Поезія Міннезангу

Ульріх Фон Вюртемберг

Як тужно й тоскно ріг дзвенить

Над темними полями!

Я звіра виїхав ловить,

Він біг перед хортами.

Моїм він бути мав, той звір;

Конем невтомно й сміло

За ним я мчав, він геть зникав —

Мені не пощастило.

Ховай, мій звірю, в глушині

Дівочно-білі груди, —

Призначений ти не мені…

Уже хтось інший буде

Удосвіта тебе будить,

Твоя скінчиться воля —

Наздожене й навік замкне.

Сумний я їду з поля.

Переклав Леонід Первомайський