Гаррієт БІЧЕР-СТОУ 1811-1896 - ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ

Ця маленька жінка написала книжку про найдорожче — людську свободу.

Марк Твен

Книжка письменниці Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Хома» має незвичайну долю. Цей художній твір вплинув на історію США. «Якого кольору людська душа?» — колись сміливо запитала Г. Бічер-Стоу білих співвітчизників і відкрила їм усю глибину страждань чорношкірих героїв свого роману. Її слова пролунали в країні, де тоді панувало рабство, фізичне й моральне приниження людей, і розбудили свідомість американців. Кілька років після того країна була охоплена вогнем великої Громадянської війни: демократична Північ повстала проти рабовласницького Півдня. З того часу боротьба за свободу не припинялася, поки в Америці не перемогли демократичні цінності.

Гаррієт Елізабет Бічер народилася в 1811 р. в м. Лічфілді (США, штат Коннектикут) у родині священика. Батьки прищепили дітям релігійні почуття, любов до рідної країни, відповідальність за свої вчинки. Уразлива Гаррієт на все життя запам’‎ятала проповіді батька про захист темношкірих рабів, а також про необхідність подолання жорстоких законів у суспільстві.

Дівчинка дуже любила вчитися, з 13 років навіть викладала латину в школі, багато читала, писала наукові роботи на релігійні й історичні теми.

1832 р. родина переїхала до м. Цінціннаті (США, штат Огайо) на кордоні півдня та півночі Америки. Знущання над безправними рабами тут були дуже поширеними, і родина постала на їхній захист. Гаррієт допомагала переховувати невільників-утікачів, навчала їхніх дітей грамоти, активно виступала проти гноблення людей.

Згодом дівчина вийшла заміж за священика Кальвіна Стоу, який став для неї духовною опорою. Незважаючи на домашні клопоти — у подружжя було семеро дітей, — чоловік підтримував дружину в її літературній праці та громадській діяльності.

Музей Г. Бічер-Стоу. ,ч. Гартфорд (США)

Гаррієт уболівала за принижених і безправних. Разом із подругою вона здійснила небезпечну поїздку півднем Америки. Тут вони вивчали умови життя й праці рабів, спілкувалися з місцевими мешканцями та работорговцями, ретельно занотовуючи факти насилля й беззаконня. Усі ці матеріали письменниця збирала для своєї майбутньої книжки.

1851 р. роман «Хатина дядька Тома» Г. Бічер-Стоу був надрукований частинами в газеті « Національна ера». Інтерес до нього був дуже великим, тому через рік книжка вийшла друком окремим виданням значним накладом Її популярність перетнула кордони країни й набула світового масштабу. На сьогодні роман «Хатина дядька Тома» перекладений 130 мовами світу.

Історія дядька Тома, його родини, друзів і господарів нікого не може залишити байдужим, адже письменниця постійно звертається до читачів у пошуках співчуття й милосердя. Твір Г. Бічер-Стоу спрямований проти расизму1, він захищає не тільки права чорношкірих рабів, а й честь і гідність кожного громадянина США. головним здобутком якої є демократія.

Американська письменниця Г. Бічер-Стоу та її роман залишилися в історії літератури як приклад реальної сили слова, здатного зламати найміцніші кайдани й захистити найцінніше — людську свободу.

- Книжка Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» допомагала не тільки американцям, а й людям інших країн боротися з рабством. Ще за життя письменниці роман із захопленням читали в Україні, де на той час панувало кріпацтво. Перший український переказ роману було зроблено М. Грінченко 1918 р. під назвою «Томова хатка». Українською твір перекладали О. Діхтяр, В. Митрофанов, Л. Кузнецова.