«Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть...». (Конфлікт головного героя Жульєна сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Ф. Стендаля «червоне і чорне». Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту)

Світова література 10 клас рівень стандарту - розробки авторських уроків

Мета: поглибити знання учнів про роман французького письменника; вдосконалювати навички аналізу епічного твору, образу головного героя, психологічного спостереження, переказу, зв’язного мовлення, логічного мислення; допомогти зрозуміти внутрішній світ Жульєна Сореля, причини його внутрішнього конфлікту; сприяти формуванню моральних орієнтирів школярів.

Обладнання: підручник; текст роману «Червоне і чорне» в перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя).

ХІД УРОКІВ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Вікторина «Перевір себе».

1) Де починається дія роману? (У містечку Вер’єр.)

2) Яка річка протікала в тій місцевості? (Річка Ду.)

3) Хто був мером Вер’єра? (Пан де Реналь.)

4) Із чого починається роман? (З опису пейзажу.)

5) Ким був батько Жульєна Сореля? (Теслею.)

6) Скільки дітей було в сім’ї де Реналей? (Два сини.)

7) Як звали друзів Жульєна і чим вони займалися? (Фуке торгував лісом, Шелан — кюре, Гро — вчитель математики.)

8) Які слова були лозунгом Жульєна? («До зброї!»)

9) Де виховувалась пані де Реналь? (У монастирі Сакре-Кер.)

10) Кого Жульєн обрав своїм духівником у семінарії? (Абата Пірара.)

11) Як спочатку Жульєн називав Матільду де Ла-Моль? (Паризька лялька.)

12) З ким Матільда порівнювала Жульєна? (З Дантоном.)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ


ІІІ. ЗАСТОСУВАННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Завдання учням.

— Подумайте, кого з героїв стосуються слова, що служать темою уроку? (Звичайно, Жульєна Сореля.)


2. Проблемна ситуація.

— Чи згодні ви зі словами автора? Виразіть власну думку із цього приводу.


3. Робота з текстом.

— Знайдіть у тексті роману портрет героя.


4. Переказ тексту.

— Розкажіть, що вам відомо про життя Жульєна Сореля у Вер’єрі.


5. Бесіда.

— Чому Жульєну було важко серед своїх родичів? (Він був розумним, освіченим, багато читав. Його просто не розуміли.)

— Що було причиною успіхів Жульєна? (Його феноменальна пам’ять. Щоб завоювати серце місцевого кюре абата Шелана, він вивчив напам’ять латиною весь Новий Заповіт.)

— Які книжки були улюбленими для юнака? («Сповідь» Руссо і «Меморіал Святої Єлени» — про життя Наполеона у вигнанні.)

— Хто був кумиром Жульєна? (Наполеон.)

— З яким символічним образом пов’язана в романі думка про долю Наполеона? (З образом яструба. Цей хижий птах здається Жульєну втіленням сили й самотності. Щоб вирватися з клітки, перемогти своїх ворогів і досягти успіху, слід стати самотнім і сильним, як хижак.)

— Про що мріяв герой? (Про військову службу. Йому хотілося вирватися з Вер’єра. Запрошення в дім пана де Реналя було рятівним для Жульєна.)

— Подумайте, яку роль відіграє сцена в церкві, куди приходить Жульєн перед тим як іти в будинок мера. (У церкві було темно і пусто. Через затягнуті червоною матерією вікна, сонячні промені набувають тут особливого червоного відтінку. На лаві він побачив клаптик паперу про страту якогось Женреля. Героя вражає ця зловісна прикмета (адже навіть прізвища схожі!). Коли він виходить із церкви, йому здається, що на підлозі біля кропильниці розлита кров. Насправді, це була розбризкана свята вода, в якій відбилися червоні промені сонця. Як показує розвиток сюжету, ця прикмета виявилася віщою.)

— Чому Жульєн змушений був покинути дім пана де Реналя? (Мер одержав анонімного листа, з якого дізнався про стосунки гувернера з пані де Реналь.)


6. Переказ тексту.

— Розкажіть про життя Жульєна Сореля у Безансонській семінарії.


7. Бесіда.

— Із чого починається вступ Жульєна в Париж? (З поїздки у Мальмезон, який був резиденцією Наполеона, в той час, коли він очолював республіку. Отже, Сорель має мобілізувати всі сили, щоб зробити кар’єру. Адже перед ним відкриваються блискучі обрії.)

— Як почувається герой у вищому товаристві? (Він досяг того, про що мріяв усе життя. Але страждає від нудьги й самотності. Жульєн пізнає закони вищого світу, здобуває освіту: до його послуг велика бібліотека маркіза де Ла-Моля.)

— На вашу думку, яку роль відіграла зустріч Жульєна з графом Альтамірою? (Граф Альтаміра — політичний вигнанець, засуджений на батьківщині як карбонарій. У них багато спільного. Обидва свободолюбиві, їх обох ненавидять у вищому світі (одного як кровожерливого якобінця, іншого — як простолюдина), обидва зневажають сильних світу цього. З образом графа Альтаміри в роман входить тема карбонаріїв, майбутньої революції, що більш повно знайде своє відображення в інших творах Стендаля.)


8. Проблемна ситуація.

— Відомо, що в житті Жульєна було дві жінки. Як ви думаєте, чи кохав він їх? (Жульєн вважав справою честі завоювати пані де Реналь, яка належала до ворожого йому табору вер’єрських провінційних дворян. Його перемога над нею — це щастя від подолання свого страху і нерішучості, свідчення мужності, утвердження віри у власні сили. Він відчував себе Наполеоном і виробляв стратегію плану зваблення пані де Реналь. Любовний зв’язок з Матільдою де Ла-Моль є для Жульєна тріумфом його честолюбства, своєрідною помстою всьому класові аристократів, які так зневажали юнака.)

— Чи змінювалося ставлення Жульєна до коханих жінок упродовж роману? (Так. У кінці роману Жульєна дратує екзальтоване кохання Матільди, в якому він вбачає лише бажання позувати. У в’язниці він зрозумів, що кохав тільки пані де Реналь. Звістка про те, що вона жива, дала йому сили. Саме її він просить виховати його майбутнього сина. Але пані де Реналь померла через три дні після страти Жульєна. Матільда поховала голову свого коханого на тому пагорбі, де юнак любив мріяти. Вона здійснила обряд поховання саме так, як це зробила Маргарита Наваррська зі своїм коханцем Боніфацієм де Ла-Молем.)


9. Бесіда.

— Як ви думаєте, чи здійснилися мрії Жульєна? (Так. Він, простолюдин, потрапив у вище товариство, мав одружитися з Матильдою де Ла-Моль, одержав чин гусарського лейтенанта на ім’я кавалера Жульєна Сореля де Ла-Верне.)

— Знайдіть у тексті думку героя із цього приводу? Зачитайте її. («Отже, роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі.»)

— Як він поводив себе? («Жульєн сп’янів від честолюбства, але не від чванливості.»)

— Що різко змінило його долю? (Лист від пані де Реналь, написаний під впливом її духівника. У листі Жульєн характеризувався як «бідний і жадібний юнак, що прагнув вибитися в люди, вдаючись із цією метою до найвитонченішого лицемірства» й зваблюючи жінок.)

— Що зробив Жульєн? (Він помчав до Вер’єра, купив пістолет і двічі вистрілив у пані де Реналь, яка молилася в церкві.)


10. Психологічне спостереження за героєм.

— Прослідкуйте за почуттями героя в цей страшний момент і після нього. (Жульєнові було важко стріляти в жінку, яку колись він так палко кохав. Але образа на неї перемогла. Та він весь час відчував провину перед нею і був дуже радий звістці про те, що жінка жива.)


11. Переказ тексту з творчим завданням.

— Розкажіть про поводження Жульєна у в’язниці і на суді.


12. Творче завдання.

— Схарактеризуйте образ Жульєна Сореля.


13. Коментар учителя.

Образ Жульєна Сореля поданий Стендалем у розвитку, в зіткненні героя із соціальними умовами життя, в яких він, утверджуючи власну особистість, прокладав собі шлях з тими людьми, у руках котрих була влада, в боротьбі із самим собою. В центрі уваги письменника — діалектика духовних порухів Жульєна, суперечливість і неоднозначність його поведінки, складність психологічних колізій, що випливали із цієї внутрішньої боротьби, де у двобою стикалися розум і серце, благородство і розсудливість гравця, який вирішив задля досягнення мети поставити на карту все, вдаючись навіть до компромісу із власним сумлінням.

Жульєн — честолюбець. Але це не просто риса його характеру. Відомо, що значення французького слова «честолюбець» широке: з одного боку — це риса характеру, а з іншого — і бажання слави, і прагнення, і цілеспрямованість. Честолюбство Жульєна Сореля — стимул і рушій усіх його вчинків.

Юнак розумний, освічений, відчайдушний, мужній, цілеспрямований. Гордий індивідуалізм Жульєна, його самобутня натура, загострена чутливість і почуття власної гідності є формою опору ворожому суспільству. Він, як і його кумир Наполеон, розробляє стратегії подолання все нових і нових вершин, прагнучи довести самому собі, що він не є нікчемою. Стендаль розкриває світ думок і переживань Жульєна Сореля, роблячи читача свідком його внутрішніх монологів, сповнених надії, болю, сумнівів, любові, ненависті, та над усе нестримного бажання досягти мети. Герой постає у всій сукупності й суперечливості своїх чеснот і вад. Пафос роману й полягає у перипетіях трагічного єдиноборства Жульєна із самим собою, у протиріччі між високим (натура Жульєна) і ницим (його тактикою, продиктованою суспільними відносинами).

Останні сторінки життя Жульєна — це ідейна і художня кульмінація роману. З великою реалістичною силою автор розкриває душевні й моральні переживання героя, який на порозі смерті, підсумовуючи своє життя, робить остаточний вибір. Жульєн скинув маску — і ось він віч-на-віч із власним сумлінням і перед лицем суддів такий, як є насправді. У реальному світлі постає перед ним усе те, заради чого він, силкуючи себе, намагався видертися вгору.

Заключним акордом лунає промова Жульєна на суді. Це сміливий обвинувальний акт проти суспільства, заснованого на фальші й брехні. Довгий внутрішній монолог героя за ґратами є ніби продовженням виступу на суді. Врешті-решт Жульєн доходить філософського висновку: правди в суспільстві не існує. Він розчарувався в усьому, навіть у релігії. Єдине, що тримає його,— це кохання до пані де Реналь. Усі моральні й фізичні сили героя спрямовані на те, щоб не втратити сили духу, бути гідним, коли піде на страту. І в цей страшний день він почуває себе сильним і мужнім.

Але Жульєн Сорель не революціонер, такий, як наприклад П’єтро Міссіріллі, герой новели «Ваніна Ваніні». Для нього найголовнішим є «слава для себе», а не свобода для всіх. Жульєн зміг пристосуватися до суспільних відносин, які скалічили його натуру.


14. Проблемне запитання.

— Чи згодні ви з фразою автора: «Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть...»? Висловіть власні міркування із цього приводу.


15. Творче завдання.

— Поясніть назву роману.


16. Коментар учителя.

Назва роману Ф. Стендаля «Червоне і чорне» символічна. Але єдиного тлумачення її в дослідників творчості письменника немає.

Червоне — це нездійсненні мрії Жульєна про військові подвиги, вогонь його енергії, горда душа героя. Чорне — морок Реставрації, єзуїти, лицемірство, яке юнак хотів зробити своїм другим «я» і яке скалічило його життя.

Це кров і смерть, кохання і безнадія, сміливість волелюбних поривань і гнітюча влада церкви, червоні відблиски революції, що минула, та заграва нової, що палає на горизонті, і чорна реакція, котра торжествує перемогу в епоху Реставрації. Це чорна сутана Жульєна-семінариста, під якою б’ється полум’яне серце.


17. Повідомлення підготовленого учня.

Екранізація роману

Роман Ф. Стендаля «Червоне і чорне» неодноразово привертав увагу кінематографістів. Відомі такі екранізації твору: «Червоне і чорне» (1954, режисер К. Отан-Лара), франко-італійська телеекранізація «Червоне і чорне» (1961, режисер П. Кардинале), «Червоне і чорне» (1976, російський режисер С. Герасимов), французький телефільм «Червоне і чорне» (1997, режисер Жан-Даніель Віраж), франко-італійський фільм «Червоне і чорне» (1998, режисер Верхейг).

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Проблемне запитання.

— На вашу думку, чи є в характері Жульєна Сореля риси, що гідні наслідування?

2. Творче завдання.

Напишіть твір-роздум «Етапи формування характеру Жульєна Сореля».

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Закінчити роботу над твором. Дібрати матеріал для характеристики жіночих образів роману.