Давньоримська література

Римська лірика

Римський роман

Останнім яскравим явищем римської літератури став роман. Поміж найвидатніших його авторів — Апулей. Луцій Апулей (бл. 124 — бл. 180 рр. н. е.) — римський письменник, філо- соф-платонік, ритор, писав грецькою і латиною. Отримав освіту в Карфагені та відшліфував її в подорожах по Сходу, Елладі, Італії. Одружившись на багатій і значно старшій за нього вдові, був звинувачений її спадкоємцями в тому, що «причарував» до себе цю жінку Був виправданий, але репутація мага-ін- телектуала залишалася з ним протягом усього його життя (навіть коли він обійняв у Карфагені видатну й почесну тоді посаду головного жерця провінції). Найвідомішим твором Апулея є його роман «Метаморфози» («Золотий осел») в 11-и книгах. Епітет «золотий» не стосується змісту книги, а доданий пізніше як комплімент майстерності письменника. У романі йдеться про перетворення (метаморфози) юнака Луція на осла та навпаки, а також про його найрізноманітніші пригоди в цій подобі. У фіналі богиня Ісіда звільняє Луція від звірячої подоби, і він стає ревним служителем її культу До перетворення Луцій жив у розпусті, неначе тварина, і лише побувавши «в шкурі» осла (тобто твариною), він перетворився на справжню людину. У творі наявні елементи еротики, фантастики, авантюри, а строкатість його змісту посилюється ще й 12-ма вставними новелами (деякі з них часто переспівувалися, зокрема Дж. Боккаччо в знаменитому «Декамероні»).