Рим

Боги і герої стародавнього Риму

Марс

Лютий і нестримний бог війни Марс шанувався як батько великого і войовничого римського народу, слава якого почалася від засновника міста Рима — Ромула (Ромул зі своїм братом-близнюком Ремом, за легендами, були синами Марса). Завдяки заступництву могутнього бога війни римляни здобували перемоги над сусідніми племенами, а потім й іншими народами. Марс відомий був і під іменами — Марс (Градівус), що веде бій, і Марс (Квірінус) Списоносець. Після смерті Ромула і його обожествлення з’явився бог Квірін, на якого перетворився Ромул, ставши в такий спосіб двійником Марса. Трійці богів — покровителям військової доблесті й охоронцям римської держави — Юпітерові, Марсові і Квіріну присвячувалися спеціальні жертвоприношення, до них зверталися з благаннями про перемогу в боях. Ім’ям Марса названий перший місяць римського року, і в перших його числах проводилися кінні змагання, оскільки коні — вірна підтримка воїна в бою — були присвячені богу Марсу. Першого березня на честь войовничого бога відбувалася хода його жерців-саліїв, які рухалися з піснями у священних танцях, б’ючи списами в щити, один із яких, за переказом, за царя Нуми Помпілія упав з неба. Слова гімнів, що виконувалися саліями, були незрозумілі вже самим жерцям, що надавало магічного змісту цьому давньому дійству. У цей день чоловіки робили подарунки своїм дружинам, а жінки — рабиням. У бога війни були й інші, мирні обов’язки; він був уособленням продуктивних сил природи, зокрема чоловічої сили, і шанувався як бог весни. Крім того, він вважався охоронцем полів від шкідників і отар від вовків. Тому Марсові приносили пожертви хлібороби і пастухи, а його священними тваринами вважалися дятел і вовк. Але, зазвичай, найбільше шанувалася його військова міць, і, коли полководець вирушав у похід, він ішов до храму Марса і, здіймаючи священний щит і спис бога, звертався до нього, закликаючи: «Не спи, Марсе!» Незмінними супутниками Марса в бою були його дружина Нерієна (сила), Паллор (блідість) і Павор (жах). Дочкою чи сестрою Марса вважалася богиня війни Беллона (від латинського слова Bellum — війна). Біля її храму, де римські правителі приймали чужоземних послів чи полководців, що поверталися з походу, знаходилася колона. Коли жрець-феціал перекидав через неї спис, це означало початок війни. Оскільки римський Марс і грецький Арес були дуже схожими, то з часом їх почали ототожнювати.