Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці
Франція
Урок № 71. РМ (усно). Зображення пейзажів природи й душі в «Осінній пісні» П. Верлена (розмаїття українських перекладів)
Мета — формувати компетентності: предметні (знання про символізм як художній напрям; знання провідних мотивів творчості П. Верле- на; розуміння неповторності й естетичної насиченості вірша «осіння пісня», обізнаність із українськими перекладами цього твору; уміння аналізувати поетичні твори; культуру мовлення; аналітичне мислення; декламаційні вміння; творчі здібності; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; спілкування іноземними мовами: уміння декламувати оригінальний текст поетичного твору (за умови володіння французькою); загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; гуманістичний світогляд).
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації набутих знань, умінь та навичок (урок розвитку мовлення).
Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво), українська література.
Основні терміни й поняття: модернізм, символізм, естетизм, літературний етюд.
Обладнання: портрет П. Верлена, тексти «Осінньої пісні» (мовою оригіналу, у перекладі різних авторів), ілюстрації до твору, роздавальний матеріал.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Інтерактивний прийом «Одне слово»
Завершіть речення одним словом: «Лірика Поля Верлена — це...».
2. Постановка й розв'язання проблемного питання (запис до зошитів)
Якою є специфіка художнього перекладу поетичного твору?
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. «Осіння пісня» стала своєрідною візитівкою верленівської поезії в Україні. Це яскравий зразок природного поєднання звукового ряду й емоції. Вірш, що ввійшов до збірки «Сатур- нічні поезії», перекладали знані українські митці слова, кожний з яких по-своєму намагався передати емоції французького поета українському читачеві. Збереження цілісності оригіналу, як відомо, є необхідною умовою якісного, повноцінного перекладу. У цьому контексті ми розглянемо поезію П. Верлена «Осіння пісня», зосередившись на особливостях творчих методів перекладачів і послуговуючись при цьому власними враженнями.
IV. Робота над темою уроку
1. Вступне слово вчителя
— Одного квітневого дня 1896 р. Василь Семенович Стефаник написав у листі своєму другові Вацлаву Морачевському: «За стан мій я не годен Вам писати. Щось так багато на душі накипіло, а таке журливе і безконечне, що драпане пером по папері, загонить тоту сумовитість ще глибше, як перед тим. І слів бракує. А от хіба Верлен, може, хоч в частині Вам скаже то, чого я незугарен:
Тихі ридання
Сумно ридає
Осінь вогкая,
Серце дрож обіймає,
Дика ж розпука,
Що на нім грає.
Блуджу зболений,
Світом зболеним,
Увесь змарнілий,
Як вітром битий,
По пустих нивах
Листок зів’ялий».
Зараз неможливо стверджувати, чи Стефаник знайшов цей переспів «Осінньої пісні» П. Верлена в тогочасному галицькому журналі, чи, можливо, послуговуючись польським або німецьким перекладом, переклав вірша, що так припав йому до душі. Можна упевнено стверджувати одне: що невеликий за обсягом вірш містить разючий внутрішній зміст, що не залишає читача байдужим.
Існує багато перекладів поезії П. Верлена «Осіння пісня», тож сьогодні ми розглядатимемо її очима відомих перекладачів.
2. Творчо-аналітична робота (у парах)
Порівняйте оригінал, підрядковий та художні переклади «Осінньої пісні» Поля Верлена: дослідіть точність перекладу, його специфіку, художню цілісність. Підготуйте декламування варіанту, який сподобався найбільше. Поясніть, чому ви обрали саме цей переклад.
Роздавальний матеріал для роботи пар
Chanson d’automne
Les sanglots longs
Des violons e l’automne
Blessent mon creur
D’unelangueur Monotone.
Tout suffocant
Et bleme, quan
Sonne l’heure,
Je me souviens
Des jours anciens
Et je pleure;
Et je m’en vais
Au vent mauvais
Qui m’emporte
eja, ela,
Pareil a la
Feuille morte.
Paul Verlaine
Осіння пісня
Zчать хлипкі,
Хрипкі скрипки
Листопада...
Їх тужний хлип
У серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу
Я весь тремчу
І ридаю, як дні ясні,
Немов у сні,
Пригадаю.
Кудись іду
У даль бліду,
З гір в долину,
Мов жовклий лист
Під вітру свист —
В безвість лину.
П. Верлен (переклад М. О. Лукаша)
Осіння пісня
Довгі ребра
Скрипки
З осені
Пошкоджують моє серце
Знемога
Монотонні.
Всі задушливі
І блідо, коли
Звучить час,
Я пам’ятаю
Старі дні
І я плачу;
І я йду
Поганий вітер
Хто мене забрав
За межами
Так само, як і
Мертвий лист.
П. Верлен (підрядковий переклад)
Осіння пісня
Скорбне ридання
Скрипок до рання,
Пісня осіння —
Серце вражає,
Втомно гойдає,
Мов голосіння.
Весь я холону,
Стигну від дзвону,
Блідну з одчаю.
Згадки ж юрбою
Мчать наді мною —
Тяжко ридаю.
Вийду я з хати,
Вітер проклятий
Серце оспале
Кидає, крає,
Наче змітає
Листя опале.
П. Верлен (переклад М. І. Терещенка)
Осіння пісня
Довгі ридання
Скрипок
Осінніх
Ранять моє серце
Знемоги
Томлінням.
Аж задихаюсь
І блідну, коли
Дзвонить годинник:
Я згадую
Колишні дні
І плачу.
І я виходжу
На вітер лихий,
Що носить мене
Туди-сюди,
Неначе
Мертвий лист.
П. Верлен (літературно оброблений підрядковий переклад)
Осіння пісня
Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли —
Б’є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду я в двір —
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене,
Носить мене
З жовклим листям.
П. Верлен (переклад Г. П. Кочура)
Осіння пісня
Пісня осіння!
Те голосіння
Довге, смутне,
Одноманітне
І непривітне —
Ранить мене.
Дух завмирає,
Серце стискає —
Страшно мені!
І я ридаю,
Коли згадаю
Минулі дні.
І в морок ночі
Йду світ за очі.
А вітер злий
Мене термосить
Тручає, носить,
Мов лист сухий.
П. Верлен (переклад П. Я. Стебницького)
Осіння пісня
Довгі жалі,
Скрипок в імлі
Спів осінній,—
Крають, смутні,
Серце мені,
Млосні й плинні.
Сил не стає,
Блідну, як б’є
Час, як завше;
Плачу, прудкі
Давні роки
Пригадавши.
Вийду — й мене
Вітер жене
Навпропале,
Кине і знов
Носить, немов
Лист опалий.
П. Верлен (переклад М. Н. Москаленка)
Осіння пісня
В осінню глиб
Ввіллявся хлип
Віоліни,
Із серця дна
Надокучна
Туга лине.
Весь блідну я,
Коли здаля
Б’є годину,
На спомин днів,
Минулих снів,
Сльози ринуть.
Йду самітний,
А вітер злий
Дме, упертий,
Жене, мете
Мене, мов те
Листя мертве.
П. Верлен (переклад С. Я. Гординського)
Осіння пісня
Тужливий він —
Цих віолін
Зойк осінній.
Серце мені
Ранять нудні
Голосіння.
Смутний всякчас,
Блідну нараз:
Б’ють години...
Минулих днів
Спогад призвів
До сльозини.
Рушаю в путь,
А вітру лють
З пересвистом
Мною ізнов
Крутить, немов
Мертвим листом.
П. Верлен (переклад І. В. Качуровського)
Осіння пісня
Довгим квилінням
Скрипки осінні
Монотонно,
Вперто, без жалю
Серце вражають
Непритомне.
Весь охолону,
Тільки задзвоне
Десь годинник,—
Спогади давні
Стогнуть в риданні
Несходимім.
Кинуся з хати
З вітром блукати,
А він злісно
Мною жбурляє,
Ніби зів’ялим
Мертвим листом.
П. Верлен (переклад Бориса Тена)
Осіння пісня
Довгим квилінням
Скрипка осіння
На глум
У серце ллє чорну
Непереборну
Нудьгу.
В сірій безмежі
В час, коли з вежі
Б’є дзвін,
З сутінків чути
Спомин забутих
Годин.
Йду за вітрами,
Щоб від нестями
Що-крок
Геть мене гнали,
Наче зів’ялий листок
П. Верлен (переклад М. І. Рудницького)
3. Узагальнення вчителя (запис до зошитів)
— У вірші «Осіння пісня» Поль Верлен звертається до осені, проте прикмет цієї пори року в тексті дуже мало: тут злилися осінній пейзаж і пейзаж душі. Улюблена поетом осінь у творі має семантику прощальної пісні (осінь — схил життя, близький кінець, за яким — небуття). Осінь (у значенні туга, смуток, холод, самотність, невлаштованість) співзвучна настрою ліричного героя, який, відчуваючи свій кінець, живе спогадами. У кожній строфі вірша мелодія та настрій змінюються. якщо у перших двох частинах тугу перериває заглиблення у минуле, то в третій — уповільнений ритм прискорено лютим вітром.
Основне емоційне тло вірша створила мелодія — повільна й одноманітна, сумна й дещо тривожна. Вона відобразила водночас стан осінньої природи та душевний стан ліричного героя, який поринув у дитячі спогади, та за хвилину знову опинився наодинці з осінньою журбою. «Осіння пісня», на думку дослідників,— це асоціація душі, яка потрапила під владу фатальної долі. Головне для поета — створити відповідні враження й асоціації у читачів, схвилювати їх.
Отже, можемо дійти таких висновків: за словами ближчий до оригіналу переклад М. Н. Москаленка; за строфікою й емоційністю всі перекладачі, за винятком хіба що В. С. Стефаника, дотримали розміру й напруження оригіналу. Порівняти ритм, не володіючи мовою оригіналу, неможливо.
4. Сприйняття творів інших видів мистецтв (за випереджальним домашнім завданням)
(Учні переглядають відеозаписи декламування «Осінньої пісні» П. Верлена.)
Чиє виконання поезії П. Верлена сподобалося вам найбільше? Чому?
V. Узагальнення й систематизація здобутих знань
1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)
Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.
2. Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)
За принципом ґронування складіть схему до постаті П. Верлена.
VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
1. Творча робота (у парах)
Напишіть етюди в парах. Слова-асоціації оберіть із перекладів, які вашій парі сподобалися найбільше. Охочі зачитають свої етюди.
Примітка. Кожній групі/парі вчитель пропонує по кілька слів, із-поміж яких кожен учасник групи обирає для себе одне. До обраного слова-теми учні мають дібрати по три слова-асоціації, а за ними скласти 3 речення, пов’язані змістом.
2. Презентація парами результатів роботи
VII. Домашнє завдання
Для всіх: опрацювати матеріал уроку за підручником та опорним конспектом, уміти виразно читати поезії П. Верлена. Випереджальне (індивідуальне; 3-4 учні): підготувати повідомлення про вплив творчості П. Верлена на українських майстрів поетичного слова, декламування напам’ять однієї з поезій митця (за вибором).
Посилання на схожі матеріали:
Дата останньої редакції: 02 березня 2026