним життєвим досвідом; висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, своє ставлення до зображених людей, подій, ситуацій; переказує зміст художнього тексту/медіатексту у різний спосіб відповідно до завдання; створює власне висловлення про вчинок/вчинки персонажа(ів) з дотриманням норм сучасної української мови; виокремлює у прочитаному тексті мовні одиниці різних рівнів та визначає їхню роль у творі; відтворює окремі художні засоби казки у процесі створення стилізації казки або фанфіку.

Літературні казки світу

Зміст навчального матеріалу:

Літературна казка та її ознаки. Подібності й відмінності від народної казки. Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875). «Снігова королева» — боротьба добра і зла в казці, утвердження дружби та вірності, перешкоди на шляху Герди, чарівний світ твору. Оскар Уайльд (1854–1900). «Хлопчик-Зірка» — символічний зміст назви твору; динаміка образу головного героя; шлях від егоїзму й байдужості до відкриття в собі любові й милосердя; фальшиві та справжні цінності; краса зовнішня та внутрішня; синтез фольклорних і літературних елементів у творі. Роальд Дал (1916–1990) «Чарлі і шоколадна фабрика» АБО Астрід Ліндґрен (1907–2002) «Пеппі Довгапанчоха», «Пригоди Калле Блюмквіста» (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: літературна казка, тема та ідея художнього твору, оригінал і переклад, поглиблення поняття «сюжет».

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця вичерпно відповідає на запитання за змістом тексту/медіатексту; самостійно складає простий план почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту; вибірково переказує (усно) зміст тексту/медіатексту; передає за допомогою засобів візуалізації (малюнок, постер, фотоколаж або ін.) враження від тексту; читає тексти у різний спосіб відповідно до мети читання; проєктує власний або відомий життєвий досвід на порушені в тексті проблеми; визначає спільні та різні елементи змісту і форми у фольклорних і літературних казках; характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки; переказує зміст художнього тексту у різний спосіб відповідно до завдання; творчо опрацьовує прочитаний текст; створює письмові тексти (коментар, пост для соцмереж або ін.), зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; знаходить і виправляє недоліки та помилки в будові і мовному оформленні власного висловлення; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні та обґрунтовуючи зроблений вибір.

Слухаємо голоси природи

Зміст навчального матеріалу:

Зарубіжні поети про природу: Й. В. Ґете (1749–1832) («Нічна пісня подорожнього»), Г. Гейне (1797–1856) («Задзвени із глибини...»), Дж. Кітс (1795–1821) («Про конника та цвіркуна») (1 твір за вибором учителя) — поетизація природи, утвердження зв'язку природи й людини; ідеї любові та дбайливого ставлення до довкілля. Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Мауглі» — сміливість, кмітливість, доброта Мауглі; яскравість характерів персонажів-тварин; закони джунглів і цінності людського життя; ідея відповідальності людини за природний світ. Ернест Сетон-Томпсон (1860–1946). «Лобо» — авторські спостереження за світом природи; утвердження любові до всього живого, гуманного ставлення людей до тварин. Теорія літератури: вірш, пейзаж, оповідання.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця знаходить у тексті/медіатексті відповіді на поставлені запитання; визначає ключові слова в тексті; формулює тему та ідею тексту; визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі; розповідає про власний емоційний стан, описуючи відтінки настрою, почуттів, переживань під час сприймання тексту; регулює власні емоції під час художньої декламації; знаходить у тексті відому і нову інформацію; розрізняє тексти різних стилів, типів і жанрів у контексті авторського задуму; розпізнає виражальні засоби (пейзаж), використовує окремі з них; переказує зміст художнього тексту у різний спосіб відповідно до завдання; творчо опрацьовує прочитаний текст; готує відгук про твір; створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах; дискутує (очно або в онлайн-середовищі) на теми, пов'язані з прочитаними творами та переглянутими фільмами; порівнює художні та науково-популярні тексти про тварин і явища природи.

Сила творчої уяви

Зміст навчального матеріалу:

Е. Т. А. Гофман (1776–1822) «Лускунчик і Мишачий король» АБО Льюїс Керролл (1832–1898) «Аліса в Країні Див» (2–3 розділи за вибором учителя). Гофман: реальний світ і вигадка в казці; характер головної героїні (Марі); фантастичні перетворення персонажів; битва добра і зла; символічний образ Різдва; ідеї добра, людяності, любові; значення мрії в житті людини. Керролл: образ Аліси, світ її уяви та захопливі пригоди; особливості художньої мови твору; ознаки казки; утілення ідеї особистої свободи, вільного мислення й творчого ставлення до життя. Елеанор Портер (1868–1920). «Полліанна» (3–4 розділи за вибором учителя) — щирість, мужність і оптимізм Полліанни; її позитивний вплив на життя міста; ідея відчуття радості життя, що змінює світ на краще. Теорія літератури: персонаж, герой/героїня літературного твору, поглиблення понять: тема та ідея художнього твору, сюжет.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця аргументовано зіставляє почуте та/або прочитане із власним або відомим життєвим досвідом; виявляє взаємозв'язок змісту або інших компонентів літературного твору із власними потребами для особистісного розвитку; розповідає про власний емоційний стан під час сприймання тексту/медіатексту; визначає порушені в тексті проблеми, характеризує їх та співвідносить із сучасністю; формулює тему та основну думку тексту/медіатексту; виокремлює в тексті мікротеми, коментує їх; проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до зображених у тексті; записує власні міркування про прочитані твори, створює постер за прочитаним твором; висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо проблем, які порушуються у художніх творах; порівнює літературних персонажів за визначеними ознаками, характеризує їхні вчинки, ставлення до інших, особливості їхньої мови; створює фанфік або комікс.

У вирі захопливих пригод

Зміст навчального матеріалу:

Марк Твен (1835–1910). «Пригоди Тома Соєра» (2–3 розділи за вибором учителя) — світ дитинства в романі; Том Соєр і Гекльберрі Фінн; Том Соєр і Беккі Тетчер; мрії Тома, його витівки, бажання самоствердитися; риси характеру Тома; сміливість і заповзятливість Тома Соєра та його друзів. Туве Янсон (1914–2001) «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця» (1 твір за вибором учителя) АБО Пауль Маар (нар. 1937) «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» — чарівність художнього світу твору; казкові персонажі, утілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей; реальне і фантастичне у творі; реалізація мрій, бажань і прагнень особистості. Теорія літератури: повість, поглиблення понять: персонаж, герой/героїня літературного твору.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця розпізнає в тексті/медіатексті факти, судження та аргументи; використовує елементи конспектування (визначає ключові слова та фрази); відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів; визначає спільне і різне в повідомленнях літературних персонажів (героїв/героїнь); пояснює вплив прочитаного тексту/медіатексту на формування власного естетичного смаку, читацьких інтересів; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; аргументує власну оцінку прочитаного тексту, наводячи доречні цитати; фіксує елементи художнього тексту за допомогою графічних позначок (у формі коміксу, аніме або ін.); доповнює та/або замінює окремі частини тексту відповідно до теми і мети висловлення; удосконалює письмовий текст (власний і чужий); визначає способи виправлення помилок у власному мовленні; демонструє здатність до конструктивної взаємодії у процесі редагування; порівнює окремі елементи художніх текстів; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні та нестандартні рішення та обґрунтовуючи зроблений вибір.

Підсумки (5 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Художні твори класики й сучасності, прочитані протягом навчального року. Актуальні теми, ідеї, сюжети творів. Улюблені літературні персонажі, герої/героїні. Ознаки окремих жанрів (народна казка, літературна казка, оповідання, повість, вірш та ін.). Українські перекладачі творів зарубіжних письменників. Враження про сучасні медіатексти за прочитаними творами.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця створює самостійно (або спільно з іншими) усне повідомлення на обрану тему на підставі зібраної інформації, розрізняє відому і нову для себе інформацію; наводить аргументи і приклади (цитати з тексту) на підтвердження власної позиції; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб; описує свої літературні вподобання, наводячи приклади з прочитаних творів; створює текст за визначеними характеристиками на основі графічної інформації; взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі, спільно створює та презентує інформацію про художні твори (буктрейлер, аудіо- чи відеозапис власного виступу тощо); створює індивідуально або спільно з іншими плакат (або презентацію) про улюбленого письменника з використанням творів мистецтва; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення та обґрунтовуючи власний вибір.

6 КЛАС

Вступ. Художня література і мистецтво

Зміст навчального матеріалу:

Специфіка художньої літератури як виду мистецтва, її подібність і відмінність від інших видів мистецтва. Художній образ, особливості його сприйняття. Роль перекладачів у залученні українських читачів до скарбниці світової літератури. Теорія літератури: художній образ, види художніх образів у літературі, поглиблення понять: оригінал і переклад. Культурний контекст: специфічні ознаки різних видів мистецтва; традиційні образи в національних літературах; використання художніх образів у державних символах різних країн.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця виявляє і відтворює прихований зміст тексту/медіатексту, зокрема ідейно-естетичний смисл художніх образів; розрізняє невербальні засоби, використані для передачі прихованого змісту тексту; висловлює власну думку, вказує на конструктивні думки інших осіб, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів; характеризує особливості форми (зокрема образів) художніх текстів/медіатекстів різних видів мистецтва; розрізняє складники структури художнього тексту/медіатексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей; обґрунтовує значення інформації, здобутої в тексті, зокрема ідейно-естетичний зміст художніх образів; записує власні міркування або інформацію з інших джерел щодо художніх образів, видів мистецтва, ролі українських перекладачів; порівнює різні тексти щодо наявності/відсутності в них художніх образів і мовних явищ, які сприяють формуванню образності.

Міфи на всі часи

Зміст навчального матеріалу:

Поняття про міф, його відмінності від казки та легенди. Міфологія народів світу як джерело літературних сюжетів. Основні тематичні групи грецьких міфів. Грецькі міфи: міф про Прометея; міф про Геракла (за вибором учителя); Дедал і Ікар; Орфей і Еврідіка (2–3 міфи за вибором учителя). Боги, герої і люди в давньогрецьких міфах. Найвідоміші міфологічні образи, сюжети, мотиви Стародавньої Греції. Теорія літератури: міф. Культурний контекст: утілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.). Давні міфологічні уявлення українців; образи Прометея, Дедала й Ікара в українській літературі.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця вичерпно відповідає на запитання за змістом почутих та/або прочитаних міфів; розуміє і відтворює зміст почутого та/або прочитаного міфу, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету; вибірково переказує зміст почутого та/або прочитаного міфу; самостійно складає простий план тексту міфу; формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого та/або прочитаного тексту/медіатексту; читає тексти міфів у різний спосіб відповідно до мети читання; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту міфу; розкриває актуальність прочитаних текстів у контексті викликів сучасності та власних потреб; представляє текстову інформацію, використовуючи різні способи і засоби візуалізації (малюнки, плакат, стіннівка, комікс тощо); складає та оформлює власне висловлення щодо міфологічних персонажів і подій; добирає доречні засоби мовної виразності; виокремлює і розрізняє у прочитаному та/або почутому тексті мовні одиниці різних рівнів, виявляє їх роль у тексті.

Пригоди і фантастика

Зміст навчального матеріалу:

Даніель Дефо (1660–1731) «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (2–3 розділи за вибором учителя) АБО Жуль Верн «П'ятнадцятирічний капітан» (2–3 розділи за вибором учителя). Дефо: роман про безмежні можливості, творчу діяльність і стійкість людини; гармонійне співіснування людини й природи; роман Дефо як початок світової «робінзонади». Жуль Верн: тема духовного випробування людини; образ Діка Сенда; мужність і людяність героя; проблема рабства; ідея пізнання природи. Чарльз Дікенс (1812–1870). «Різдвяна пісня в прозі» — подорож Скруджа у часі й просторі; динаміка його образу; причини духовного переродження; реальні та фантастичні елементи в сюжеті; значення образу Різдва у творі. Микола Васильович Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом» — поетичність повісті; українські народні традиції та звичаї у творі; поєднання фантастичного і реального; тема кохання; образи Оксани і Вакули; гумор у повісті. Астрід Ліндґрен (1907–2002) «Міо, мій Міо» АБО Ульф Старк (1944–2017) «Чи вмієш ти свистати, Юганно?», «Маленька книжка про любов» (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: роман, фантастика, гумор, порівняння, інтер'єр, поглиблення понять: повість, тема, ідея, сюжет, персонаж.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця характеризує вплив окремих деталей на сприйняття слухачем змісту почутого тексту/медіатексту; логічно структурує власне повідомлення; дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів; використовує окремі засоби художньої виразності у власному мовленні; наводить приклади з художніх текстів щодо вміння/невміння керувати емоціями; пояснює емоційний стан літературних персонажів з проєкцією на розвиток власного емоційного інтелекту; співвідносить зміст тексту/медіатексту з історичним і культурним контекстом; характеризує порушені в тексті проблеми; проєктує власний або відомий життєвий досвід на порушені в тексті проблеми; творчо опрацьовує прочитаний текст; створює невеликі типові повідомлення (пост, коментар у чаті або ін.) щодо прочитаних творів; толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні і різні думки учасників дискусії; вирізняє і пояснює окремі літературні та мовні явища (фантастика, гумор, інтер'єр, порівняння та ін.) у прочитаному художньому тексті/медіатексті.

Не здаватися в життєвих випробуваннях

Зміст навчального матеріалу:

Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя» — самовладання, воля до життя головного героя; мужність у сутичках із суворою природою та життєвими обставинами; збереження моральних переконань у моменти смертельної небезпеки; роль пейзажних і портретних замальовок у відтворенні внутрішнього стану головного героя; проблеми зрадництва та духовної стійкості. Анна Ґавальда (нар. 1970). «35 кіло надії» — теми школи, родини, життєвого покликання особистості; Ґрегуар Дюбоск на шляху дорослішання; складні випробування та їх роль у формуванні характеру підлітка; образ дідуся Леона як моральний приклад і опора; відкритий фінал повісті. Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929–1995) «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» АБО Крістіне Нестлінґер (нар. 1936) «Конрад, або Дитина з бляшанки» АБО Клаус Гаґеруп (1946–2018) «Маркус і Діана» (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: портрет, проблема і проблематика літературного твору, поглиблення понять: тема, ідея, герой/героїня художнього твору.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі; знаходить у тексті/медіатексті відповіді на поставлені запитання; розрізняє відому і нову для себе інформацію; використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації; формулює тему та основну думку тексту/медіатексту; виокремлює в тексті мікротеми; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів; характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку і вчинки, виявляючи толерантність; проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; наслідує окремі стильові риси прочитаних художніх текстів/медіатекстів у процесі створення власного тексту чи медіатексту.

Барви світової поезії

Зміст навчального матеріалу:

Мацуо Басьо (1644–1694). Хайку — відображення японських уявлень про красу в поезії митця; лаконізм форми та широта художнього змісту хайку; зображення станів природи; роль художньої деталі; підтекст. Роберт Бернс (1759–1796). «Моє серце в верховині...» — ідея любові до батьківщини; антитеза (рідний край — чужина); елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.). Генрі Лонгфелло (1807–1882). «Пісня про Гайавату» («Люлька згоди») — міфи північноамериканських індіанців та їхнє утілення в поемі; елементи фольклору у творі; образ Гайавати; ідеї миру, національного єднання, відданого служіння народові. Теорія літератури: хайку, епітет, метафора, поглиблення поняття: вірш.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця унаочнює та візуалізує почутий та/або прочитаний художній текст, використовуючи різні засоби (малюнки, аплікації, фотоколаж та ін.); визначає ключові слова в тексті/медіатексті; формулює тему та ідею тексту/медіатексту; характеризує особливості форми усного повідомлення, зумовлені змістом; розповідає про власний емоційний стан, описуючи відтінки настрою, почуттів, переживань під час сприймання тексту; регулює власні емоції під час художньої декламації; визначає спільні та різні елементи змісту і форми поетичних художніх текстів; розпізнає в художньому тексті основні виражальні засоби та пояснює їх роль; за мотивами прочитаного тексту створює власний медійний продукт (буктрейлер, мультфільм, відеоролик або ін.); добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлювання; знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів; урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі зі словниками та довідковими джерелами.

Замислюємося про майбутнє

Зміст навчального матеріалу:

Рей Дуґлас Бредбері (1920–2012). «Усмішка» — проблема руйнування духовних цінностей; образ Тома, його розвиток під впливом подій; значення образу Джоконди для розкриття авторського задуму; ідея особистої відповідальності у творі; віра автора в силу мистецтва. Роберт Шеклі (1928–2005). «Запах думок» — фантастичний світ оповідання; духовне й фізичне випробування головного героя (Кліві); уславлення могутності, розуму та інтуїції людини, її здатності не схилятися в екстремальних ситуаціях. Теорія літератури: художня деталь, поглиблення понять: тема, ідея, оповідання (фантастичне, науково-фантастичне оповідання). Культурний контекст: картина «Мона Ліза» Л. да Вінчі; образ майбутнього у творах сучасного мистецтва.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця визначає основну мету (думку) тексту/медіатексту; прогнозує перебіг комунікації та/або подій у тексті/медіатексті; розпізнає наявні в тексті факти, судження та аргументи; обґрунтовує достовірність, повноту інформації, доречно цитуючи окремі фрагменти; характеризує вплив художніх деталей на сприйняття тексту/медіатексту; пояснює функцію заголовка для розуміння змісту художнього твору; піддає сумніву інформацію з тексту на підставі розрізнення фактів і суджень про факти; визначає актуальність художнього тексту на основі власного досвіду та досвіду інших; переказує зміст тексту у різний спосіб; дискутує (очно або в онлайн-середовищі), порівнює позиції учасників дискусії; толерантно обстоює власну позицію; взаємодіє з іншими особами у цифровому середовищі, дбаючи про безпеку; наслідує окремі стильові риси текстів у процесі створення власного фантастичного тексту або медіатексту на тему майбутнього.

Підсумки (6 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Художні образи та їхні види у прочитаних художніх текстах і медіатекстах. Актуальна проблематика класичних і сучасних творів. Міфологічні образи і сюжети, їх утілення в різних видах мистецтва. Фантастика та її роль у художній літературі. Моральні якості літературних героїв та героїнь у життєвих випробуваннях. Засоби художньої виразності у поетичних і прозових творах. Сучасні ресурси зарубіжної літератури для учнів (друковані, цифрові).

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця вказує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок та позицій інших осіб; наводить кілька аргументів і прикладів, доречні цитати для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування; оформлює власне висловлення (відгук про улюблений твір), враховуючи основні засади академічної доброчесності; висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо власної читацької діяльності; порівнює класичні й сучасні тексти щодо наявності в них порушених проблем і тем, видів художніх образів, мовних засобів; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення та обґрунтовуючи власний вибір.

7 КЛАС

Вступ. Роль художнього перекладу в сучасну добу

Зміст навчального матеріалу:

Оригінал і переклад. Види перекладів. Видатні українські перекладачі. Теорія літератури: поглиблення понять: оригінал і переклад. Культурний контекст: значення художнього перекладу для розвитку культури, дружніх взаємин між країнами та народами. Україна і світ: основні відомості про розвиток української перекладацької школи. Медіатекст: документальні фільми, науково-популярні тексти, спогади про представників української перекладацької школи.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця свідомо застосовує прийоми активного слухання (уточнення, переказ почутого, формулювання висновків на підставі почутого та ін.); самостійно передає за допомогою різних засобів візуалізації власне розуміння почутого та/або прочитаного повідомлення, структуруючи інформацію; використовує різні складники друкованого чи цифрового текстового джерела інформації для створення власного повідомлення (усного або письмового) про доробок 1–2 українських перекладачів; виконує різні ролі у груповій комунікації (очно або онлайн), обирає потрібні стратегії співпраці в процесі обговорення значення художнього перекладу для розвитку культури; аналізує окремі мовні явища в текстах художніх перекладів, робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць.

Герої та героїні балад (1 фольклорна і 1 літературна балади за вибором учителя)

Зміст навчального матеріалу:

Балада як жанр усної народної творчості. Характерні ознаки балади. «Король Лір і його дочки» — моральна проблематика твору; сюжет випробування; Король Лір як вічний образ. «Як Робін Гуд став розбійником», «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя) — ідеї свободи й служіння народові; образ народного захисника Робіна Гуда. Літературна балада та її ознаки, подібність і відмінність від народної балади. Й. К. Ф. Шиллер (1759–1805). «Рукавичка» — випробування головного героя балади; образ справжнього лицаря; оспівування мужності, відваги, людської гідності. Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь» — утвердження любові до батьківщини й героїзму; символічні образи та фольклорні елементи у творі. Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок» — основний конфлікт балади (батько і син — король, свобода — рабство); утвердження духовної сили пиктів; символіка твору. Теорія літератури: балада (фольклорна і літературна), поглиблення понять: сюжет, персонаж літературного твору.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця відповідає на запитання за змістом почутих та/або прочитаних балад, акцентуючи увагу на важливих деталях сюжету та зображення персонажів; обговорює актуальність, жанрово-родову приналежність тексту/медіатексту, його ідейно-тематичні та естетичні особливості, зв'язок з епохою, творчістю митця; переказує художній текст/медіатекст відповідно до мети і ситуації спілкування; окреслює тематику і проблематику почутого та/або прочитаного тексту для подальшої інтерпретації; коментує та обґрунтовує актуальність порушених у художніх текстах проблем із урахуванням власного досвіду та культурно-історичного контексту; знаходить спільне і відмінне у баладах різних культур; коментує власні почуття під час читання тексту і враження від прочитаного; аналізує вплив виражальних засобів балад на емоційно-естетичне сприйняття тексту; на основі прочитаної балади створює власний або колективний медіапродукт для соцмереж (пост, буктрейлер та ін.).

Лицарство в літературі

Зміст навчального матеріалу:

Вальтер Скотт (1771–1832). «Айвенго» (2–3 розділи за вибором учителя) — В. Скотт як засновник історичного роману; історія і художній вимисел у романі «Айвенго»; утілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу; зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю; головні образи твору; історичний колорит твору та засоби його створення; динаміка сюжету і гумор. Теорія літератури: образ автора, поглиблення понять: роман (історичний роман), пейзаж, сюжет, персонаж. Культурний контекст: лицарська культура Європи доби середньовіччя.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця знаходить потрібну інформацію про письменника, європейських лицарів в різних джерелах і використовує її для підготовки повідомлення та/або презентації; аналізує стильові, жанрові, естетичні та мовні особливості художнього тексту/медіатексту; обґрунтовує зв'язок тексту/медіатексту з власним суспільно-історичним досвідом; розпізнає основні факти й судження про них, вирізняє авторські інтерпретації, розуміє аргументацію, коментує підтекст; обґрунтовує свою позицію щодо прочитаного тексту/медіатексту; дослухається до інших думок, демонструючи готовність до зміни власної позиції за умови отримання достатньої аргументації; характеризує поведінку та причини виникнення емоційного стану літературних персонажів; проєктує емоційно-чуттєвий досвід персонажів на власну поведінку, переконання, ставлення, цінності; обґрунтовує думку щодо естетичної цінності художніх текстів у культурно-історичному контексті; створює та презентує власний текст (письмовий твір) на актуальну тематику.

Пам'ятаємо про минуле

Зміст навчального матеріалу:

Друга світова війна у європейській поезії: К. І. Галчинський (1905–1953) («Пісня про солдатів з Вестерплятте», «Лист із полону»), А. Марґул-Шпербер (1898–1967) («Про назву концтабору Бухенвальд») (1 твір за вибором учителя) — відображення антигуманної сутності війни у віршах; ідеї збереження життя та людських цінностей попри трагічні обставини. Джон Бойн (народ. 1971). «Хлопчик у смугастій піжамі» — зображення Другої світової війни крізь долі дітей і дорослих; теми нацизму та Голокосту в повісті; образи дітей (Бруно, Шмуль), їхня дружба і взаємодопомога; ідея рівності представників різних рас, націй, національностей і народів у творі; трагічний фінал як відображення злочинів фашизму. Теорія літератури: поглиблення понять: вірш, повість, сюжет. Культурний контекст: долі діячів культури у період Другої світової війни; сучасна культура проти війни. Тема Другої світової війни в українській літературі.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця характеризує роль, виражальні можливості та вплив на слухача/читача важливих деталей, зокрема художніх, тексту/медіатексту; логічно і послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні погляди, ідеї, переконання, підкріплюючи їх аргументами та наводячи доречні приклади із суспільно-історичного досвіду; добирає і використовує необхідні вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації; застосовує різні види критичного читання ліричних та епічних художніх текстів різних стилів; розмежовує в тексті/медіатексті фактичну інформацію, суб'єктивні судження та прихований підтекст; характеризує взаємозв'язки між темою, мікротемою, основною думкою, образами тексту/медіатексту; створює у цифровому середовищі повідомлення (пост або ін.) або медіатексти із застосуванням гіпертекстових посилань для обговорення соціально важливих питань про Другу світову війну; аналізує і вдосконалює зміст написаного; творчо використовує мовні засоби, виявляючи художньо-образне асоціативне мислення.

Сила дружби і кохання

Зміст навчального матеріалу:

О. Генрі (1862–1910). «Дари волхвів», «Останній листок» — О. Генрі як майстер новели; моральні цінності в новелі «Дари волхвів»; біблійні мотиви у творі; роль художньої деталі; новела «Останній листок» — гімн людині, що здатна на самопожертву заради ближнього; специфіка розкриття образу Бермана; образи дівчат, їхня динаміка (Сью, Джонсі); особливості художньої мови новели; розповідач. Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання: П'єр Ронсар (1524–1585), Р. Бернс (1759–1796), Й. В. Ґете (1749–1832), Г. Гейне (1797–1856), Адам Міцкевич (1798–1855) та ін. (2 твори за вибором учителя) — поетизація високого почуття кохання, розкриття у віршах його впливу на людину. Теорія літератури: новела, розповідач, композиція і художній твору, символ, поглиблення понять: художня деталь, герой/героїня.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця вирізняє невербальні засоби (художні деталі, символи та ін.), які сприяють розумінню не вираженого вербально змісту тексту/медіатексту; виявляє невербальні засоби, що вказують на наявність у тексті/медіатексті прихованої інформації; відтворює усно або письмово прихований зміст почутого та/або прочитаного; виявляє і передбачає емоційні реакції персонажів у різних ситуаціях; пояснює причини відповідного емоційного стану персонажів; характеризує взаємообумовленість елементів змісту, структури та мовного оформлення прочитаних художніх текстів різних родів і жанрів; формулює висновки про близькість оригіналу й перекладу на основі їх аналізу, інтерпретації та порівняння; розпізнає в художньому тексті і коментує зображувально-виражальні засоби, ознаки авторського стилю; творчо опрацьовує прочитаний художній текст, передає його в іншому контексті, створюючи самостійно різні види текстів-фанфіків; взаємодіє з іншими особами, використовуючи твори мистецтва для створення власних текстів на підставі прочитаного художнього твору.

Розслідуємо детективні історії

Зміст навчального матеріалу:

Детективна література. Її характерні особливості. Різновиди детективів. Едгар Аллан По (1809–1849). «Золотий жук» — захопливий сюжет твору; особливості композиційної будови твору — «розповідь у розповіді», її художнє значення (поєднання різних поглядів, створення емоційної напруги, таємничої атмосфери та ін.); образи Вільяма Леграна, Джупітера, оповідача. Артур Конан Дойл (1859–1930). Оповідання про Шерлока Холмса («Пістрява стрічка» або «Спілка рудих») — особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса; Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв'язання конфлікту в оповіданні; іронічне зображення пристрасті людини до легкого збагачення в оповіданні «Спілка рудих»; сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса; утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей; доктор Ватсон як оповідач; різні точки зору на події як художній прийом. Теорія літератури: детектив, оповідач, поглиблення понять: сюжет, композиція (детективного твору).

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця переказує почутий та/або прочитаний художній текст/медіатекст, акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах відповідно до мети і ситуації спілкування; визначає зв'язок між фрагментами частково неповної інформації для формування цілісного уявлення; визначає основну мету та прогнозує наміри мовця (персонажа, оповідача), ставить уточнювальні запитання до літературного героя/героїні; розмежовує в тексті/медіатексті фактичну інформацію, суб'єктивні судження та прихований підтекст, наводить аргументи для спростування або підтвердження суджень; аргументовано висловлюється про достовірність інформації на основі аналізу прочитаного тексту та суджень інших осіб; робить аргументовані висновки про наявність у прочитаному тексті/медіатексті ознак маніпулятивного впливу; створює власний текст у жанрі детективу відповідно до усталених стилістичних норм; імпровізує з художнім текстом/медіатекстом, застосовуючи елементи стилізації, пародії тощо.

Особиста відповідальність

Зміст навчального матеріалу:

Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц» — алегоричні образи та ситуації, людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц»; філософський зміст твору; Маленький принц у ставленні до своєї планети, троянди, лиса та ін.; риси людей у казкових персонажах твору. Рюноске Акутаґава (1892–1927). «Павутинка» — утілення ідеї моральної відповідальності в новелі «Павутинка»; філософський зміст твору; підтекст; художні образи новели (Будда, Кандата); символічні образи природи. Теорія літератури: алегорія, поглиблення понять: новела (новела-притча), казка (казка-притча), символ. Культурний контекст: ідея моральної відповідальності крізь призму християнства, буддизму.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця обговорює актуальність, жанрову належність почутого та/або прочитаного тексту (казка-притча, новела-притча), ідейно-тематичні та естетичні особливості твору, зв'язок тексту із ситуацією спілкування, творчістю митця; виявляє важливі деталі тексту/медіатексту для ілюстрування власного розуміння почутого; комунікує, визначаючи право на існування іншої думки, з дотриманням принципів етики спілкування; доречно використовує цитати з художніх текстів/медіатекстів для підтвердження та увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; визначає специфіку складників структури художніх текстів, особливості міжжанрових утворень (казка-притча, новела-притча); представляє текстову інформацію з одного або кількох джерел, комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту; обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми, аналізуючи та узагальнюючи різні погляди та ідеї; аналізує основні риси авторського стилю художнього тексту для вдосконалення власного стилю мовлення.

Сутність людини

Зміст навчального матеріалу:

Айзек Азімов (1920–1992). «Фах» — роздуми про майбутнє людини й людства; образ Джорджа Плейтена; проблема духовної реалізації людини; розуміння сутності культури й освіти, призначення людини в сучасному світі. Клаус Гаґеруп. «Золота вежа» — життя родини Федерів до і після трагічного випадку з дітьми; світ Маріанни, її стосунки з братом Генриком; Золота Вежа як символ; пам'ять про дорогих серцю людей — шлях до душевного зцілення; теми подолання страху й депресії, порозуміння й взаємодопомоги у творі. Ніл Річард Мак-Кіннон Ґейман (нар. 1960). «Кораліна» — проблеми родинних стосунків, пошуку свого єства, самооцінки; казкові пригоди дівчинки Кораліни у фантастичному світі; випробування та відкриття Кораліни. Корнелія Функе (нар. 1958). «Чорнильне серце» — тема «оживлення» книжки в романі; образ Меґі — дівчинки, котра любить читати; пригоди й духовні випробування Меґі; поєднання уявного і реального світів; зіткнення сил добра і зла у творі (1–2 твори за вибором учителя). Теорія літератури: художність, поглиблення понять: повість, роман, фантастика.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця обговорює актуальну проблематику, сюжет і образи сучасних творів, адекватно реагує на почуте, демонструючи розуміння комунікативних намірів співрозмовника; формулює уточнювальні запитання до почутого та/або прочитаного; самостійно створює складний план, тези почутого художнього тексту/медіатексту; характеризує (усно) персонажів літературного твору, доцільно використовуючи цитати; пропонує власні варіанти інтерпретації образів, подій і ситуацій у сучасних художніх текстах/медіатекстах, зважаючи на потенційну множинність прочитання в різних контекстах; передає зміст прочитаного художнього тексту словесно або графічно; організовує або бере участь в дискусії (очно або онлайн) щодо сучасних творів-фентезі зарубіжної та української літератури; досліджує власне мовлення, аналізує мову сучасних українських перекладів творів зарубіжної літератури.

Підсумки (7 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Актуальні теми і проблеми у творах класичної і сучасної літератури, прочитаних протягом навчального року. Образи улюблених героїв та героїнь художніх текстів/медіатекстів. Авторські ідеї, втілені в літературних персонажах. Літературні жанри та міжжанрові утворення. Сучасні ресурси творів зарубіжної літератури для молоді.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця використовує різні засоби художньої виразності у власному мовленні, обґрунтовуючи доцільність їх вибору; здійснює емоційну саморегуляцію, доречно використовує вербальні та невербальні засоби (зокрема під час виступу перед аудиторією); на основі прочитаного створює власний або колективний медіатекст; самостійно добирає та використовує деякі способи творчого експериментування із текстом (художнім текстом/медіатекстом); толерантно коментує різні погляди на обговорювану проблему, узагальнює їх, обстоює власну позицію, дотримується норм етикету, засад академічної доброчесності під час спілкування (очно або онлайн); імпровізує з художнім текстом/медіатекстом, застосовуючи елементи стилізації, пародії або ін.

8 КЛАС

Вступ. Літературний процес

Зміст навчального матеріалу:

Літературний процес. Провідні літературні епохи. Роди літератури, їхні характерні ознаки. Теорія літератури: епос, лірика, драма, літературний процес, літературна епоха. Культурний контекст: специфіка розвитку художньої культури різних країн, народів, національностей. Україна і світ: взаємозв'язки української та зарубіжних літератур. Медіатекст: культура як «текст» і «сукупність текстів»: науково-популярні статті та фільми (1–2 за вибором учителя) про розвиток літератури і культури, про видатних літературознавців і українських перекладачів.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця коментує інформацію (повну або частково неповну), сприйняту з одного чи кількох джерел; коментує окремі аспекти форми почутого та/або прочитаного повідомлення (художніх творів, що належать до різних родів літератури); визначає специфіку складників структури художніх текстів різних родів і жанрів, а також особливості міжродових і міжжанрових утворень; обговорює з іншими особами свої читацькі вподобання і звички, наводячи приклади прочитаних творів, що належать до різних родів і жанрів літератури; презентує прочитаний літературний твір у різний спосіб з урахуванням власного читацького досвіду; створює та презентує тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) різних родів і жанрів на самостійно визначену тематику; аналізує окремі літературні та мовні явища в художніх текстах/медіатекстах, робить висновки щодо функціонування і доцільності використання певних літературних та мовних компонентів.

Ідеали античності з нами

Зміст навчального матеріалу:

Античність, її хронологічні межі, специфіка (Давня Греція, Давній Рим). Роди і жанри античної літератури. Міфи троянського циклу: Троя; Паріс викрадає Єлену; Облога Трої; Смерть Ахілла; Троянський кінь (2–3 міфи за вибором учителя) — відображення історичних подій у міфах троянського циклу; ключові образи та символи циклу. Гомер. «Іліада» (огляд, 1–2 уривки за вибором учителя) — Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур; міфологічна основа і образи гомерівського епосу. Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому...» — ідея захисту рідної країни у творі; античний ідеал героя. Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.). «Енеїда» (огляд, 1–2 уривки за вибором учителя) — зв'язок твору з гомерівським епосом, міфологією; ідея громадського служіння, утвердження величі держави; образ Енея та його значення. Літературний міст у сьогодення: Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінґстон» — сюжет твору як філософська метафора людського буття; алегоричні образи; утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана; художній конфлікт твору; ознаки притчі. Теорія літератури: героїчний епос, поема, поглиблення понять: повість-притча, метафора.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця відповідає на запитання за змістом почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, акцентуючи увагу на важливих деталях, зокрема художніх деталях; формулює уточнювальні запитання до почутого та/або прочитаного тексту для його розуміння; переказує почутий та/або прочитаний художній текст/медіатекст, акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах; дає характеристику персонажів літературного твору, доцільно використовуючи цитати, умовні позначення, символи та ін.; використовує різні складники друкованого чи цифрового текстового джерела інформації для оптимізації роботи з текстовою інформацією; співвідносить зміст сприйнятого художнього тексту/медіатексту з історичним і соціокультурним контекстом; записує власне та/або чуже висловлювання, використовуючи відповідні прийоми оптимізації викладу думок та способи мовної виразності; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів нестандартні рішення, виявляючи художньо-образне, асоціативне мислення.

Середньовіччя: світло крізь темряву

Зміст навчального матеріалу:

Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфіка в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу середньовіччя. Омар Хаям (бл. 1048–після 1122). Рубаї — лаконізм і місткість жанру рубаї; основні теми й мотиви творчості Омара Хаяма. Аліґ'єрі Данте (1265–1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання...») — Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження; утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання. Літературний міст у сьогодення: Ерік Вольф Сіґел (1937–2010). «Історія кохання» — розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента до дочки бідного італійського емігранта; проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі. Теорія літератури: рубаї, сонет, поглиблення понять: гіпербола, метафора, епітет, порівняння.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця аналізує жанрові, естетичні, мовні особливості почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту; використовує вербальні та невербальні засоби під час виступу перед аудиторією; бере участь у груповій комунікації, позитивно впливаючи на інших, виявляючи повагу до учасників групи; коментує особливості вираження емоційного стану в різних культурах на основі аналізу прочитаного тексту; характеризує особливості структури художнього тексту, визначаючи функції та роль мовних засобів у ньому; використовує різні ресурси, зокрема цифрові, для розширення кола читацьких інтересів, демонструючи навички критичного мислення; передає зміст прочитаного з кількох джерел, узагальнюючи, скорочуючи, доповнюючи словесно інформацію (реферат, тези або ін.); толерантно коментує різні погляди на обговорювану проблему, узагальнює їх, обстоює власну позицію, дотримується норм етикету, засад академічної доброчесності під час спілкування (очно або онлайн); безпечно спілкується в цифровому середовищі; аналізує основні риси авторського стилю художнього тексту для вдосконалення власного стилю мовлення.

Шедеври Ренесансу

Зміст навчального матеріалу:

Епоха Ренесансу (Відродження) в Європі. Культ античності. Франческо Петрарка (1304–1374). Сонети № 61, 132 — історія кохання в сонетах Ф. Петрарки; образи ліричного героя та героїні; структура сонетів Ф. Петрарки. Вільям Шекспір (1564–1616). Сонети № 66, 116, 130. Трагедія «Ромео і Джульєтта» — значення В. Шекспіра для розвитку англійської літератури та світового мистецтва; основні теми сонетів В. Шекспіра; відображення внутрішнього світу ренесансної людини; конфлікт справжнього почуття і забобонів; оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти; вплив кохання на людську особистість; проблема життя і смерті; трактування фіналу. Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» I частина (огляд, 3–4 розділи за вибором учителя) — особливості сюжету і композиції твору; конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності; Дон Кіхот і Санчо Панса — вічні образи; «донкіхотство»; широта філософського змісту твору. Літературний міст у сьогодення: Юстейн Ґордер (нар. 1952) «Помаранчева дівчинка» АБО Барбара Космовська (нар. 1958) «Буба», «Буба: мертвий сезон» (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: трагедія, ліричний герой/героїня, вічний образ, поглиблення понять: роман (роман-пародія), сонет, оригінал і переклад.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця обговорює актуальність, жанрово-родову належність почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, ідейно-тематичні та естетичні особливості, зв'язок художнього тексту з певною епохою, творчістю митця; самостійно складає і компонує складний план, створює конспект, тези почутого та/або прочитаного художнього тексту; самостійно передає за допомогою різних способів і засобів візуалізації власне розуміння прочитаного тексту; знаходить потрібну інформацію (відому або нову) в одному чи кількох джерелах і використовує її відповідно до мети; застосовує різні види критичного читання текстів різних жанрів і стилів; розмежовує в художньому тексті фактичну інформацію, суб'єктивні судження та прихований підтекст; характеризує взаємозв'язок між темою, мікротемами та основною думкою тексту; характеризує поведінку та причини емоційного стану літературних персонажів, коментує їхні вчинки та висловлювання; проєктує емоційно-чуттєвий досвід персонажів художніх текстів/медіатекстів на власну поведінку, переконання, ставлення та цінності; зіставляє власну думку, зафіксовану в письмовій формі, із думками інших осіб; обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми; визначає та характеризує системні міжрівневі взаємозв'язки між мовними одиницями різних рівнів, типові закономірності їх функціонування на основі спостережень за мовою літературного твору.

Бароко і класицизм

Зміст навчального матеріалу:

Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Історичні умови, філософсько-естетичні засади та ознаки класицизму. Мольєр (1622–1673). «Міщанин-шляхтич» — Мольєр як майстер класицистичної комедії; художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво; тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення; основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.); засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Літературний міст у сьогодення: Йоун Колфер (нар. 1965) «Артеміс Фаул» («Код вічності» або ін.) АБО Сью Таунсенд (нар. 1946) «Таємний щоденник Адріана Моула» (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: комедія, поглиблення понять: драма як рід літератури, повість. Культурний контекст: пам'ятки бароко і класицизму у Європі. Бароко в Україні, його специфіка й різновиди.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця свідомо застосовує прийоми активного слухання і творчого читання; характеризує персонажів літературного твору, доцільно використовуючи цитати, скорочення, умовні позначення, символи тощо; окреслює тематику і проблематику тексту/медіатексту для подальшої інтерпретації; визначає позицію співрозмовника/мовця (літературного персонажа) та ступінь досягнення мети комунікації; поєднує подану в різні способи інформацію з кількох текстів та гіпертекстів у цифровому середовищі; характеризує взаємообумовленість елементів змісту, структури та мовного оформлення художнього тексту/медіатексту, зважаючи на культурно-історичний контекст, естетичний і ціннісний потенціал; розпізнає в тексті/медіатексті зображувально-виражальні засоби, ознаки авторського стилю; організовує та/або бере участь в дискусії щодо суспільно важливих проблем (очно або онлайн); імпровізує з художнім текстом, застосовуючи елементи стилізації, пародії або ін.; використовує різноманітні стратегії для продукування нових мистецьких ідей.

Підсумки (8 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Актуальний зміст і форма художніх творів класики й сучасності, прочитаних протягом навчального року. Вічні образи та їх інтерпретація в сучасну добу (зокрема в медіатекстах). Зображально-виражальні засоби в різних родах і жанрах літератури. Паперові та електронні ресурси творів зарубіжної літератури для молоді.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця логічно і послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні ідеї, переконання, підкріплюючи їх аргументами і наводячи приклади із читацького досвіду; пояснює причини емоційного стану літературних персонажів у життєвих ситуаціях; використовує для виконання завдань текстові/медіатекстові джерела, інформацію з яких вважає достовірною та надійною, аргументує вибір таких джерел; створює та презентує тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) різних типів на актуальну самостійно визначену тематику; виконує різні ролі у груповій комунікації (очно або онлайн), обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування; взаємодіє з іншими особами, використовуючи твори мистецтва для створення власних текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів).

9 КЛАС

Вступ. Літературні жанри та стилі

Зміст навчального матеріалу:

Жанри художньої літератури. Епічні, ліричні, драматичні жанри. Взаємодія жанрів. Міжжанрові та міжродові утворення. Стилі загальні та індивідуальні. Теорія літератури: літературний жанр, літературний стиль. Культурний контекст: жанри і стилі як органічні елементи культури; загальне і національне в структурі жанрів і стилів. Україна і світ: жанрово-стильові тенденції в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу: подібності й відмінності. Медіатекст: вплив медіа на розвиток літературних жанрів і стилів у сучасний період.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця відповідає на запитання за змістом почутого та/або прочитаного повідомлення, акцентуючи увагу на важливих деталях; самостійно передає за допомогою різних засобів візуалізації (схема, таблиця або ін.) власне розуміння почутого та/або прочитаного повідомлення, структуруючи інформацію; коментує окремі аспекти форми почутого та/або прочитаного повідомлення (зокрема художніх текстів різних жанрів і стилів); визначає специфіку складників структури художніх текстів різних родів і жанрів, а також особливості міжродових і міжжанрових утворень; знаходить спільне і різне в літературних творах різних культур за жанровою структурою та/або стилем; презентує прочитаний художній текст певного жанру та стилю у самостійно обраний спосіб; аналізує окремі теоретико-літературні або мовні явища в художніх текстах і робить висновки щодо їх використання в авторському стилі.

Доба Просвітництва: розум, природа, освіта

Зміст навчального матеріалу:

Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Й. К. Ф. Шиллер (1759–1805). «До радості» — просвітницька ідея об'єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера; пафос твору, який став гімном Євросоюзу. Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). «Травнева пісня» — роль Й. В. Ґете в історії європейського Просвітництва; нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете; ідея кохання й щастя у «Травневій пісні»; ознаки фольклору у творі. Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина) — просвітницькі ідеї у творі; образ Гуллівера як втілення концепції нової людини; жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики); засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Літературний міст у сьогодення: Крістіне Нестлінґер (нар. 1936). «Маргаритко, моя квітко» — непростий шлях дорослішання Маргарити-Марії Закмайєр; родинні проблеми, поєднані з особистими хвилюваннями й клопотами дівчинки; зміна життєвих цінностей і пріоритетів; взаємини дорослих і дітей, сімейні цінності, перше кохання. Теорія літератури: ода, комічне в художній літературі, гротеск.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця обговорює актуальність, жанрово-родову належність тексту/медіатексту, ідейно-тематичні та естетичні особливості, зв'язок тексту з певною епохою, творчістю митця; виявляє важливі деталі тексту/медіатексту для ілюстрування власного розуміння тексту; доречно використовує цитати з різних джерел для підтвердження та увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; обстоює власну думку про роль і місце тексту/медіатексту в культурно-історичному контексті; пропонує варіанти інтерпретації образів, подій і ситуацій у художніх текстах/медіатекстах, зважаючи на множинність прочитання в різних контекстах; представляє текстову інформацію з одного або кількох джерел, комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту; створює самостійно художні тексти/медіатексти за почутим та/або прочитаним літературним твором, використовує різні форми їх презентації для досягнення відповідної комунікативної мети; добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність; визначає закономірності функціонування окремих теоретико-літературних та/або мовних одиниць у літературних творах.

Від романтизму до реалізму

Зміст навчального матеріалу:

Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах. Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий...», «Не знаю, що стало зо мною...», «Коли розлучаються двоє...») (2 твори за вибором учителя) — специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне; «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.); утілення високого почуття кохання у віршах митця; особливості поетичної мови творів. Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). Вірші «Хотів би жити знов у горах...», «Мій дух як ніч...». Поема «Мазепа» (уривки) АБО поема «Паломництво Чайльд Гарольда» (перша пісня) — вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі; протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета; фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона; українська тема в поемі «Мазепа»; специфіка зображення образу гетьмана у творі. Джейн Остін (1775–1817). «Гордість і упередження» (скорочено) АБО Віктор Гюго (1802–1885). «Собор Паризької Богоматері» (скорочено) (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: байронічний герой, поглиблення понять: лірика, поема, роман, літературний герой/героїня (романтичний герой/героїня), оригінал і переклад.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця обґрунтовує свою позицію щодо почутого та/або прочитаного тексту/медіатексту з урахуванням власного досвіду та інформації з окремих джерел; характеризує роль, виражальні можливості та вплив на слухача/читача важливих деталей, зокрема художніх, тексту/медіатексту; коментує особливості вираження емоційного стану в різних культурах на основі аналізу тексту/медіатексту для розвитку власного емоційного інтелекту; коментує та обґрунтовує актуальність порушених у тексті/медіатексті проблем з урахуванням власного досвіду та культурно-історичного контексту; характеризує взаємозв'язок між темою, мікротемами та основною думкою тексту/медіатексту; формулює висновки на основі аналізу структурно-змістової єдності та інтерпретації кількох прочитаних художніх текстів; характеризує поведінку та причини виникнення емоційного стану літературних персонажів; оформлює власне висловлення за прочитаним художнім текстом або медіатекстом з дотриманням принципів академічної доброчесності; добирає виражальні мовні засоби, виявляючи творчу індивідуальність; аналізує і вдосконалює зміст написаного відповідно до теми та мети висловлювання.

Реалізм: типові образи й обставини

Зміст навчального матеріалу:

Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек» АБО «Батько Горіо» (1 твір за вибором учителя). «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії»: сюжетно-композиційні особливості твору; багатогранність образу Гобсека; засоби його створення. «Батько Горіо»: сімейна історія Горіо на тлі суспільства; причини трагедії батька; образи дочок; морально-філософський зміст твору; майстерність реалістичних описів і деталей. Шарлотта Бронте (1816–1855). «Джейн Ейр» (скорочено) — романтичні мрії Джейн Ейр і сувора реальність; тема кохання у творі (Джейн Ейр — Едвард Рочестер); достовірність зображення середовища, реалістичні деталі. Літературний міст у сьогодення: Гарпер Лі (1926–2016). «Убити пересмішника» АБО Барбара Космовська (нар. 1958). «Позолочена рибка» (1 твір за вибором учителя). Теорія літератури: поглиблення понять: епос як рід літератури, портрет, повість, роман, інтер'єр.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця формулює уточнювальні запитання до почутого для його розуміння; переказує почутий та/або прочитаний художній текст/медіатекст, акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах тексту; самостійно складає і компонує складний план або тези почутого та/або прочитаного тексту; характеризує персонажів літературного твору, доцільно використовуючи цитати, скорочення, умовні позначення, символи тощо; знаходить потрібну інформацію, відому або нову, в одному чи кількох джерелах і використовує її відповідно до самостійно визначених цілей; дослухається до інших думок, демонструючи готовність до зміни власної позиції за умови отримання достатньої аргументації; співвідносить зміст сприйнятого художнього тексту/медіатексту з історичним і соціокультурним контекстом, світоглядною позицією автора; розмежовує в тексті/медіатексті фактичну інформацію, суб'єктивні судження та прихований підтекст; коментує власні почуття під час читання тексту/медіатексту і враження від прочитаного; аналізує вплив виражальних засобів на емоційно-естетичне сприйняття тексту; обґрунтовує думку щодо естетичної та мистецької цінності прочитаних художніх текстів/медіатекстів; обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми; визначає переваги і недоліки власних написаних текстів і планує власний навчальний розвиток з урахуванням аналізу допущених помилок.

Людина у вимірі нової драми (1 твір за вибором учителя)

Зміст навчального матеріалу:

Зміни в драматургії кінця XIX — початку XX ст. «Стара» і «нова драма». Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім» — роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма; особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої); композиція п'єси; образна система; підтекст; символіка; відкритість фіналу; ібсенізм. Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон» — особливості світогляду Б. Шоу; специфіка втілення античного міфу в п'єсі «Пігмаліон»; динаміка образу Елайзи Дулітл; ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва; збереження національної культури, розвитку мови. Моріс Метерлінк (1862–1942). «Синій птах» — ідея одухотворення життя й відновлення втрачених духовних ідеалів у драмі-казці «Синій птах»; особливості розвитку сюжету; роль фантастики; символіка образів; багатозначність фіналу. Теорія літератури: «нова драма», драма як жанр (соціально-психологічна, драма-казка), дія (внутрішня, зовнішня), відкритий фінал, підтекст, поглиблення понять: драма як рід літератури, символ.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця виявляє невербальні засоби, що вказують на наявність у тексті/медіатексті прихованої інформації, передає прихований зміст почутого та/або прочитаного; виявляє істотні особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації літературних персонажів у різних ситуаціях спілкування; логічно і послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні погляди, ідеї, переконання, підкріплюючи їх аргументами та наводячи доречні приклади із власного або суспільно-історичного досвіду; комунікує, визнаючи право на існування іншої думки, з дотриманням принципів етики спілкування, норм літературної мови; розпізнає в художньому тексті зображувально-виражальні засоби, ознаки авторського стилю; проєктує емоційно-чуттєвий досвід персонажів тексту/медіатексту на власну поведінку, переконання, ставлення та цінності; на основі прочитаного створює власний або колективний медіапродукт; самостійно добирає та використовує деякі способи творчого експериментування із художнім текстом; складає та оформлює власні тексти (зокрема художні, медіатексти) різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених мовних норм.

Історія і сучасність у літературі (2 твори за вибором учителя)

Зміст навчального матеріалу:

Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев'є-молочар» АБО Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом» (1 твір за вибором учителя). Шолом-Алейхем: тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст.; образна система твору; філософські проблеми; народний гумор. Рей Дуглас Бредбері: тривога за майбутнє суспільства в романі «451° за Фаренгейтом»; тема занепаду культури; провідні мотиви твору; натовп і влада; важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві. Літературний міст у сьогодення: Маркус Френк Зузак (нар. 1975). «Крадійка книжок» АБО Джонатан Сафран Фоер (нар. 1977). «Страшенно голосно і неймовірно близько» (1 твір за вибором учителя). Зузак: Лізель Мемінґер на тлі подій Другої світової війни; викриття нацизму; образи «маленьких людей», які опинилися в умовах насильства; ідеї людяності, добра, порятунку життя й культури. Фоер: пригоди Оскара Шелла, дев'ятилітнього хлопця, котрий втратив батька 11 вересня 2001 р.; подорож Нью-Йорком як складний шлях до самого себе; цінності людського буття у сприйманні дорослих і дитини. Теорія літератури: поглиблення понять: роман, повість, художній образ, тема, проблема.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця обґрунтовує зв'язок почутого та/або прочитаного тексту/медіатексту із власним та суспільно-історичним досвідом (підтримує діалог «читач — текст — автор»); розпізнає основні факти і судження про них, вирізняє авторські інтерпретації, розуміє аргументацію, коментує підтекст тексту/медіатексту; виявляє і передбачає емоційні реакції літературних персонажів у різних ситуаціях спілкування; застосовує різні види критичного читання художніх текстів; коментує вчинки та висловлювання літературних персонажів; аргументовано висловлюється про актуальність і достовірність інформації на основі прочитаного тексту/медіатексту та суджень інших осіб; характеризує особливості структури художнього тексту, зокрема мовних засобів у ньому; організовує або бере участь в дискусії (очно або онлайн) щодо суспільно важливих проблем, порушених у художніх творах; толерантно коментує різні погляди на обговорювану проблему, узагальнює їх, обстоює власну позицію, дотримується норм етикету, засад академічної доброчесності; використовує різноманітні стратегії (зокрема вільний запис асоціацій, «карти знань», складання списків ідей або ін.) для продукування нових мистецьких ідей.

Підсумки (9 клас)

Зміст навчального матеріалу:

Провідні тенденції у художній літературі XVIII–XXI ст. Художні відкриття письменників у галузі тематики й проблематики творів, жанрів і стилів. Зображення людини, її внутрішнього світу і життєвих обставин у творах класики й сучасності. Новітні ресурси й засоби популяризації читання творів художньої літератури.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Учень/учениця добирає і використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації з урахуванням ситуації спілкування та комунікативних намірів; використовує різні засоби художньої виразності у власному мовленні, обґрунтовуючи доцільність їх вибору; здійснює емоційну саморегуляцію, доречно використовує вербальні та невербальні засоби (зокрема під час виступу перед аудиторією); знаходить спільне і різне в літературних творах різних культур за тематикою, проблематикою, стилем, структурою тощо; обговорює з іншими особами свої читацькі вподобання і звички, наводячи приклади, аргументи; презентує прочитаний літературний твір у різний спосіб з урахуванням власного читацького досвіду; поєднує подану в різні способи інформацію з кількох текстів та гіпертекстів у цифровому середовищі; формулює логічні та послідовні висновки на основі аналізу та інтерпретації кількох прочитаних художніх текстів/медіатекстів; оформлює власне висловлення про художній текст/медіатекст із дотриманням принципів академічної доброчесності; зіставляє власну думку із думкою інших осіб; виконує різні ролі у груповій комунікації (очно або онлайн), обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування.