Роман XIX ст.

Франція

Поль Верлен - Осіння пісня (Переклад Г. Кочура)

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли —

Б’є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду я в двір —

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям.