Зав’язка. Сирота Тім Талер після смерті батька живе у вузькому провулку з мачухою та зведеним братом Ервіном. Єдиний скарб хлопця — заразливий сміх. На іподромі Тім зустрічає пана в картатому костюмі — барона Треча. Той пропонує угоду: Тім виграватиме будь-яке парі, але має віддати барону свій сміх. Тім підписує контракт, сподіваючись, що багатство звільнить його від бідності й принижень.
Розвиток дії. Гроші приносять Тіму все, про що він мріяв, але він втрачає здатність радіти. Його обличчя стає похмурою маскою. Барон робить Тіма своїм спадкоємцем і возить його світом (Гамбург, Генуя) на пароплаві «Дельфін». Тім бачить, як Треч використовує його сміх для впливу на політиків. Розуміючи, що став «живою власністю» барона, Тім за допомогою друзів-моряків починає шукати «лазівку» в угоді, щоб повернути собі право сміятися.
Кульмінація. Тім виявляє умову: сміх повернеться до нього, якщо він програє хоча б одне парі. Але барон зробив так, щоб Тім завжди вигравав. Тоді Тім за допомогою матроса Джонні укладає вирішальне парі на один ґріш: «Б'юся об заклад, що я отримаю свій сміх назад». Це створює логічну пастку: будь-який результат парі за магічними умовами контракту веде до повернення сміху.
Розв’язка. Сміх повертається до Тіма. Барон Треч миттєво втрачає свою магічну силу, перетворюється на немічного старого й зникає. Тім повертається до друзів бідним за статками, але безмежно щасливим. Він стає господарем власного життя, усвідомивши, що справжнє щастя — це бути собою і не продавати свою душу за жодні мільйони.
