Літературна панорама доби провідні тенденції літератури другої половини XX століття

Вільям Ґолдінґ

(1911—1993)

Вільям Ґолдінґ — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії (1983), який у своїй творчості, позначеній впливом екзистенціалістських ідей, розвивав традиції модернізму. Осмислюючи розчахнуті Другою світовою війною безодні варварства, Ґолдінг дійшов висновку про існування «невидимої темряви» в людській душі. Беззастережному раціоналізму та самозакоханості сучасної цивілізації він протиставляв необхідність морального вдосконалення як окремої людини, так і людства в цілому. «Ми, — наголошував письменник у лекції з промовистою назвою «Утопії та антиутопії», — маємо створити homo totalia, людську істоту, яка не може вбивати собі подібних, експлуатувати чи грабувати їх». Отже, екзистенціалістська проблематика у творчості Ґолдінга поєднувалася із проповіддю гуманістичної моралі, у якій письменник убачав єдиний засіб протидії «внутрішній темряві» індивіда та зовнішнім небезпекам історії. У відомому романі Ґолдінга «Володар мух» (1954) група підлітків після авіакатастрофи опиняється на безлюдному острові. Спочатку вони намагаються завести лад у своєму маленькому «суспільстві», проте незабаром поміж них розгоряється запекла боротьба за владу, яка пробуджує найстрашніші інстинкти. Саморуйнування «острівної демократії» відбувається на тлі зростання страху перед таємничим «звіром», який насправді є оберненим на ідола плодом дитячої фантазії. Цей образ набуває в романі значення метафори зла, укоріненого в темних глибинах людської душі й матеріалізованого в суспільних конфліктах та історичних катаклізмах.