Рим

Публій Овідій Назон

Гіганти (І, в. 151-162)

Навіть високий етер, як то кажуть, не знав супокою, Велетні, діти Землі, запрагнули влади над Небом і, нагромадивши гори, до зір намагались сягнути. Та найміцніший Владика, Олімп розколовши перуном, Скинув у діл Пеліон, навалений зверху на Оссу, — впали шпилі кам’яні, розчавивши всіх змієногих. Але Земля, перейнявшися кров’ю свого породження, Знов оживила ту кров і душу у неї вдихнула.

А щоби пам’ять якась від нащадків її збереглася, перетворила дітей подоланих на людську подобу; Але нове покоління зухвале було й кровожерне і зневажало богів: покоління, народжене з крові.

Переклад М.Зерова