Поезія Вагантів

Застольна пісня

Як лиш сонце гляне з неба, чарку зразу випить треба: зразу ж пиймо енергійно, пиймо нині і постійно.

П’є хай той, хто брат нам щирий — раз і два, і три, й чотири.

П’є хай знов, безперестанку, поки ще щось є у дзбанку.

П’є хай хлопець і дівиця, п’є хай служка і служниця.

П’є хай пан, і п’є хай пані — не забракне вина в дзбані.

Пий за всіх п’яниць упертих, за полонених і мертвих.

А за владу й папу пий-но нерозведені лиш вина.

Ось один закон пияцький

і надія братств кабацьких: хто вина собі жаліє, той спастися не зуміє.

Пиятика — гей! — без краю — благо тим, хто випиває, і закон цей хай триває аж на всі віки віків! Амінь!

Переклав Мирон Борецький