Віталій Біанкі

Мишенятко Пік (уривок)

Як мишеня стало мореплавцем

Хлопці пускали по річці кораблики. Брат вирізав їх ножиком із товстих цурпалків соснової кори. Сестричка приладжує вітрила з ганчірок. На найбільший кораблик знадобилася довга щогла.

— Треба з прямого сучка, — сказав брат, узяв ножик і пішов у кущі. Зненацька він закричав звідти:

— Миші, миші!

Сестричка кинулася до нього.

— Рубнув сучок, — розповідав брат, — а вони як шугнуться! Ціла купа! Одна он сюди під корінь. Стривай, я її зараз...

Він перерубав ножиком корінь і витягнув крихітне мишеня.

— Та яке ж воно малесеньке! — здивувалася сестричка. — І жовте! Хіба такі бувають?

— Це дике мишеня, — пояснив брат, — польове. У кожної породи своє ім’я, тільки я не знаю, як це звуть.

Тут мишеня розтулило рожевий ротик і пискнуло.

— Пік! Воно каже, його звуть Пік! — засміялася сестричка. — Дивись, як воно тремтить! Ай! Та в нього вушко в крові. Це ти його ножиком поранив, коли діставав. Йому боляче.

— Усе одно вб’ю його, — сердито сказав брат. — Я їх усіх вбиваю: навіщо вони в нас хліб крадуть?

— Пусти його, — благала сестричка, — воно ж маленьке!

Та хлопчик не хотів слухати.

— У річку закину, — сказав він і пішов до берега. Дівчинка враз здогадалася, як врятувати мишеня.

— Стій! — закричала вона братові. — Знаєш що? Посадимо його в наш найбільший кораблик, і нехай воно буде за пасажира!

На це брат погодився: все одно мишеня потоне в річці. А з живим пасажиром кораблик пустити цікаво.

Налагодили вітрило, посадили мишеня у видовбане суденце й пустили за течією. Вітер підхопив кораблик і погнав його від берега. Мишеня міцно вчепилося в суху кору й не ворушилося. Діти махали йому руками з берега.

У цей час їх покликали додому. Вони ще бачили, як легкий кораблик на всіх вітрилах зник за поворотом річки.

— Бідний маленький Пік! — говорила дівчинка, коли вони поверталися додому. — Кораблик, напевно, перекине вітром, і Пік потоне. Хлопчик мовчав. Він думав, як би йому вивести всіх мишей у їхній комірчині.

Корабельна аварія

А мишеня несло та несло на легкому сосновому кораблику. Вітер гнав суденце все далі від берега. Кругом плюскалися високі хвилі. Річка була широка — ціле море для крихітного Піка.

Пікові було всього два тижні від народження. Він не вмів ні їжі собі розшукати, ні сховатися від ворогів. Того дня мишка-мати вперше вивела своїх мишенят із гнізда — погуляти. Вона саме годувала їх своїм молоком, коли хлопчик переполошив усе мишаче сімейство.

Пік був ще сисунцем. Діти з ним зле пожартували. Краще б вони воднораз убили його, ніж пускати одного, маленького й беззахисного, в таку небезпечну подорож.

Весь світ був проти нього. Вітер дув, буцім хотів перекинути суденце, хвилі кидали кораблик, начебто хотіли втопити його в темній своїй глибині. Звірі, птахи, гади, риби — все було проти нього. Будь-хто не проти був поживитися нерозумним, беззахисним мишеням.

Першими помітили Піка великі білі чайки. Вони підлетіли й закружляли над корабликом.

Вони кричали від досади, що не могли разом прикінчити мишеня: боялися з льоту розбити собі дзьоб об тверду кору. Дехто опустився на воду і вплав наздоганяв кораблик.

А з дна річки піднялася щука й теж попливла за корабликом. Вона чекала, коли чайки скинуть мишеня у воду. Тоді йому не оминути її страшних зубів. Пік чув хижі крики чайок. Він заплющив очі й чекав смерті. У цей час ззаду підлетів крупний хижий птах — риболов-скопа. Чайки кинулися врозтіч.

Риболов побачив мишеня на кораблику й під ним щуку у воді. Він склав крила й кинувся вниз.

Він упав у річку зовсім поряд із корабликом. Кінцем крила він зачепив вітрило, і суденце перевернулося.

Коли риболов важко підвівся з води із щукою в пазурах, на перевернутому кораблику нікого не було. Чайки побачили це здалеку й полетіли геть: вони думали, що мишеня потонуло.

Пік не вчився плавати. Але коли він потрапив у воду, виявилося, що треба було тільки працювати лапками, щоб не потонути. Він виринув і схопився зубами за кораблик.

Його понесло разом із перевернутим суденцем. Скоро суденце прибило хвилями до незнайомого берега.

Пік вискочив на пісок і кинувся в кущі.

Це була справжня корабельна аварія, і маленький пасажир міг вважати себе щасливцем, що врятувався.