Зав’язка. Дорога на весілля кузена стає для Сімона, Гаранс і Лоли справжнім випробуванням. Карін (дружина Сімона) постійно критикує героїв, економить на кожному центі та вимагає дотримання нудних пристойностей. Це створює атмосферу напруження, де родинна близькість пригнічується «правильними» соціальними нормами.
Розвиток дії. Прибувши на місце, герої розуміють, що не витримають свята. Гаранс пропонує «викрасти» Сімона та втекти до Венсана. Вони залишають весілля, купуючи по дорозі на заправці купу непотрібних, але смачних дрібниць (багети, вино, шинку). Ця спонтанна поїздка стає подорожжю у їхнє спільне дитинство. Вони знову стають «четвіркою», для якої немає зовнішнього світу з його розлученнями та кредитами.
Кульмінація. Час, проведений у замку в Турені. Венсан показує їм старовинні зали, вони багато сміються, дуріють і влаштовують імпровізований пікнік. Це момент найвищої свободи, де соціальні ролі остаточно стираються. Герої усвідомлюють, що їхня єдність — це єдине справжнє, що вони мають у цьому мінливому світі. Вони відчувають себе «просто разом», як у найкращі часи дитинства.
Розв’язка. Один день свободи завершується. Герої мають повертатися до своїх домівок і обов'язків. Вони роз’їжджаються, але кожен із них тепер має «запас міцності». Сімон стає сміливішим, Гаранс і Лола — спокійнішими. Цей «ковток» допоміг їм не розчинитися в сірій буденності та нагадав, що вони завжди мають одне одного.
