КИТАЙСЬКА НАРОДНА КАЗКА - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Десять тисяч професій є на світі,

та всі вони мізерні, і тільки навчання величне.

Китайське прислів'я

У Центральній та Східній Азії на березі трьох морів (Жовтого, Східнокитайського і Південнокитайського) розташована країна давньої культури — Китай, що подарувала світові величезну кількість мистецьких надбань і наукових відкриттів. Багато речей, без яких неможливо уявити наше життя, прийшли саме з Китаю: компас, папір, порцеляна, шовк та ін. Усім відоме одне з чудес світу — Великий Китайський мур1 (або, як називають його китайці, — Довгий мур, який можна побачити навіть із космосу).

Унікальність китайської культури полягає в тому, що в ній віками утверджувалися традиційні цінності: шанобливе ставлення до старших, допомога ближньому, родинні стосунки, самовдосконалення людини, пошук нею її особистого життєвого шляху, прагнення до поєднання внутрішнього бажання й громадянського обов’‎язку, поклоніння перед природою як приклад гармонії та вічності. Здавна китайська культура була заснована на визнанні сили морального прикладу. Шляхетна людина, як свідчить давня китайська мудрість, уникає ненависті, не спричиняє чвар, стримана в словах, шаноблива в спілкуванні. Кожна людина має дбати про те, щоб ставати кращою, утверджувати й збагачувати мораль свого народу.

1 Великий Китайський мур — кам’‎яні та земляні укріплення в північній частині Китаю довжиною майже 9 тис. км, їх будували з V ст. до н. е.

Велику роль у культурних контактах Китаю із зовнішнім світом відігравали Великий шовковий шлях, який було прокладено в II ст. до н. е., і Морський шовковий шлях, відкритий приблизно в 100 р. до н. е. Відтоді розпочалося знайомство країн світу не тільки з китайським шовком, чаєм, але й з китайською творчістю майстрів слова і мистецтвом. Можливо, у результаті такого культурного обміну до Європи потрапила китайська народна казка «Пензлик Маляна».

Уже із самої назви твору стає зрозуміло, що він присвячений образу митця й проблемі мистецтва, його дивовижній силі й впливу на людей. І це не випадково, адже з давніх-давен у Китаї сформувалося особливе уявлення про мистецтво малювання. Живопис, поезію і каліграфію (уміння красиво писати) давні китайці розглядали як єдиний світ, утілений за допомогою ієрогліфа1 — намальованого знака, у якому поєдналися зримий образ і глибоке значення. У глибоку давнину ієрогліфи писали пензликами. Тому той, хто знав грамоту (тобто ієрогліфи, а їх було декілька тисяч), мав ще й красиво малювати. Каліграфія в Стародавньому Китаї була настільки важливою, що навіть чиновників приймали на високі посади тільки за умови досконалого володіння цим мистецтвом.

У той час у Китаї малювали на дерев’‎яних дошках, шовку, папері, фарфорі. Як правило, з цією метою використовували чорну або кольорову туш. Біля малюнка митець мав ще написати якийсь вірш, який за своїм змістом був близьким до зображеної картини. Уміння відтворювати дійсність у живописних образах здавна було напрочуд популярним. Чарівна сила мистецтва робила душу людини більш витонченою, чуйною, відкритою до світу загалом.

Китайський каліграф

1 Ієрогліф — знак у китайській системі письма. Він може позначати як окремі звуки, так і цілі слова. Наприклад, ієрогліф «хао» означає добре. З Китаю ієрогліфи поширилися в інших країнах, хоча з часом змінилися.

У китайській народній казці бідний хлопчик Малян завдяки чарівному пензлику здобув надприродну силу: усе, що він малював, оживало й ставало частиною реального світу, У такий спосіб утверджується величезне значення мистецтва, що покликане одухотворювати довколишній світ, робити його кращим і досконалішим. Пензлик Маляна служить не тільки красі, а й утвердженню справедливості. У казці діють різні персонажі — ті, хто творять добро, і ті, хто чинять зло народові. Чарівний пензлик Маляна перемагає жорстоких, жадібних і свавільних володарів (поміщика, імператора1). Казка, присвячена мистецтву, нагадує мистецький твір — поєднання різних картин, візерунків, деталей з людського й природного світів. Чарівні істоти, яких малював хлопчик-майстер, мали здатність до перетворення, що відображає уявлення давніх китайців про природний перехід одного в інше.

А те, що намалював імператор, заволодівши чарівним пензликом, перетворилося на купу каміння й здоровенного удава. У казці зустрічаємо стихії вітру і води, які, згідно з уявленнями давніх китайців, допомагають людині жити в гармонії зі світом. Ці стихії сприяють Малянові перемогти жорстокого імператора, звільнити від нього всіх людей. Так, у народній казці стверджується народний ідеал2 — подолання зла за допомогою сили мистецтва.

Ці каво знати

Ієрогліфи в Китаї мають багато значень, тому читач повинен постійно думати, розмірковувати над смислом того чи іншого намальованого знака. Мистецтво каліграфії передбачало передачу краси ієрогліфів. З давніх часів каліграфія вважалася своєрідним засобом вираження стану душі людини. Ієрогліфам приписувалася чудодійна сила. Кожний штрих — жива форма, яка втілює «життєву силу», наповнює мистецтво гармонією.

1 Імператор — правитель імперії (країни).

2 Ідеал — уявлення про благо, добро, досконалість, вищу цінність.

Ієрогліф «добро»

Основною метою китайської народної творчості, як й інших країн світу, є утвердження ідеалу. Проте в кожного народу е свій ідеал. У Стародавньому Китаї саме мистецтво було ідеалом, тобто втіленням мрій і прагнень народу про покращання життя. Китайській культурі здавна притаманне прагнення відтворити зв’‎язок людини з природою — водою, повітрям, землею, рослинами, птахами й тваринами. І митець повинен уміти відображати цей зв’‎язок у своїх творах. Життя природи та їх сприйняття людиною, радощі та печалі існування, любов до вітчизни й співчуття до всього сущого — усе це надихало китайських майстрів слова.