Сторінками європейської модерністської поезії

Федертко Гарсіа Лорка

Гітара

Як заридала моя гітара — розбилась досвітку криштальна чара.

Ой заридала моя гітара… Хочу утішить — надармо, хочу утишить — намарно.

Плаче, як вода, що рине з яру, плаче, як вітер, що жене хмару. Хочу впинити — надармо, вона ридає за даллю.

Плаче пісок гарячий, кличе біля латаття, плаче стріла за ціллю, вечір кличе світання, плаче в голім гіллі пташка остання.

Л-ой, гітаро!

У серпі п'ять ножів одним ударом!

Переклад М. Лукаша

Повільне читання

1. Яким ви уявляєте зображений у вірші спів гітари?

2. Поясніть зв’язок між риданням гітари та образом розбитої кришталевої чари.

3. На яку ознаку гітарної музики вказує порівняння її з потоком води?

4. Завдяки чому звучання гітари набуває всесвітнього розмаху?

Подискутуємо?

5. Як ви гадаєте, що оплакує гітара в цьому вірші? Чому з усіх можливих настроїв поет обрав саме плач?

Філологічний майстер-клас

6. Які нові відтінки гітарних ридань розкриває плач піску, стріли, вітру та пташки?