Меню

Розробки уроків із зарубіжної літератури 6 клас - Сикало Євген 2025 Головна

Розділ 7. Для читання та обговорення

Джеремі Стронг «Гармидер у школі» — розробка уроку, 6 клас НУШ

6 клас НУШ Домашнє читання Джеремі Стронг Гумор і гіпербола Вчителі й учні Формувальне оцінювання

Чому цей урок — важливий прямо зараз

Шостикласник живе у школі — буквально. Кілька годин щодня він сидить навпроти вчителя і думає: «Чому вони нас не розуміють?» Вчитель сидить навпроти і думає те саме. Джеремі Стронг не робить вигляд, що цього конфлікту не існує — він перетворює його на цирк, де кожен може впізнати себе: і той, хто кричить з-за кафедри, і той, хто ховає жабу у портфель. «Гармидер у школі» — книжка про непорозуміння між людьми, яких доля посадила в одному приміщенні й змусила якось ладнати. Через сміх і гіперболу Стронг говорить про речі, які підлітки часто не можуть назвати прямо: образу від несправедливості, бажання бути почутим, страх виглядати дурнем. Цей урок — шанс поговорити про все це відкрито, з текстом у руках і без страху бути «неправильним».

Методичний паспорт уроку

Предмет Зарубіжна література
Клас 6 клас (НУШ)
Тип уроку Урок читання і обговорення (домашнє читання за вибором)
Розділ / модуль Розділ 7. Для читання та обговорення
Тема Джеремі Стронг «Гармидер у школі». Проблема порозуміння між учнями і вчителями. Гумор і гіпербола як художні засоби
Очікувані результати Учень / учениця вміє: читати і обговорювати прочитане самостійно; відповідати на проблемні запитання; зачитувати фрагменти вголос і коментувати їх; висловлювати власне ставлення до вчинків героїв; формулювати тему та ідею твору; зіставляти ситуації з книжки з власним досвідом; складати запитання для обговорення.

Учень / учениця розуміє: що таке гіпербола і як вона створює гумористичний ефект; чому в конфлікті між учнем і вчителем немає «правого» — є лише нерозуміння; як автор використовує комічну ситуацію, щоб сказати щось серйозне.
Компетентності НУШ Читацька, комунікативна (обговорення, аргументація), соціальна (розуміння іншої позиції), загальнокультурна, особистісна (рефлексія)
Обладнання Книжка або роздатка з уривком; стікери двох кольорів; дошка або фліпчарт; аркуші для запитань
Міжпредметні зв'язки Українська мова (стилістика, гіпербола), Психологія / основи здоров'я (конфлікт і комунікація), Громадянська освіта (права учня, шкільне середовище)

Я хочу, щоб після цього уроку учні вийшли з думкою: непорозуміння — це не чиясь вина, це дефіцит мови. Коли людина не може сказати, що відчуває — вона або мовчить, або влаштовує «гармидер». Стронг показує обидва варіанти — і сміється з обох. Ось звідки починається емпатія.

Мотиваційний вступ

Варіант А — Провокаційне запитання

Перед тим, як відкрити книжку, ставимо перед класом один слайд або один рядок на дошці:

«Вчителі завжди праві. Учні завжди неправі. Погоджуєтесь?»

Реакція зазвичай миттєва — і клас ділиться на табори ще до того, як встигає подумати. Даємо хвилину на перші відповіді, потім уповільнюємо: «А зачекайте — наведіть приклад, коли вчитель помилився. І приклад, коли учень справді зробив щось не те, але вважав себе правим». Записуємо приклади на дошці у два стовпці. Ця дошка залишається протягом усього уроку — і до неї повертаємося наприкінці.

Варіант Б — Мікроісторія

Розповідаємо коротко, трохи самоіронічно — від себе:

Одного разу я проводив урок і раптом побачив, що пів-класу дивиться не на мене, а кудись під парти. Я вирішив, що це телефони. Зупинився, суворо обвів поглядом аудиторію — і помітив, що вони читають. Читають книжку. Ту саму, яку я задав. Просто їм стало так цікаво, що вони не могли чекати до дому. Я не знав: злитися чи радіти. Ось таке непорозуміння між учителем і учнями — найкраще, що зі мною траплялось у школі.

Потім питаємо клас: «А у вас бувало так, що ви щось робили з найкращих намірів — а вчитель сприймав це не так? Або навпаки?» Кілька відповідей — і ми вже всередині теми.

Хід уроку — 45 хвилин

①
Виклик — «Хто тут правий?»
5–7 хв

Запускаємо провокацію з Варіанту А або власну мікроісторію. Клас ділиться позиціями — вільно, без рук. Вчитель записує на дошці ключові слова з обох «таборів»: що кажуть ті, хто захищає учнів, і що — ті, хто захищає вчителів. Не оцінюємо жодну відповідь. Кажемо: «Сьогодні у нас є книжка, яка відповідає на це питання. Але відповідає не так, як ви очікуєте».

🎒 Дія учня
Висловлює думку — аргументовано або інтуїтивно. Реагує на позиції однокласників. Запам'ятовує дошку — до неї повернемося.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не займає жодного боку. Ставить запитання обом: «А якщо вчитель не знав? А якщо учень просто не пояснив?» Тримає градус дискусії — не дозволяє нікому «перемогти» до часу.
Жива репліка: «Поки що у нас дві правди. Зараз подивимося, що з цим робить Джеремі Стронг — людина, яка сама був учнем, а потім учителем, і добре знає обидві сторони.»
②
Дослідження — читання вголос і аналіз засобів
12–15 хв

Обираємо разом із класом один-два яскравих фрагменти з книжки — бажано сцену, де конфлікт між учнем і вчителем досягає піку або де гіпербола найпомітніша. Кілька охочих зачитують уривки вголос — по черзі, з виразністю. Після кожного уривку — коротке запитання.

😂 Гумор Стронга
Не злий і не образливий — він перебільшує ситуацію до абсурду, щоб ми побачили її зі сторони. Обидва — і учень, і вчитель — виглядають смішно. І обидва — людяно.
🔍 Гіпербола
Художній прийом навмисного перебільшення. У Стронга хаос у класі перетворюється на катастрофу планетарного масштабу — а дрібний проступок учня на злочин усіх часів.
👁 Точка зору
Від чийого імені розповідається? Це змінює все. Читач бачить вчителя очима підлітка — і це вже не правда, а одна правда з багатьох.
💬 Підтекст
За кожним жартом Стронга — серйозне питання: чому вони не можуть почути один одного? Гумор тут — не втеча від серйозного, а спосіб до нього дістатися.

Після читання фрагментів — три хвилини для пошуку: «Знайдіть у тексті один момент, де є гіпербола. Підкресліть. Готові — підніміть руку».

🎒 Дія учня
Читає вголос або слухає. Шукає гіперболу в тексті. Реагує на запитання після уривків — вільно, без необхідності «правильної» відповіді.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не коментує одразу після читання — дає паузу. Якщо клас мовчить: «Ось тут написано... Що вам нагадує? Чи траплялось таке у вашому класі?»
Жива репліка: «Стронг не говорить "вчителі — погані, учні — добрі". Він говорить: "Ось два світи, які дивляться один на одного крізь скло і не чують". Ось чому це смішно — і трохи сумно водночас.»
③
Осмислення — «Дві правди» у групах
10–12 хв

Клас ділиться на пари або групи по три. Кожна група отримує стікери двох кольорів — наприклад, жовтий і блакитний. На жовтому пишуть: «Що мав на увазі вчитель (або учень)?», на блакитному: «Що насправді сталося з іншого боку?» Конкретна ситуація — з книжки або придумана самостійно за аналогією.

Формат роботи в групі:

🟡 Жовтий стікер: «Вчитель думав, що...» / «Учень думав, що...»

🔵 Блакитний стікер: «А насправді другий бачив це так: ...»

📢 Одна пара представляє свої стікери — клас доповнює або сперечається.

Після презентацій кількох груп — спільне питання: «Де ж у Стронга з'являється момент, коли хтось нарешті чує іншого? Або він взагалі не з'являється?»

🎒 Дія учня
Обговорює в парі, формулює «дві правди» ситуації. Представляє думку — не переказ тексту, а інтерпретацію. Слухає інших і може не погодитись.
👩‍🏫 Роль вчителя
Ходить між групами, слухає. Підкидає питання там, де розмова зупинилась: «А якби вчитель знав це — він би вчинив так само?» Не дає «правильної» відповіді — тримає відкритість.
Жива репліка: «Зауважте: ви щойно захищали і учня, і вчителя — і обидва виявились "трохи праві". Саме так і працює Стронг. Він не дає нам когось ненавидіти.»
④
Рефлексія змісту — формулюємо тему й ідею
8–10 хв

Індивідуальне завдання. Кожен учень записує у зошиті три речення:

Структура відповіді (на дошці):

  • Тема: «Ця книжка про те, як...»
  • Ідея: «Стронг хоче сказати, що...»
  • Моя позиція: «Я погоджуюсь / не погоджуюсь, тому що...»

Після самостійної роботи — 2–3 учні зачитують. Записуємо кілька варіантів теми та ідеї на дошці — поряд. Порівнюємо: «Чи є серед них схожі? Чи є протилежні? Яка з версій здається найточнішою?»

Повертаємося до дошки на початку уроку — до двох стовпців «хто правий». Питаємо: «Ви тепер думаєте так само, як на початку?»

🎒 Дія учня
Формулює тему й ідею — своїми словами, без шаблонів. Висловлює власну позицію з аргументом. Порівнює своє формулювання з іншими.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не дає «правильного» формулювання заздалегідь. Якщо учень застряг — запитує: «Про що ця книжка в одному реченні? Якби ти переказував другу — що б сказав?»
Жива репліка: «Зверніть увагу — у нас на дошці п'ять різних формулювань ідеї. Всі вони про одну книжку. Це не помилка. Це і є читання.»
⑤
Підсумок — «Моє запитання до книжки»
3–5 хв

Кожен учень записує на стікері одне запитання, яке після читання у нього залишилось — без відповіді. Не «що означає слово» і не «хто такий Джеремі Стронг», а справжнє питання про ситуацію, персонажів або ідею. Стікери клеємо на дошку або передаємо вчителю. Вчитель зачитує два-три — на вибір — і коментує: «Ось саме ці запитання і роблять вас читачами, а не просто людьми, що перегортали сторінки».

Жива репліка: «Той, у кого після книжки немає запитань — прочитав лише слова. Той, у кого є запитання — прочитав книжку.»

Диференціація

Рівень 1 — базовий
Переказує основну сюжетну ситуацію. Визначає: хто є головними персонажами і в чому конфлікт. Знаходить один приклад гіперболи за допомогою вчителя або підказки. Формулює тему з опорою на зразок на дошці.
Рівень 2 — розвинений
Пояснює конфлікт з обох сторін. Знаходить і коментує гіперболу самостійно. Формулює тему та ідею власними словами. Бере участь в обговоренні з аргументом.
Рівень 3 — поглиблений
Аналізує роль гумору і гіперболи у розкритті ідеї. Зіставляє ситуацію з книжки з реальним досвідом або іншими текстами. Формулює власне проблемне запитання до книжки. Може запропонувати альтернативний фінал або розвиток конфлікту.

👁 Підтримка для учнів з ООП

Роздатка з коротким переказом ключових подій книжки (5–7 речень) для орієнтування у тексті. Стікери для групової роботи заповнюються усно — асистент або сусід записує. Тема та ідея формулюються разом з учителем у короткій бесіді, без письмового завдання. Участь в обговоренні — за бажанням, без примусу. Запитання до книжки можна намалювати або сказати вголос замість того, щоб писати.

Формувальне оцінювання

Критерії успіху — «Я досяг мети, якщо…»

  • Я можу розповісти, у чому конфлікт у книжці — і пояснити його з двох сторін
  • Я знайшов у тексті гіперболу і пояснив, навіщо автор її використав
  • Я сформулював тему і ідею твору — своїми словами, не з підручника
  • Я висловив власну позицію і навів хоча б один аргумент на її підтримку
  • Я сформулював запитання, яке залишилось після читання

Інструмент самооцінки

Наприкінці уроку кожен учень ставить позначку навпроти кожного критерію:

  • 🟢 «Так, впевнено»
  • 🟡 «Частково — ще обдумую»
  • 🔴 «Поки не впевнений»

Листочки здаються вчителю — анонімно. Це не для оцінки, а щоб зрозуміти, де варто повернутись до теми наступного разу.

Фрази зворотного зв'язку

«Ти знайшов гіперболу і пояснив її ефект — це вже аналіз, а не переказ. Так тримати.»
«Твоє запитання до книжки — одне з найточніших у класі. Видно, що ти читав уважно.»
«Ти описав ситуацію — тепер спробуй пояснити: чому обидва персонажі так себе поводять? Що ними рухає?»
«Ти сказав "книжка смішна". Добре. А навіщо Стронг зробив її смішною — що він хотів нам показати через цей сміх?»

Домашнє завдання

  • Базове: переглянути записи з уроку, дописати або уточнити формулювання теми чи ідеї — одним реченням.
  • Творче: написати коротку сцену (10–15 речень) — той самий конфлікт з книжки, але від імені іншого персонажа. Якщо оповідь від учня — написати від учителя. І навпаки.
  • Дослідницьке: знайти іншу книжку або фільм, де між учнем і вчителем теж є непорозуміння. Порівняти: там це трагедія або комедія? Чому?

Додаткові матеріали та ресурси

  • Jeremy Strong — офіційний сайт автора Там є коротке біо, де Стронг розповідає про свій власний шкільний досвід. Дуже добре показати учням перед обговоренням — вони інакше сприймають текст, коли знають, що автор сам пережив щось подібне.
  • Chytanka.com.ua Для пошуку додаткових уривків або порівняльних текстів. Також можна знайти матеріали для домашнього дослідницького завдання — книжки з подібною темою.
  • На урок — naurok.com.ua Є кілька розробок до теми «Гумор у літературі» і до творчості Стронга. Корисно як додаткова ідея для оформлення завдань, але завжди адаптуйте під свій клас — шаблони рідко підходять один до одного.
  • Mentimeter.com Хмарка слів «Школа — це...» на початку або в кінці уроку. Учні вводять з телефонів анонімно, результат — на екрані. Іноді там з'являється щось несподіване і чесне — і це відразу запускає розмову.
  • YouTube — короткі інтерв'ю з Джеремі Стронгом Є кілька коротких відео (англійською), де автор говорить про те, чому пише для дітей і підлітків. Навіть без перекладу — корисно показати 30–40 секунд, щоб клас побачив живу людину за книжкою.

Часті запитання вчителів

Що робити, якщо учні не прочитали книжку вдома?
Не панікуйте і не читайте лекцію про відповідальність. Просто скоригуйте урок: замість обговорення «всього твору» — зосередьтеся на одному-двох уривках, які зачитуєте прямо на уроці. Навіть без домашнього читання цей урок спрацює — головне, щоб текст перед очима був. А наступного разу запитайте учнів: що заважало прочитати? Відповідь буде важливішою, ніж покарання.
Як пояснити гіперболу так, щоб учні не плутали її зі звичайним перебільшенням?
Гіпербола — це художній, навмисний прийом. Просте перебільшення — «я чекав сто років» у розмові — це мовний штамп, звичка. Гіпербола у Стронга — це конструкція, яка несе сенс: вчитель сприймає дрібницю як апокаліпсис не тому, що автор не знає міри, а тому що хоче показати: ось так виглядає ця ситуація очима людини, яка вже на межі терпіння. Питайте учнів: «Автор це написав, бо перебільшив помилково — чи навмисно? Що ми дізнаємось про персонажа з цього перебільшення?»
Чи варто порівнювати Стронга з українськими авторами на цьому уроці?
Якщо є зв'язок — так, але коротко. Наприклад, гумористична традиція у Стефаника чи Остапа Вишні — там теж є перебільшення і іронія, але інша. Зіставлення доречне, якщо учні самі його пропонують або якщо воно виникає природно. Не варто будувати на цьому весь урок — тема «Гармидеру» достатньо насичена сама по собі.
Як не дати уроку перетворитися на скаргу учнів на вчителів?
Найпростіший спосіб — одразу задати симетрію: «Ми розбираємо позицію обох». Якщо хтось починає занадто активно критикувати конкретного вчителя — м'яко повертайте до тексту: «Цікаво. А як у Стронга герой у цій ситуації поводиться? Порівняємо». Книжка стає «буфером» між особистим і загальним — і це одна з причин, чому вона така корисна саме для цього уроку.

Типові помилки учнів і як їх виправляти

⚠️
«Ідея книжки — треба поважати вчителів» (або навпаки: «учні завжди праві») ✅ Запитуємо: «Де у книжці Стронг прямо це каже? Знайдіть мені рядок». Немає такого рядка — значить, це не ідея, а ваша думка, накладена на текст. Тепер сформулюйте: що показує Стронг — без слів «треба» і «завжди»?
⚠️
Гіпербола знаходиться «скрізь» — учень вказує на кожне речення ✅ Уточнюємо різницю: гіпербола — конкретний стилістичний прийом, а не просто «щось смішне». Просимо знайти одне місце і пояснити: що саме перебільшене, до якого ступеня, і чому це художньо доречно. Краще один точний приклад, ніж десять поверхових.
⚠️
Запитання до книжки виходять фактичні: «Скільки років головному герою?» ✅ Показуємо різницю між фактичним і проблемним запитанням: «Скільки років герою?» — знайдіть у тексті. «Чому герой не просто поговорив з учителем?» — це вже питання про людську природу. Просимо переформулювати: не «що?», а «чому?» або «що було б, якщо?»

Авторська нотатка

Цей урок я щоразу проводжу трохи по-іншому — залежно від класу. Є класи, де дискусія «хто правий — учень чи вчитель?» вибухає одразу і її потрібно лише направляти. А є класи, де діти мовчать і дивляться на тебе: «Ну, і що ти хочеш почути?» З ними починаю не з питання, а з уривку — зачитую сам, максимально виразно, — і десь на третьому реченні хтось не витримує і сміється. Сміх — найкращий початок.

Найнесподіваніше, що траплялось на цьому уроці: учень, якого я вважав «важким», раптом написав найточніше формулювання ідеї в класі. Він написав: «Стронг говорить, що коли люди не вміють пояснити, що вони відчувають, вони або мовчать, або влаштовують гармидер. І школа від цього не рятує». Я перечитував це речення кілька хвилин. Він зрозумів більше, ніж я планував розкрити.

Де я помилявся: намагався «закрити» обидві позиції — учнів і вчителів — до кінця уроку. Виходило штучно. Тепер я залишаю відкрите питання навмисно. Дошка з двома стовпчиками залишається неповною — і це чесніше по відношенню до книжки і до класу.

Порада колезі: не бійтесь, якщо учні починають говорити про реальних вчителів замість книжкових. Це означає, що текст зачепив. Просто м'яко повертайте: «А у Стронга...» — і вони самі розуміють, що книжка сильніша за скаргу.

Відповідність навчальній програмі

Модельна навчальна програма. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л. | Редакція 2023 року (НУШ), підручниками О. Ніколенко, В. Ковбасенка та навчальними виданнями 2023–2025 років. Розділ 7. Для читання та обговорення. Джеремі Стронг «Гармидер у школі». 6 клас.

Назад Зміст

Сикало Євген
Автор матеріалу
Сикало Євген

Автор навчальних матеріалів із зарубіжної літератури. Понад 20 років досвіду роботи з освітнім контентом для вчителів, учнів та батьків.

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 09 квітня 2026

Пошук на сайті

📚 Асистент з літератури
Вітаю! Я допоможу вам розібратися з творами зарубіжної літератури — аналіз, образи героїв, біографії авторів. Просто напишіть наприклад назву твору чи автора. Про що запитаєте?
✦ ШІ‑Асистент