Міська і народна лірика

Чернець (Німецька балада)

А що ж його тепер почать?

Та, звісно, не заплачку!

Утнімо пісню про ченця

Та про біляву швачку.

У трапезну прийшов чернець,

Наївся і напився:

Вже час йому до швачки йти,

Він ледве не спізнився.

Аж ось до швачки він прийшов,

Лежать вони в постелі…

Чи можу я переказать

Розмови їх веселі?

Аж ось і північ настає —

До меси кличуть дзвони.

«А хай би згинув пан абат

І всі його канони!»

Прийшов чернець у монастир

І стрів свого абата.

«Добридень, ченче, де твоя

Була сьогодні хата?»

«Де я сьогодні ночував —

То не твоя турбота.

Я пив вино і цілував,

І не пройшла охота!»

Коли ж у церкву він прийшов

І став співати в хорі,

Аж загули навкруг ченці,

На суд і кару скорі.

А він капуцу скинув геть:

«Виходь хто навкулачки!

На всіх ченців своєї я

Не проміняю швачки!»

Хто вам цю пісню проспівав,

Він наспівавсь доволі —

Це той чернець, що був ченцем,

Та вже тепер на волі.

Переклав Леонід Первомайський