Молитва естета

Людська доля, Фатум
У багатьох речах світ просто
Схожий на лотерею:
Не обираєш свого зросту
Ані своєї периферії.

Хочеш так чи хочеш інакше.
Будь тонким чи будь товстим,
Ростеш, як тобі доля призначить
З першого погляду, от, без проби.
Перш ніж дізнаєшся, що треба
Про пропорції та форму,
Падаєш на світ просто з неба
У готовенькому мундирі.
Які наслідки має ця система,
Що виростає з цього далі,
Скажімо це без прикрас,
Видно хоча б по цій залі:
Одному порахуєш кістки,
На іншого знову так випало,
Що аж крапає від жирності,
Де торкнешся, саме сало;
Один має криву лопатку.
Другий, долі таємницею,
Тут і там вдався в матір
І ходить з жіночим тазом;
Та гладенька, мов хлопчина,
Інша ж знову справжня лялька,
Та має все навпаки,
Тут увігнута, там опукла —
Весь виріб, бери його чорте,
Має всі ознаки халтури,
Видно — більше ми не варті
За огидні наші гріхи.
Створення
Голови собі Бог не сушить
Над дочасним нашим виглядом —
Ділить по шматочку душі,
А решту кропить гуртом;
З абиякої глини, хоч із закальцем,
Ліпить Творець людське страховище,
Потім, недбало, пальцем
Махне один, другий отвір,
Заштрихує згори донизу,
Поплескає тебе по тім'ю,
І марш на цей земний діл
Служити своєму призначенню.
Мистецтво
Милий Боже! Зваж-бо,
У своїй доброті нечуваній,
Адже ми живемо сьогодні на світі
У вік Прикладного Мистецтва!
Краса
Сьогодні, коли весь світ оцінює
Мистецької форми вагу,
Цей стан нестерпний
І просто кричить про реформи!
Митець
Будь-які меблі сьогодні нам складає
Досконалий — пане! — митець,
А той, хто на них сідає,
Виглядає — іронія чиста!
Це нам врешті життя остогидне;
Сьогодні людина доброго тону
Часом просто соромиться
Увійти до власного салону!
Адже там сидять на небі
Рафаелі чи Ван Дейки,
Можна було б скласти за потреби
Маленький курсик Естетики…
Просимо ж, добрий Боже,
Більше смаку, більше грації,
І, у твоєму людському Шедеврі,
Хоч трохи Стилізації;
Врода, Молитва
Підносимо моління покірні,
Нехай твоя рука щедра
У лінії зміїно-витончені
Креслить наших жінок стегна,
Нехай матрон наших бюсти,
Польського дому достаток,
Замість форм слави жирної
Будуть наче лілії пелюстка,
А цнота дівчат невинних,
О, зроби це, пане над панами,
Нехай має, замість усіх інших,
Запах есенції трояндової.