Поезія Міннезангу

Генріх Фон Фельдеке

Кволе сонце у просторах нив

Перед холодами присмеркає,

І малої пташки спів,

Що в теплі бринів, змовкає;

Серце сум моє сповив;

Вже недовго ждать снігів,

Приморозок все вбиває;

На прозорий гай

Важко глянуть —

Квіти в’януть.

На душі одчай,

Бо й коханню край.

Переклав Леонід Первомайський