Твір на тему: Краса природи в ліриці Сергія Єсеніна

Зарубіжна література - зразки шкільних творів

Тема природи традиційна в російській літературі. Чимало поетів присвятили свої твори її красі, поділились роздумами, що навіяли її картини. Але голос Сергія Єсеніна не тільки не губиться серед багатьох творів на цю тему, але й виділяється в цьому хорі своєю самобутністю, його впізнаєш відразу, він зрозумілий і дуже близький. Мабуть, жоден із російських поетів XX століття не користувався і не користується популярністю такого широкого кола читачів, таких різних за віком, освітою, життєвим досвідом. Секрет його популярності, напевне, в тому, що поету вдалося відтворити національне сприйняття світу, або, як кажуть сьогодні, російський менталітет.

Картини природи у його поезіях зворушують і зачаровують читача. Він ніби висловлює те, що відчуває, але не може висловити читач. І разом із поетом його читачі переживають почуття своєї єдності з природою. Лірика природи Єсеніна дуже інтимна: берізка для нього — і сестра, і наречена, і дружина; старий клен — друг, з яким давно не бачилися; навіть його власне волосся — це жито його рідного поля.

Явища природи у поета подібні до людей: вони розмовляють, співчувають, засуджують:


Отговорила роща золотая


Березовым веселым языком,


И журавли, печально пролетая,


Уж не жалеют больше ни о чем.

Краса рідного краю, впевнений поет, не в пишності та екзотичності, а в тих почуттях, які вона викликає:


О пашни, пашни, пашни,


Коломенская грусть,


На сердце день вчерашний,


А в сердце светит Русь.

О край разливов грозных


И тихих вешних сил,


Здесь по заре и звездам


Я школу проходил.


Поезія Єсеніна напрочуд земна і, разом із тим, космічна. Вона пройнята й осяяна почуттям любові до всього живого:

Милые березовые чащи!


Ты, земля! И вы, равнин пески!


Перед этим сонмом уходящих


Я не в силах скрыть моей тоски.


Много дум я в тишине продумал,


Много песен про себя сложил


И на этой на земле угрюмой

Счастлив тем, что я дышал и жил.


Природа рідного краю дає поету можливість розмірковувати про сенс життя, своє призначення і долю. Він відчуває свою особисту відповідальність за все, що його оточує. У природі він черпає сили і натхнення. Читач на все життя запам’ятовує яскраві образи, створені поетом: «костер рябины красной», «осень — рыжая кобыла», «голубые двери дня», «белых яблонь дым», «страна березового ситца», «душа-яблоня», «весенняя гулкая рань», «кленовая листьев медь».

Тема природи відображає й еволюцію поета, його світогляду. Рання лірика поета захоплює читача гармонійністю світосприйняття, передає закоханість поета в життя, в усе, що його оточує. Коли поет набуває життєвого досвіду, змінюється його сприйняття природи: саме вона, природа, символізує світ краси, гармонії, мудрості, а люди, їхні стосунки нерідко протистоять гармонії природи:

Знать, у нас у всех такая участь,


И, пожалуй, всякого спроси —


Радуясь, свирепствуя и мучась,


Хорошо живется на Руси.


Свет луны, таинственный и длинный,


Плачут вербы, шепчут тополя.

Но никто под окрик журавлиный


Не разлюбит отчие поля.


Далі ця тема набуває справжнього філософського змісту, поет замислюється над такими проблемами, як прогрес і природа, сучасність на тлі історії, вічне і минаюче.

Поезія Єсеніна близька і зрозуміла не тільки російським читачам. Вона розкриває багатий духовний світ поета, його закоханість у природу рідного краю, передає найтонші переживання, різноманітні відтінки почуттів.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.