Рим
Луцій Анней Сенека
Примітки
…Розійдіться скоріше, Кекропа сини!» — Іпполіт розсилає своїх мисливців (афіняни, нащадки легендарного Кекропа) по всій Аттиці.
Парнет — гори на півночі Аттики.
Б’ється об берег Тріасійських долин — родюча рівнина поблизу Елевсина.
… сивих від рифейських снігів» — йдеться про засніжені Кіферонські гори, схожі на казковий північний Рифей.
Ліс — неглибока річка поблизу Афін.
Марафон — невелике місто на узбережжі Аттики, місце майбутньої перемоги греків над персами.
Ахарни — невелике містечко в Аттиці.
Гімет — медоносна гора на півдні Аттики.
Афідни — містечко на сході Аттики.
Сунійський мис — південна частина Аттики. Флії — поселення у гірській частині Аттики.
Молоси — великі мисливські собаки з Епіру.
… пером багряним…» — У давнину червоне пір’я виконувало функцію червоних прапорців під час облави на хижаків.
Діва-лучниця — Діана.
… шляхами Нерея…» — морськими шляхами. Нерей — морське божество, часто виступає як персоніфікований образ моря.
… заручницею…» — Федра згадує про ворожнечу між Тезеєм і Міносом, відчуваючи себе в Афінах полонянкою.
… блукає воїн нареченого пихатого…» — Тезей знаходився в підземному царстві, допомагаючи своєму другові, царю лапіфів Піріфою, відібрати у Діта Прозерпіну.
Ремесло Палади — ткацька справа, покровителькою якої була Афіна Палада (рим. — Мінерва).
…безслівних свідків таїнств…» — Елевсинські містерії.
Заступницю країни, судом їй віддану,» — Мінерву, покровительку ремесла і мистецтва, яка сперечалася з Нептуном за владу над Аттикою. У суперечці вона перемогла, оскільки подарувала афінянам маслинове дерево, тоді як Нептун лише солоне джерело.
… материнська фатальна недуга…» — Йдеться про пристрасть Пасифаї, матері Федри, до бика.
Мопсопія — давня назва Аттики.
Давно за пута мстить свої та Марсові» — Про зв’язок Венери з Марсом її чоловік Вулкан довідався від Сонця. Вулкан викував міцні пута й оповив ними коханців. За зраду поплатилася Пасифая, дочка Сонця, і її з Міносом дочки — Федра й Аріадна.
…кров Юпітера…» — Юпітер був батьком Міноса й дідом Федри.
Летійська безодня — підземне царство, де протікає річка забуття Лета.
…блискавку етнійську» — Юпітер озброєний перуном, який викували циклопи в кузні Етни.
…дому братовому…» — Лабіринт, помешкання Мінотавра, брата Федри по материнській лінії, якого вбив Тезей.
… бога могутнього» — Амура (гр. — Ерот), від стріл якого запалювалися пристрастю Юпітер, Марс, Вулкан, Аполлон.
Еріцина — прізвисько Венери відповідно до храму в сицилійському Еріксі.
Лар — бог домашнього вогнища.
…пса стигійського…» — Кербера, триголового й змієхвостого пса, який охороняв вхід до підземного царства.
Антіопа — мати Іпполіта; за одним переказом, вона була принесена Тезеєм у жертву богам, за іншим — сама очолила наступ амазонок і була вбита в бою.
…твердині …Паладиної» — зі скелі Акрополя, де знаходився храм Мінерви.
О богине…» — звернення до Венери, дочки морської богині Діони.
Двоїстий … Купідон…» — про двоїсту природу Ерота (Амура, Купідона) писав Платон. Традиційно зображується пустотливим хлопчиком, сином Венери, хоча, за версією Гесіода, він виник раніше від інших богів, тим самим розпочавши перетворення хаосу.
… поблизу від Гесперійської мітки…» — на Заході, біля Геркулесових стовпів.
… німфи паррасійської сяйво…» — Велика Ведмедиця, на яку обернулася аркадська (паррасійська) німфа Каллісто.
Феб ганяв корів …» — Аполлон пас череду Адмета, фессалійського царя, за поширеним міфом — як покарання за вбивство циклопів.
Плектр — бряцало, котрим грали на лірі.
…гонитель хмар…» — Юпітер; у вигляді лебедя він поєднався з Ледою, а обернувшись на бика, викрав Європу.
Та, що темний світ осіняє сяйвом…» — кохання богині місячного сяйва до прекрасного пастуха Ендіміона.
Алкмени син — Геркулес, закохавшись у лідійську царицю Омфалу, служив їй, перевдягнутий у жіноче вбрання; більш традиційна версія — спокута за вбивство Іфіта, сина царя Евріта і брата Іоли.
Персида — головна провінція Перського царства; в даному випадку — Персія.
…вбрання з тірійських кросен…» — одяг з м’якої червоної тканини, який виробляли фінікійці.
Нереїди — морські німфи, дочки Нерея.
Луканський бик — слон, римляни вперше побачили цих тварин у Луканії (на півдні Італії) на поч. ІІІ ст. до н. е., під час війни проти Пірра Епірського, у якого на озброєнні були бойові слони.
…сік з тирської мушлі…» — пурпур.
…нитки, що з гілок серійцем зібрані.» — китайський (серійський) шовк.
Тул — сагайдак.
Від Понта землею Аттичною…» — від Танаїса (Дону) до Меотиди (Азовського моря) йшли амазонки, очолювані Антіопою.
…щитом кривим, як місяць…» — амазонки зображувалися з пельтою — мідним щитом, який за формою нагадував півмісяць.
…закляття фессалійські…» — дуже сильні, оскільки Фессалія була відома своїми чаклунками.
Обсипавши сто биків борошном священним…» — Ритуальна частина великого жертвоприношення (так званої «гекатомби»).
Алфей — найбільша річка в Пелопоннесі, яка впадає в Іонійське море.
Лерна — джерело неподалік Коринфу.
Не був священний камінь…» — Нума, спадкоємець Ромула, запровадив культ римського бога кордону Терміна, якого вшановували у вигляді межового каменя.
…дружину Егея Медею…» — Медея стала дружиною Егея після втечі з Коринфу до Афін.
Сірт — відлюдна мілина на узбережжі Африки.
…єдиний син у племені» — амазонки вбивали немовлят чоловічої статі, тому саме існування Іпполіта порушувало закони материнського племені.
Не доведи прикметі цій здійснитися!» — царський жезл, запропонований Іпполіту, був для Тезея поганою прикметою, проте син словами відвертає знамення.
Дім чудовиська — лабіринт, помешкання Мінотавра.
Оповиті кучері жертовною пов’язкою…» — Тезея було послано в Лабіринт як жертву людожерові Мінотавру (жертовних тварин увінчували священною пов’язкою).
…ним ворог полонився» — натяк на дочку ворожого афінянам Міноса Аріадну, також «ворога». Далі Федра звертається до своєї сестри-богині (ст. 674–682).
Сестра — Аріадна, за допомогою нитки, яку вона дала, Тезей вийшов з Лабіринту.
Колхідська мачуха — Медея, дружина Егея, батька Тезея.
…Океана, діда могутнього…» — тобто Нептуна; за одним з варіантів міфу, Тезей — син Нептуна.
…Веспер…жене морок, ім’я змінивши» — Тут Іпполіт порівнюється зі світилом Венерою, яку називали Веспером увечері і Люцифером («світлоносець») вранці.
Від … індів… явився вічний отрок…» — Вакх, який завжди зображувався юним. Міф про завоювання Вакхом (Лібером) Індії був широко поширений античною традицією.
Виноградним списом» — тирс (оповите лозою берло з шишаком на кінці, атрибут вакханок).
Кому (не тобі!) надала перевагу Федри сестра» — мова йде про Тезея, якого Аріадна кохала до Вакха, тому згадка про суперництво підтверджує перевагу Тезея.
І полонячи красенів, вони вглиб джерел їх манять.» — Натяк на долю Гіласа, улюбленця і зброєносця Геркулеса, викраденого наядами.
Пан — бог лісів і гаїв.
Те світило, чий рід старший від аркадян…» — Селена, богиня місяця, аркадяни вважали себе найдавнішим («домісячним») населенням Еллади.
Блиск затьмарило б воно каменю пароського» — мармур, найкращі сорти якого добували на острові Парос.
Кастор — син Юпітера (у греків — Зевса), один з Діоскурів, був кіннотником. Кіллар — чудесний кінь Кастора, дарунок Нептуна.
Пітфей — дід Тезея по матері, трезенський цар.
Алкід — ім’я Геркулеса, отримане ним при народженні.
Флегетон — вогняна річка в підземному царстві.
<em>…роду… актейського</em> — аттичного (Актея — Аттика).
<em>Ти, що у царстві другому…</em> — звернення до Нептуна.
…фасції радий … вручити…» — у Римі фасції були знаком виконавчої влади; пучок різок, оповитих ременем із сокирою всередині. «Вручити фасції» означає обрати на одну з державних посад. Подібних звичаїв у греків не було.
Левкада — скелястий півострів у західній Греції.
… бога епідаврського…» — Епідавр був головним центром культу бога лікарської справи Ескулапа.
…Скірона камені…» — розбійник Скірон поблизу Мегари (між Афінами й Коринфом) убивав перехожих, скидаючи їх зі скелі в море, де їх пожирала жахлива черепаха.
… Земля, двома морями стиснута» — Коринфський перешийок (Істм).
…уражати биків…» — У юності Тезей убив страшного Марафонського бика, привезеного Геркулесом з Криту, пізніше за допомогою Аріадни — критського Мінотавра.
Евр — східний вітер.
…фригійський ліс — Кібелин притулок…» — Кібела — фригійська богиня, ототожнювалася з матір’ю богів Реєю.
Аверн — озеро в італійській Кампанії, яке римляни вважали воротами в підземне царство.
…батька і сина воно убило…» — Тезей був винуватцем загибелі власного земного батька Егея, тому що, повертаючись з Криту після вбивства Мінотавра, не замінив чорне жалобне вітрило на біле. Егей, вирішивши, що його син загинув, кинувся в море, назване на його честь Егейським.
Прокруст (той, що витягує) — прізвисько розбійника Дамаста, який підганяв подорожніх відповідно до розмірів ложа (прокрустове ложе), вкорочуючи їх або витягуючи за допомогою сокири і молотка. Був убитий Тезеєм у такий самий спосіб.
Синід — розбійник, який жив на Коринфському перешийку: розривав своїх бранців навпіл, прив’язуючи між двох зігнутих сосен. Убитий Тезеєм у такий самий спосіб.
Двовидий критський бик — Мінотавр, напівбик-напівлюдина.
Дедалів дім — лабіринт, побудований Дедалом для Мінотавра.
Тенар — мис на півдні Пелопоннесу, ворота до підземного царства, за віруваннями греків.
Протей — морське божество, здатне змінювати зовнішність.
Немає четвертого світу…» — тобто світ поділений між Юпітером, Нептуном і Дітом.
Лиходійні тіні…» — Тезей перераховує грішників, які терплять в підземному царстві численні муки.
…старця Еоліда…» — коринфського царя Сизіфа, сина Еола, міфічного родоначальника грецького племені еолійців.
… нехай манить волога і від вуст тікає…» — Герой одного з популярних міфів Тантал стояв у підземному царстві по шию у воді, над його головою звисали з дерев плоди; він страждав від спраги і голоду, проте коли збирався зробити ковток, вода відступала, коли тягнувся до гілки, вона підносилася вгору.
Тітій — велетень, який намагався силою оволодіти богинею Летоною (Лето). У підземному царстві лежав розпростертий на землі і два коршаки постійно терзали його печінку.
Піріфоя… батько» — Іксіон, цар лапіфів, який зазіхнув на честь Юнони і був покараний: в підземному царстві його прикували до вогненного колеса, яке постійно оберталося.
…батька прикликав я» — Нептуна, який у такий спосіб згубив свого онука Іпполіта.
Дата останньої редакції: 28 травня 2026