Розвиток літератури епохи середньовіччя

Художні здобутки надбання класичного Середньовіччя

Іспанський героїчний епос. «Пісня про мого Сіда»

В основу іспанського героїчного епосу покладено перекази та ліро-епічні пісні. Епічні твори героїчного змісту виконували співці-хуглари. У XIV столітті епіко-героїчну традицію продовжено в романсах — модифікованих невеликих ліро-епічних поемах.

На Іспанію в епоху Середньовіччя впливали мусульманська та християнська ідеологія. Країна постійно потерпала від кривавих сутичок. Ці тенденції реалізовувалися в героїчному епосі. Його наскрізними темами були: феодальні міжусобиці; боротьба проти маврів; рух за свободу Кастилії, який символізував національно-політичне об’єднання Іспанії.

Центральною постаттю іспанського героїчного епосу є Сід, якого народ любовно називав «мій Сід», додаючи — «у добрий час народжений». Це особа історична. Руй (Родріго) Діас де Бівар (близько 1043-1099 рр.) належав до кастільської знаті й був начальником військ у короля Кастілії Санчо II. За військові чесноти його називали Кампеадором. Маври, які боялися і водночас поважали іспанського полководця, називали його Сідом, що по-арабськи означає «пан» … Певно, народ ще за життя Сіда оспівував його подвиги та перемоги. Але з великого епічного матеріалу про Руй Діаса збереглися тільки близька до історичних фактів поема «Пісня про Сіда», поема «Родріго» (XIV століття), що розповідає про молодість героя (у ній значне місце посідає вимисел) та великі цикли романсів XIV-XVI століть.

«Пісня про мого Сіда» — одна з найбільших поем європейського Середньовіччя. Донині зберігся лише один автентичний список, датований 1307 роком. Його укладено Педро Аббатом.

Основу сюжету епічної поеми складають події з життя уславленого героя Реконкісти — Родріго Діаса де Бівара. Твір складається з трьох частин, перша з яких («Вигнання») загублена. Оповідь починається зі сцени вигнання Сіда та прощання героя з сім’єю, яку той покинув під захистом монастиря. Разом із невеликим загоном, який складали родичі й найвірніші друзі Кампеадор подався в мандри в мусульманські землі. Не маючи ні прихистку, ні коштів для існування, Сід змушений був удаватися до хитрощів (епізод із заставою). У ряді загарбницьких акцій він здобуває перемоги. При цьому частину здобичі герой посилає сюзерену, щоб довести свою васальну вірність, встановити перемир’я та спільно боротися за визволення Іспанії від маврів.

У другій частині («Заміжжя доньок Сіда») відтворено захоплення Сідом Валенсії. Сід знаходить спільну мову із королем. Примирення відбулося через значні успіхи васала, завойовані ним слава й багатство. Інфанти де Карріон, спокусившись майном Сіда, вирішують одружитися з його дочками. Сватом виступає сам король. Тому Сід змушений погодитися на пропозицію. Зятів запрошено до Валенсії, де й святкують весілля.

У третій частині («Безчестя в дубовому лісі Корпес») йдеться про те, як інфанти, сповнені заздрості й ненависті до Сіда та його васалів, вирішують помститися. Задум реалізовано в лісі, де зяті, прив’язавши дружин до дерев, побили їх батогами майже до смерті й лишили на розтерзання тваринам. Сподвижник Сіда врятував його дочок. Кампеадор наполягає на необхідності зібрання кортесів і відстоює свою честь у поєдинку зі злочинцями. Битва відбувається на землях інфантів (у долині Карріон) і завершується перемогою Сіда. Нові шлюби його доньок були більш шляхетними, ніж попередні. Зятями Сіда стали королі Аррагона та Наварри.

Епічний герой «Пісні про мого Сіда» зображений у різних ракурсах. Автора цікавлять не тільки військові перипетії долі Сіда. У творі відбито різні аспекти родинного, побутового життя персонажа, його життєві пріоритети. Це цільна натура, яка характеризується високою мораллю, почуттям людської гідності. Він поміркований, його рішення загалом раціональні й виважені.

У ролі епічних ворогів в епосі виступають інфанти Карріон. Вони боязкі, не варті поваги людці, які уповні проявилися в епізоді зіткнення з левами й ница помста молодим дружинам.

Оповідач наголошує на значенні здобичі, матеріальної основи для успішного розгортання збройних сутичок. У поемі головним мотивом військових дій є утвердження християнства, хоча й відсутні релігійна екзальтація та нетерпимість. Однак, можливість «здобути собі хліб насущний» і «заслужити плату» є більш вагомою для воїнів Сідового загону. В іспанському епосі картинам баталій та бойових сутичок приділено не надто багато уваги. Відтак оповідач зосереджується на змалюванні різнопланових просторових локативів, картини бойовищ перегукуються з мирними реаліями як-от: торговельні угоди, мандри й мандрівники, радість зустрічей, свята, сімейні справи та ін.

Художня організація поеми характеризується простотою та логічністю. Образи переважно змальовано в реалістичному ключі. Значне ідейне навантаження у творі несе побутописання. Автором детально відтворено обладунки воїнів Сіда, процес приготування вечері після виснажливого дня, розмір здобичі і склад подарунків, надісланих королю.