Література першої половини ХХ століття

Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку ХХ ст.

Федеріко Гарсіа Лорка (1898-1936)

Найвизначнішим поетом Іспанії ХХ ст. був Федеріко Гарсіа Лорка (1898-1936). 1921 р. була надрукована його перша збірка — «Книга віршів», а у 1927 році вийшла друком книга «Пісні». Славу ж Лорці приніс поетичний цикл «Циганське романсеро» (1928) - збірник романсів, які прославляли вільнолюбивих циган, що складали значну частину рідної поету Гранади. Це найкраща книга поета. Лорка відроджує старовинний іспанський жанр романсу з його сполученням ліричного і оповідного начал, гострим сюжетом і драматичними подіями. Він використовує фольклорні образи, символи, повтори, фрагментарну композицію, творить власний міф. Але «Циганське романсеро» водночас є і сучасним твором, в ньому йдеться про теперішнє, а цивілізація, на відміну від традиційного міфу, несе хаос. Головними мотивами збірки є любов і розлучення, ворожнеча і смерть. Людина зливається тут із світом природи, а приватна подія співвідноситься із світоустроєм. Фольклорні елементи у поезії Лорки стикаються із сюрреалістичними (цьому, зокрема, сприяла дружба поета з Сальвадором Далі).

У 1930-і роки Лорка проявив себе і як визначний драматург. Вершиною його драматургії є так звані «андалузькі трагедії»: «Криваве весілля», «Єрма», «Донья Росіта». Перша з них — найвідоміша п’єса Лорки — написана на фольклорні мотиви про ревнощі й родову помсту, насичена романсами і прикметними для іспанського фольклору трагічними колисковими. На думку Лорки, фольклор є точкою опори для сучасного мистецтва, традицією, що спрямована у майбутнє і передбачає безкінечне оновлення. Він писав, що «з народної поезії потрібно брати тільки її глибинну сутність», але неприпустимо «рабськи наслідувати» її.

Пояснюючи сенс книги «Циганське романсеро», Лорка писав: «Гранада навчила мене бути з тими, кого переслідують: з циганами, неграми, євреями, маврами». Пізніше він уточнював: «На цій землі я завжди буду з тими, у кого нічого немає... навіть спокою жебрацтва. Ми — я маю на увазі інтелігенцію, людей, що отримали освіту і не знали злигоднів, - покликані принести жертви». Сам поет загинув жертвою іспанських фалангістів: 19 серпня 1936 року, через місяць після фашистського перевороту, Федеріко Гарсіа Лорка був розстріляний неподалік від Гранади. Близько сорока років після загибелі Лорки його творчість знаходилась в Іспанії під забороною. Лише після смерті диктатора Франко відбулося відкрите визнання поета на його батьківщині.

Рекомендована література:

Драч І. До таємниці Ф.Лорки //Драч І. Меч духовний. — К.,1983;

Матюшкіна Т.П. «Жив такий поет — Фредерік Гарсіа Лорка…»//Зарубіжна література. — 1997. - №3;

Осповат Л.С. Гарсиа Лорка. — М.,1965; Силюнас В.Ю. Федерико Гарсиа Лорка. Драма поэта. — М.,1989;

Федерико и его мир. — М.,1987.

Посилання на схожі матеріали:

• Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928 р.) — Теорія літератури
• Віхи творчого шляху й художні здобутки Федеріко Ґарсіа Лорки — Шкільний твір
• Рецензія на поезію Федеріко Ґарсіа Лорки «Про царівну Місяцівну» — Рецензія