П’єр Ронсар «До того, як любов у світ прийшла…»
Перед нами вірш, який описує невпорядкованість та безлад у світі до приходу любові. Автор порівнює цей стан з плиненням планет незмірної сили, які плавають без ладу, форми та числа. Так само було і з його душею - безлад, без форми та ладу.
Та коли любов прийшла у світ, все змінилося. Як теплий сяйв, вона освітила хаос та породила нове життя. Душа автора також осяяна любов'ю і наповнена блаженством. Вогонь любові запломенів у його думках і дав нове життя душі.
Автор розповідає про те, що любов дає життя, рух та силу. Вона може відродити й осмутнілу душу, а її пломінь здатен відігріти.
Цей вірш - це виклик до людей відкрити свої серця до любові, яка може змінити наше життя. Вона може стати нашим напрямком у житті та дати нам нове життя.
Ключове місце у творі - це приход любові, коли все змінилося. Він наголошує на тому, що любов - це найважливіша річ у житті людини, яка може дати нове життя та наповнити душу блаженством.
Таким чином, автор викликає людей звернути увагу на важливість любові у житті, відкрити свої серця та відчути її силу.