Казки

Лисиця і яструб (Шотландська народна казка)

Сів якось Яструб на березі річки і задрімав на теплому від сонця камені. Підбігла до Яструба хитра Лисиця і вхопила його своїми гострими зубами.

— Ой, не їж мене! — заблагав її Яструб. — Відпусти мене на волю, а я за те знесу тобі яйце завбільшки з твою голову.

«Ох і пощастило ж мені! — подумала Лисиця. — Такого птаха впіймати! Справжнісінький скарб!».

Розтулила вона зуби й випустила Яструба. А Яструб сів на гілці дерева і почав дражнити дурну Лисицю:

— Не знесу я тобі яйця завбільшки з твою голову, — сказав він. — Не знесу через те, що не можу. Зате дам тобі три поради. Ось вони. Перша порада: ніколи не вір абикому. Друга порада: не засмучуйся через дрібниці. І третя порада…

Тут Яструб подивився на голодну лисицю й помовчав. Третя порада така: що впіймала, те тримай міцно.

Переклад Л. Кос.

Казки народів світу. — К., 1989.