Кам'яний світ

Коротке передслово

Яну Добрачинському

«Кам'яний світ» є одним розлогим оповіданням, що складається з двадцяти самостійних частин. Автор випробовував можливості, які надає форма «короткого оповідання», і визнав цю спробу не надто вдалою. Форма короткого оповідання подібна до форми тісного комірця, оскільки перехоплює подих. Вона відучує від коментарів та розлогих пояснень, привчає до єдності дії, часу й місця, і замість письменника — плекає фотоапарат.

Деякі з цих коротких оповідань є лише реалістичними, деякі — тривіальними, інші містять полеміку з чужими письменницькими позиціями. На адресатів цієї полеміки вказують посвяти, але не всі. Деякі є просто виявом ввічливості. Я не є позитивним катастрофістом, я не знав канапи (м'якого дивана) Квасьняка, не їв людських мізків, не вбивав дітей, не сидів у бункері, не ходив із німцями до опера-театру, не пив вина в саду, не віддаюся інфантильним мріям — взагалі мені було б дуже прикро, якби оповідання з «Кам'яного світу» сприйняли як сторінки з інтимного щоденника автора лише тому, що їх написано від першої особи.

Не знаю, чи це передслово достатньо виправдовує мої короткі оповідання. Я написав його головно для того, щоб до мене не чіплялися різні радикальні католики — та інші.