Глибинні зрушення у поезії першої половини XX століття. Поетична мозаїка. Авангардистські й модерністські явища у Західній поезії першої половини XX століття

Георг Тракль

Ґродек

Горизонт сподівань. Які нові світоглядні та художні орієнтири виявляються у поданих далі віршах та висловлюваннях?

(1887—1914) Георг Тракль — австрійський поет, творчість якого близька до естетики експресіонізму. Провідний настрій його лірики — жах перед несподіваними вибухами зла. У віршах Тракля перед читачем постає картина світу, охопленого занепадом і згасанням. Свою знамениту поезію «Ґродек» Тракль написав під враженням від переповненого важкопораненими військового шпиталю, у якому після початку Першої світової війни він працював у складі медперсоналу.

(Військовий шпиталь)

Смертоносний гул вечора повнить

Осінні ліси, золотисті рівнини

І сині озера, від них понуре сонце

Тікає геть; сповиває ніч

Умираючих вояків і дикий крик

Їхніх розірваних ротів.

Клуботіться на дні безлюдних долин

Руда хмара пролитої крові, оселя лютого Бога

І холодне місячне світло.

Під золотистим віттям ночі та зірок

Блукає тінь сестри мовчазними гаями.

Приголублює душі героїв, скривавлені голови.

І ледь звучать в комишах печальні флейти осені,

О, горда скорбото! на твоїх олтарях

Пломінь духу сповняє сьогодні безмежним болем

Серця ненароджених онуків.

Переклад Д. Наливайка

Поль Елюар (справжнє ім’я — Ежен Еміль Поль Грендель, 1895—1952) — французький поет, один із найталановитіших представників сюрреалізму, митець, який відкрив нові обрії ліричного самовираження. У своїй літературній практиці Елюар нерідко відходив від сюрреалістичної програми, використовуючи для власних творчих потреб канонізовані нею художні прийоми та техніки («автоматичне письмо», приголомшливі образи, асоціативний монтаж та ін.).

* * *

Земля вся синя, ніби апельсин.

Омани вже нема, слова правдиві,

Вони вже не співати нам дають,

А тільки розумітися в обіймах.

Шаленці — і міцний кохання потиск,

Вона — й її уста злились з моїми.

Всі усміхи, всі таємниці,

Й одіння того поваб зримий,

Що вкрило голизну її.

Вже оси зелено цвітуть,

В ранкової зорі на шиї

Виблискує намисто вікон.

Під крилами сховалось листя;

Всі ласки сонячні — твої,

<strong>І</strong> сонце геть по всій землі

Верстає шлях твоєї вроди.

Переклад М. Москаленка «...надреальне є водночас реальністю й маревом, духом і світлом, поза всіма протилежностями та частковостями; воно тотальне, тому що надраціональне. Спільна спроба подолати роздрібнений розумом світ і досягти абсолютної реальності, котра і є єдиною дійсністю, — от що таке сюрреалізм».

Г. І. Екон