Сторінками європейської модерністської поезії

Федертко Гарсіа Лорка

(1898—1936)

Ф. Гарсіа Лорка — іспанський поет та драматург, чия творчість належить до вершинних явищ світового модерністської лірики. У творах Лорки поєдналися міфопоетичні елементи, національні культурні традиції та художні експерименти початку XX ст.

Життя Ф. Гарсіа Лорки у датах і фактах

5 червня 1898 р. — народився в андалузькому селищі Фуентес Вакерос, що неподалік від Ґранади. Після єзуїтської школи продовжив навчання у Ґранадському університеті, який, однак, не закінчив. В університетські роки видав свою першу книжку — подорожні нотатки «Враження і пейзажі» (1918).

1919 р. — переїхав до Мадрида, де став одним із мешканців так званої Студентської резиденції — культурного центру нового типу, метою якого було створення мистецької та наукової еліти в Іспанії.

1920 р. — дебютував як драматург п'єсою «Чаклунство метелика». Вистава за нею закінчилася цілковитим провалом.

1921 р. — побачила світ перша збірка віршів Гарсіа Лорки — «Книга поезій». Того ж року почав працювати над «Поемою про канте хондо», що вийшла друком 1931 р.

1928 р. — опублікував цикл «Циганське романсеро», котрий здобув всенародне визнання.

1929 р. — вирушив у подорож до США та Куби, під час якої створив збірку віршів «Поет у Нью-Йорку» та дві п'єси.

1931 р. — після повернення на батьківщину організував мандрівний студентський театр «Ла Баррака» («Балаган»). Йому Лорка присвятив майже три роки життя, упродовж яких устиг попрацювати режисером, актором, художником і навіть звичайним статистом. Разом із театральною трупою об’їздив усю країну, побувавши у найбільш віддалених селах.

У 1933—1934 рр. були створені найяскравіші трагедії театру Лорки та й усієї іспанської драматургії XX ст.: «Криваве весілля» (1933) і «Єрма» (1934).

19 серпня 1936 р. — був розстріляний франкістами неподалік від Ґранади.

У творчій лабораторії Ф. Гарсіа Лорки

Визначальною характеристикою творчості Лорки є її зв’язок із національними фольклорними джерелами. Залишаючись стабільним і тісним, він, однак, набував нових форм вияву на кожному з етапів мистецької еволюції поета.

У ранній період Лорка схилявся до літературної обробки уснопоетичного матеріалу, активно вводячи до своїх текстів елементи фольклорної стилізації. На етапі зрілості поет надавав перевагу фольклорно-міфологічній традиції, використовуючи її для передачі народного світосприйняття та створення оригінальних міфопоетичних картин, у яких поєднувалися «всесвітнє і буденне, зорі і мурашки». Важливим складником творчості іспанського поета була настанова на художній експеримент та пов’язана з нею чутливість до новаторських шукань сучасників, насамперед до естетичного досвіду сюрреалістів.

Лорка вважав, що істинну поезію слід шукати у первісному й вічному, вільному від штучних прикрас, радісно-трагічному демоні творчості «дуенде», схованому в першоджерелах іспанської культури і у «тайниках крові». Рідна стихія цього демона — музика, танок і поезія, що живуть у людському тілі; передусім у голосі.

Характерні особливості художнього світу Ф. Гарсіа Лорки:

•центральне місце ідеї неподільності кохання та смерті;

•звернення до національних фольклорних жанрів — народних пісень, романсів, середньовічної галісійської лірики, андалузького канте хондо та ін.;

•поєднання фольклорно-міфологічних традицій із елементами авангардистської та модерністської естетики;

•двоїсте — екзотичне та космічне — забарвлення сюжетів і образів, унаслідок чого крізь поверхневий шар «місцевого колориту» проступають глибини вічного «духовного колориту»;

•синтез ліричної стихії та загостреного драматизму у зображенні душевних колізій;

•створення оригінальних міфопоетичних картин, в яких поєднуються сива давнина та сучасність, примхлива фантазія та побутова реальність, національна традиція та універсальні узагальнення;

•наявність потужного пласта символічних значень;

•прийом розгортання зорових метафор.

Скарбничка дрібниць

Провідна ідея творчості Лорки була сформульована ще у його дебютній п'єсі «Чаклунство метелика»: «За маскою Любові завжди ховається Смерть».

У «Поемі про канте хондо» Лорка звернувся до згаданого в назві різновиду андалузького музично-пісенного фольклору, в якому архаїчна мелодика, прадавні ритми, пронизлива лірика, чаклунський голос співця, тремтливість гітари, неймовірні пристрасті, різкий біль і всепоглинаюча туга зливаються в органічний «глибинний спів» народної душі. Цей спів, за словами поета, з давніх-давен сповіщає про драму, котру «або взагалі неможливо розв’язати, або ж її розв’язує лише Смерть, яка й сама є таємниця із таємниць».

Багато творів Лорки було опубліковано через десятки років після його загибелі. Такою, зокрема, була доля п'єси «Публіка», написаної 1930-го, однак надрукованої лише 1976 р.

Голос письменника: із висловлювань Ф. Гарсіа Лорки

«Нехай виникне між людьми любовне спілкування, нехай їх зв’яже чудовий ланцюг духовного єднання — адже саме його прагнуть слово, пензель, різець і всі мистецтва».

«Найсумніша радість — бути поетом. Решта не має значення. Навіть смерть».

«З народної поезії слід брати лише її глибинну сутність і, можливо, ще дві-три колоритні риси, проте не можна по-рабськи копіювати її неповторні інтонації».

«Я ненавиджу орган, ліру та флейту. Мені до душі людський голос, самотній людський голос, змучений любов’ю».

Pro et contra: думки про письменника

«Сюрреалістичні засоби подолання дійсності — сон, мрія, занурення в несвідоме, безум здавалися Лорці приблизними… У сюрреалістичному сні Лорка вбачав лише спробу захиститися від трагедії, втечу, і то заздалегідь приречену. У Лорки свій шлях, звільнення. Це — дуенде, геній, дух або демон, який на краю провалля відкриває істину; трагічна темна сила, з якою поет стає до герцю. Дуенде не веде геть від світу, а, навпаки, оголює його трагічну сутність, не згладжує, а загострює суперечності».

Н. Малиновська

«Час у поезії Лорки це надчасова, позачасова сфера міфу, в якій з’єднуються початок та кінець, життя та смерть, земля та небо; де все, що рухається, рухається лише по колу… Творчий шлях поета — не розвиток у часі, а нашарування різних стильових пластів, співіснування різних творчих принципів».

С. Піскунова

Горизонт сподівань. З чим у вас асоціюється гітарна музика? Створіть її метафоричний образ.