Зав’язка. Родина Погге живе у величезній квартирі на Вікторія-штрассе. Тато — власник фабрики парасольок, мама постійно на світських прийомах. Крихта почувається «додатком» до багатства і шукає справжніх пригод. Вона знайомиться з Антоном на Вейдендамському мосту, де він продає сірники замість мами. Ця зустріч руйнує стіну між світом розкоші та світом виживання, закладаючи фундамент дружби, заснованої на взаємовиручці.
Розвиток дії. Поки Крихта таємно відвідує Антона в його бідній комірчині, в її власному домі зріє зрада. Гувернантка передає ключі та план квартири злодію Роберту. Антон підслуховує розмову грабіжників у кафе і розуміє: пограбування відбудеться цієї ночі. Хлопець намагається попередити пана Погге в театрі, але той відмахується від «вуличного хлопчиська», що змушує Антона взяти відповідальність за порятунок дому на себе.
Кульмінація. Антон біжить до квартири Погге, випереджаючи грабіжника, і попереджає Берту. Коли Роберт відчиняє двері вкраденим ключем, його зустрічає не сейф з грошима, а кухарка з палицею для вибивання килимів. Злочинця нейтралізовано ще до того, як він встиг щось вкрасти. Це момент торжества дитячої пильності та професійної вірності прислуги над дорослою хитрістю та підступністю.
Розв’язка. Батьки Крихти повертаються і жахаються від того, наскільки близько була біда. Пан Погге нарешті знімає «окуляри байдужості» і бачить у Антоні не бідняка, а героя. Твір закінчується актом соціальної справедливості: матір Антона стає господаркою в домі Погге, родина отримує гідне житло, а дружба Крихти та Антона стає легальною і міцною, доводячи, що людські зв'язки важливіші за капітал.
