Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві
Романтизм: літературний та мистецький рух
Романтизм — це культурний та літературний рух, що охопив Європу наприкінці XVIII та у першій половині XIX століття. Він виник як реакція на раціоналізм та строгі правила класицизму епохи Просвітництва і прагнув висловити глибокі емоції, індивідуальні переживання та красу природи. Романтики цінували почуття, фантазію, суб’єктивний ідеалізм та народну творчість.
Історичні передумови
- Французька революція: Розчарування в результатах революції — терор, влада Наполеона — породило відчуття «світової скорботи» (Weltschmerz), яке стало ключовим настроєм романтиків.
- Національні рухи: Пошук національної ідентичності та відродження культури стимулювали звернення до фольклору та історії.
- Наполеонівські війни та промислова революція: Занепад старих структур і урбанізація сприяли пошуку нових тем і форм у мистецтві.
Естетичні та філософські чинники
- Суб’єктивний ідеалізм: Філософи як Фіхте та Шеллінг підкреслювали значення внутрішнього світу людини.
- Відмова від класицизму: Романтики шукали свободу форми і змісту, відмовляючись від суворих правил.
- Натхнення природою: Природа вважалася віддзеркаленням душі людини, джерелом емоцій та творчості.
- Фольклор і легенди: Народні казки та міфи збагачували художню мову романтизму.
- Контраст і антитеза: Протиставлення ідеалу та реальності, героя та натовпу, природи та цивілізації — головний художній прийом.
Образ романтичного героя
- Винятковий герой у виняткових обставинах: Самотній, емоційно глибокий, сприймає світ інтенсивно.
- Байронічний герой: Розчарований бунтар із загадковим минулим (Манфред, Чайльд-Гарольд), що став найвпливовішим типом героя у XIX столітті.
- Психологічний паралелізм: Стан душі героя часто збігається зі станом природи: буря в серці — гроза в небі, спокій — тихе озеро.
- Світова скорбота (Weltschmerz): Почуття неможливості досягти ідеалу у недосконалому світі.
Основні мотиви романтизму
- Самотність, пошук себе та власного призначення
- Бунт проти несправедливості, тиранії та обмежень
- Кохання як найвища цінність життя
- Подорожі, відкриття далеких світів
- Пошук краси і гармонії у природі
Міф: Ґете та Шиллер — романтики.
Правда: Вони належать до Просвітництва та Веймарського класицизму; романтики (Новаліс, Тік, брати Грімм) виросли на їхніх ідеях, але пішли далі у напрямку ірраціонального і емоційного.
Романтизм у різних країнах
- Німеччина: Фольклористика, лірика, інтерес до містики. Представники: брати Грімм, Новаліс, Генріх Гейне.
- Англія: «Озерна школа» (Вордсворт, Колрідж) — природа та спокій; «молодші романтики» (Байрон, Шеллі, Кітс) — бунт та соціальна критика.
- Франція: Вплив на європейський романтизм загалом. Представники: Віктор Гюго, А. де Мюссе, Жорж Санд.
- Росія: Національна самосвідомість та філософські пошуки. Представники: Пушкін, Лермонтов, Тютчев, Жуковський.
- Україна: Ранній Т. Шевченко та Харківська школа (М. Петренко, В. Забіла) — основа українського романтизму.
Як образ героя і його внутрішній стан пов’язані з природними явищами та пейзажами у романтичних творах?
Мистецтво та музика
- Живопис: Каспар Давид Фрідріх — «споглядання нескінченності», Вільям Тернер — майстер стихії та світла.
- Музика: Людвіг ван Бетховен, Фредерік Шопен, Ференц Ліст, Франц Шуберт — романтична пісня (Lied), глибока емоційність.
Опиши романтичного героя з улюбленої книги, використовуючи принцип психологічного паралелізму: стан душі героя має відображатися у природі та оточенні.
Романтизм демонструє, що мистецтво може передавати внутрішні переживання, поєднувати індивідуальність і природу, впливати на світогляд і емоційний розвиток людини.
Висновок
Романтизм сформував нові літературні та мистецькі форми, підкреслив важливість емоцій, індивідуальності та природи. Його художні принципи, мотиви та типи героїв вплинули на розвиток наступних напрямів і продовжують надихати сучасних митців.
Дата останньої реадакції: 27/01/2026