Меню

Розробки уроків із зарубіжної літератури 6 клас - Сикало Євген 2025 Головна

Вступ

Образна природа художньої літератури, її вплив на читача — розробка уроку, 6 клас НУШ

6 клас НУШ Вступний урок Художній образ Теорія літератури Виставка книжок Формувальне оцінювання

Чому цей урок — особливий

Шостий клас — це вже не «просто читаємо», а «починаємо розуміти, як це зроблено». Урок про образну природу літератури — перший крок до того, щоб учні побачили за словами не просто сюжет, а живу картину, яку письменник намалював спеціально для них. Це урок, після якого читання ніколи не буде таким самим: підліток починає помічати, як одне влучне слово зупиняє більше, ніж цілий абзац. Як герой зі сторінки стає ближчим за когось реального. Як книжка розмовляє з тобою особисто — навіть якщо написана сто років тому й іншою мовою. Найважливіше тут — не дати учням відчуття, що «художній образ» це чергова схема для зубріння. Це спосіб жити повніше. І саме це варто залишити після уроку.

Методичний паспорт уроку

Предмет Зарубіжна література
Клас 6 клас (НУШ)
Тип уроку Урок формування нових знань із елементами практичної роботи
Розділ / модуль Вступ. Теорія літератури: художній образ
Тема Образна природа художньої літератури, її вплив на читача. Праця письменника і праця читача. Діалог з художнім текстом. Художній образ, види художніх образів у літературі
Очікувані результати Учень / учениця вміє: сприймати інформацію на слух і виділяти головне; пояснювати, у чому особливість художньої літератури порівняно з іншими видами текстів; ділитися враженнями від прочитаних книжок; брати участь у бесіді; називати улюблених героїв зарубіжної літератури; разом з однокласниками готувати виставку книжок та ілюстрацій; складати і записувати тези бесіди.

Учень / учениця розуміє: що таке художній образ і якими бувають його види; що читання — це активна праця, а не пасивне споживання; чому той самий твір впливає на різних людей по-різному.
Компетентності НУШ Читацька, комунікативна, інформаційна (виділення головного, тезування), соціальна (спільна робота), загальнокультурна
Обладнання Книжки, принесені учнями з дому або зі шкільної бібліотеки; ілюстрації до творів (роздруківки або власні малюнки); стікери; дошка або фліпчарт для тез; аркуші для записів
Міжпредметні зв'язки Українська мова (тексти різних стилів, тезування), Мистецтво (ілюстрація як образ), Психологія / основи здоров'я (вплив мистецтва на емоції)

Я хочу, щоб після цього уроку учні зрозуміли одне: читач — не глядач. Він співавтор. Письменник намалював половину картини — а читач домальовує її своїм досвідом, пам'яттю, уявою. І тому двоє людей читають одну книжку й бачать зовсім різне. Це не баг — це головна сила літератури.

Мотиваційний вступ

Варіант А — Провокаційне запитання

Починаємо без пояснень. Кладемо перед класом два тексти — роздруковані або на екрані:

Текст 1: «Температура повітря о 6:00 становила −12°C. Вітер — 15 м/с, напрямок — північно-східний. Видимість — 200 метрів.»

Текст 2: «Мороз вкусив за щоки ще в під'їзді. Вітер штовхав у груди, як чужа долоня. Вулиця здавалась білим порожнім аркушем.»

Запитання: В обох текстах — про зиму. Яка різниця? Який із них — художній? Як ви це зрозуміли? Відповіді — вголос, без рук, хто хоче. Записуємо ключові слова на дошці. Саме з цього списку починаємо розмову про художній образ.

Варіант Б — Мікроісторія

Розповідаємо від себе — про момент, коли книжка зробила щось несподіване:

Я читав один роман у метро — нічого особливого, просто дорога. І раптом одне речення зупинило мене так, що я пропустив свою зупинку. Там не було нічого надзвичайного — просто герой дивився у вікно поїзда і думав про людей на перонах, яких більше ніколи не побачить. Я стояв на наступній станції і думав: чому це так точно? Чому мене зачепило? Ось тоді я вперше по-справжньому зрозумів, що таке художній образ. Не зі схеми в підручнику — а зі зупиненого серцебиття.

Питаємо клас: «Чи було у вас таке — коли книжка, фільм або пісня зупинила вас несподівано? Що це було?» Кілька відповідей — і ми вже в темі.

Хід уроку — 45 хвилин

①
Виклик — «Два тексти про зиму»
5–7 хв

Використовуємо провокацію з Варіанту А або власний приклад пари текстів: науковий і художній — про той самий предмет. Клас порівнює, визначає різницю, називає ключові слова. Вчитель записує їх на дошці двома колонками: «Науковий текст — що робить?» і «Художній текст — що робить?»

Після обговорення — перший висновок: художня література зображує світ через образи і картини, а не через факти і визначення. Саме це робить її несхожою на будь-який інший текст.

🎒 Дія учня
Читає обидва тексти, визначає відмінності, називає вголос. Разом з класом формулює перший висновок — своїми словами, не з підручника.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не дає готової відповіді — веде до неї запитаннями: «Що ти відчув, читаючи перший текст? А другий? Чому різниця?»
Жива репліка: «Перший текст — для метеостанції. Другий — для людини, яка хоче пережити цю зиму разом з вами. Ось у чому різниця між інформацією і літературою.»
②
Дослідження — художній образ: що це і якими вони бувають
12–15 хв

Вчитель коротко (5–6 хв) пояснює поняття «художній образ» — не через визначення, а через приклади. Три-чотири знайомі учням образи з різних творів: образ людини (Гаррі Поттер, Дон Кіхот), образ природи (море у Пушкіна), образ речі (чарівна лампа Аладдіна), образ події (битва, зустріч, розлука).

🧍 Образ людини (персонаж)
Герой, характер, внутрішній світ. Через вчинки і слова — людина як узагальнення, а не просто ім'я.
🌿 Образ природи (пейзаж)
Природа як дзеркало почуттів героя або як самостійний «персонаж» твору.
🏺 Образ речі (деталь)
Одна деталь, що «тягне» за собою цілу епоху, долю, характер. Часто — символ.
⚡ Образ події
Зустріч, розлука, поворотна мить — подія, що змінює героя і залишається в пам'яті читача.

Після пояснення — завдання: кожен учень записує у зошиті один приклад кожного виду образу з будь-якої знайомої книжки чи фільму. 3–4 хвилини самостійно, потім — порівнюємо з сусідом.

🎒 Дія учня
Слухає пояснення, записує приклади у схему. Обговорює з сусідом: чи збіглися приклади? Чому обрали саме ці?
👩‍🏫 Роль вчителя
Не зачитує визначення з підручника. Усе пояснення — через конкретні образи, знайомі класу. Якщо хтось не знає прикладу — підказує: «А ти дивився "Крижане серце"? Там є яскравий образ речі — який?»
Жива репліка: «Бачите — ви тільки-но самі знайшли художні образи в улюблених книжках. Значить, ви вже вміли їх бачити. Ми просто дали цьому назву.»
③
Осмислення — виставка книжок і «праця читача»
10–12 хв

Учні заздалегідь (домашнє завдання попереднього уроку або на початку цього) приносять книжку або ілюстрацію до улюбленого твору. Разом розкладаємо «виставку» — на підвіконні, на партах або на окремому столі. Кожен підписує стікер: назва, автор, один образ, що запам'ятався.

Формат виставки: книжка або ілюстрація + стікер із трьома рядками:

📚 Назва і автор
🖼 «Найяскравіший образ у цій книжці — це...»
💬 «Він мене зачепив, бо...»

Після оформлення — 4–5 хвилин «екскурсії»: учні ходять і читають стікери одне одного. Потім — коротке обговорення у форматі «що здивувало?».

Вчитель підводить до теми праці читача: письменник створив образ — але читач його «оживив». Без читача книжка мовчить. Запитання до класу: «Чи може один і той самий образ по-різному впливати на різних людей? Чому?»

🎒 Дія учня
Заповнює стікер, розміщує книжку на виставці. Проходить повз роботи однокласників, читає, запам'ятовує те, що зацікавило. Бере участь в обговоренні.
👩‍🏫 Роль вчителя
Організовує простір. Під час «екскурсії» — теж ходить і читає, ставить одне-два питання вголос: «Хто написав про "образ моря" — що ти мав на увазі?»
Жива репліка: «Дивіться — тридцять людей, тридцять книжок, тридцять образів. Жодного повтору. Це і є відповідь на питання, чому художня література — не інформаційний текст. Вона говорить з кожним по-своєму.»
④
Рефлексія змісту — складаємо тези бесіди
8–10 хв

Індивідуальне завдання. Учні записують у зошиті тези того, що обговорили на уроці — 3–4 речення, кожне з нового рядка. Тези — не переказ, а стислі висновки: «Художня література відрізняється від наукового тексту тим, що...», «Художній образ — це...», «Читач бере участь у створенні образу, тому що...»

Приклад структури тез (на дошці):

  • Художня література зображує світ через образи, тому що...
  • Художній образ може бути... (назвати 2–3 види)
  • Читання — це праця, тому що читач...
  • На мене особисто художній твір впливає тим, що...

Після написання — 2–3 учні зачитують свої тези. Клас доповнює або уточнює. Вчитель фіксує на дошці спільний підсумок.

🎒 Дія учня
Записує тези самостійно — своїми словами, без переписування з дошки чи підручника. Охочі зачитують, клас слухає і коментує.
👩‍🏫 Роль вчителя
Нагадує різницю між тезою і переказом: «Теза — це твій висновок, а не переказ того, що я сказав». Допомагає тим, хто не розуміє, як починати.
Жива репліка: «Хто написав тезу своїми словами — а не моїми — той зробив найважчу роботу. Саме так і виглядає праця читача: ти береш чужий текст і перетворюєш його на свою думку.»
⑤
Підсумок — «Одне слово про книжку, яку хочу прочитати»
3–5 хв

Вчитель вказує на виставку і пропонує кожному назвати одну книжку від однокласника, яка зацікавила. Не пояснювати чому — просто назвати. Записуємо список на дошці. Цей список залишаємо на уроці як «читацький план класу» — і час від часу повертаємося до нього.

Жива репліка: «Ми ще не відкрили жодну нову книжку — а вже маємо список на весь рік. Це і є діалог з художнім текстом: він починається ще до того, як ти відкрив першу сторінку.»

Диференціація

Рівень 1 — базовий
Розрізняє художній і нехудожній текст за допомогою навідних запитань. Називає один вид художнього образу і наводить приклад. Стікер для виставки заповнює за готовою структурою. Тези записує з опорою на формулювання з дошки.
Рівень 2 — розвинений
Пояснює різницю між художнім і нехудожнім текстом своїми словами. Наводить приклади двох-трьох видів образів. Стікер заповнює самостійно з коротким поясненням. Тези формулює власними словами — не переписує з дошки.
Рівень 3 — поглиблений
Аналізує, як конкретний образ впливає на читача і чому. Пояснює «діалог з текстом» на прикладі своїх читацьких вражень. Тези пише розгорнуто з власними прикладами і роздумами. Може запропонувати власний приклад художнього і нехудожнього тексту на одну тему.

👁 Підтримка для учнів з ООП

Роздруковані картки з чотирма видами образів і прикладами для кожного. Тези заповнюються усно або за шаблоном: вчитель читає початок речення, учень завершує. Стікер для виставки — малюнком або одним словом замість трьох рядків. Виставка може бути підготовлена разом з асистентом або батьками вдома. Обговорення — участь за бажанням, без примусу відповідати вголос.

Формувальне оцінювання

Критерії успіху — «Я досяг мети, якщо...»

  • Я можу пояснити, чим художня література відрізняється від наукового або довідкового тексту
  • Я можу назвати не менше двох видів художніх образів і навести приклад кожного
  • Я взяв участь у виставці — оформив стікер і представив свою книжку або образ
  • Я записав не менше трьох тез бесіди своїми словами
  • Я висловив власне враження від книжки або образу в бесіді з класом

Інструмент самооцінки

Наприкінці уроку — «Світлофор тез»: кожен учень переглядає свої записані тези і ставить поряд з кожною позначку:

  • 🟢 «Я розумію це і можу пояснити»
  • 🟡 «Розумію приблизно, але хочу ще раз»
  • 🔴 «Поки не впевнений — треба розібратись»

Листочки здаються вчителю — анонімно. Це не оцінка, а орієнтир для наступного уроку.

Фрази зворотного зв'язку

«Ти чудово пояснив різницю — і знайшов свій приклад, а не взяв готовий. Це важливо.»
«Твоя теза дуже точна. Видно, що ти думав, а не переписував.»
«Спробуй пояснити свою думку конкретним прикладом — яка книжка або сцена тебе так вразила?»
«Ти назвав вид образу — а тепер знайди його в тексті. Де саме він є?»

Домашнє завдання

  • Базове: переглянути записані тези, доповнити або уточнити одну з них — одним прикладом із книжки або фільму.
  • Творче: написати «два тексти про одне» — скласти одне речення у науковому стилі й одне — у художньому, про будь-який предмет або явище. Принести в клас і зачитати.
  • Дослідницьке: знайти в улюбленій книжці один уривок, де добре видно художній образ (будь-якого виду), підкреслити його і бути готовим пояснити, чому саме він — образ.

Додаткові матеріали та ресурси

  • Два тексти для порівняння — роздатка (науковий і художній про одне явище) Найкраще підготувати власну пару: погода, дерево, місто, тварина. Але можна взяти готове: уривок зі шкільного підручника природознавства і відповідний пейзажний уривок із класичного твору — і роздрукувати поруч на одному аркуші.
  • Chytanka.com.ua Зручно для пошуку уривків із відомих творів на підтвердження прикладів образів під час уроку. Також — для домашнього читання.
  • На урок — naurok.com.ua Є презентації і роздаткові матеріали до теми «Художній образ». Корисно переглянути перед уроком, щоб адаптувати схему видів образів під свій клас.
  • Mentimeter.com Для підсумку — хмарка слів «Художня література — це...». Учні вводять з телефонів, результат — на екрані в реальному часі. Ефектно і займає 2 хвилини.
  • Canva.com Якщо виставка проводиться онлайн або гібридно — учні можуть оформити «картку книжки» у Canva і поділитися посиланням. Безкоштовна версія цілком достатня.

Часті запитання вчителів

Як пояснити «художній образ» шестикласнику, щоб не звучало як зубрячка?
Ніколи не починайте з визначення. Починайте з прикладу, який учень уже знає і любить. Гермі Ґрейнджер — це образ людини. Гоґвортс вночі — це образ місця. Чарівна паличка Гаррі — образ речі-символу. Коли учень сам пізнав образ у знайомому творі — тоді можна назвати термін. Але не до цього.
Що робити, якщо учні не принесли книжок на виставку?
Не панікуйте. По-перше, майте в запасі 5–6 книжок зі шкільної бібліотеки. По-друге, дозвольте замість книжки принести малюнок, роздрукований постер або навіть написати назву на стікері — без фізичної книжки. Виставка — це привід поговорити про образи, а не перевірка домашнього завдання. Форма може бути гнучкою.
Чи варто давати визначення «художнього образу» або достатньо розуміння через приклади?
Визначення потрібне — але в кінці, а не на початку. Після того, як учні самі сформулювали розуміння через приклади, запишіть коротке визначення в зошит. Воно «ляже» на вже готову основу і запам'ятається, а не зависне в повітрі порожньою фразою. Можна навіть запропонувати: «Хто хоче скласти визначення сам — до того, як я дам?»
Як перевірити, чи учні розуміють тезування, а не просто переписують речення?
Просте правило: попросіть прочитати тезу і запитайте — «А своїми словами: що ти мав на увазі?» Якщо учень може пояснити — теза справжня. Якщо не може — він переписав. Не виправляйте публічно: після уроку підійдіть і поговоріть індивідуально. Вміння тезувати формується поступово — цей урок лише перший крок.

Типові помилки учнів і як їх виправляти

⚠️
«Художній образ — це опис» (і все) ✅ Порівнюємо: «Дерево зелене, заввишки 10 метрів» — це опис. «Дерево стояло, як старий солдат, що забув, де його війна» — це образ. Питаємо: що різниця? Де тут почуття, де асоціація? Образ завжди несе більше, ніж буквальний зміст.
⚠️
Тези виходять як переказ уроку, а не як висновки ✅ До початку роботи показуємо різницю на дошці: «Вчитель сказав, що художня література відрізняється...» — це НЕ теза. «Художня література відрізняється від наукового тексту тим, що...» — це теза. Перший варіант — чужа думка, другий — своє формулювання чужої думки.
⚠️
На виставці стікери формальні: «Гаррі Поттер. Образ — Гаррі. Зачепив, бо він цікавий» ✅ Перед виставкою наводимо живий приклад власного стікера — трохи іронічний і особистий. Або просимо пару учнів показати чернетки перед тим, як приклеїти. «Цікавий» — це не пояснення. Питаємо: «А чим саме? Що він зробив, що тебе зачепило?»

Авторська нотатка

Цей урок я не люблю проводити за шаблоном — і щоразу змінюю пару текстів для порівняння. Одного разу взяв прогноз погоди і уривок із Камю — клас завмер на «мама померла, і мені було байдуже, яка погода». Ніхто не чекав такого повороту від «порівняльного завдання». Але саме цей момент дав найкращу відповідь на питання: «Чому художня література — особлива?»

Виставка книжок — найнепередбачуваніша частина уроку. Завжди хтось приносить щось, про що ти й не думав. Одного разу дівчина принесла мангу й написала на стікері образ тиші між двома персонажами. Клас спочатку посміявся — а потім довго мовчав. Тому що це точно.

Де я помилявся: давав тему тезування занадто пізно, коли на урок лишалося сім хвилин. Тези виходили поспішними і беззмістовними. Тепер відводжу на них повноцінні вісім-десять хвилин — і прошу зачитати хоча б дві-три. Тоді і клас чує, як це має звучати, і сам автор чує себе по-новому.

Порада колезі: не намагайтеся «пройти тему». Художній образ — не тема для галочки, а спосіб дивитися на текст. Якщо після уроку учень хоч раз подумає «а це — образ» при читанні чогось поза школою — ви зробили більше, ніж будь-яка правильно записана теза.

Модельна навчальна програма. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л. | Редакція 2023 року (НУШ), підручниками О. Ніколенко, В. Ковбасенка та навчальними виданнями 2023–2025 років. Вступний урок, 6 клас.

Зміст Далі

Сикало Євген
Автор матеріалу
Сикало Євген

Автор навчальних матеріалів із зарубіжної літератури. Понад 20 років досвіду роботи з освітнім контентом для вчителів, учнів та батьків.

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 09 квітня 2026

Пошук на сайті

📚 Асистент з літератури
Вітаю! Я допоможу вам розібратися з творами зарубіжної літератури — аналіз, образи героїв, біографії авторів. Просто напишіть наприклад назву твору чи автора. Про що запитаєте?
✦ ШІ‑Асистент