Зарубіжна література 6 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2019

Передмова

Посібник «Зарубіжна література. 6 клас. Книжка для вчителя» є складовою частиною навчально-методичного комплекту, до якого входять також підручник Є. Волощук із зарубіжної літератури для 6-го класу (Київ: «Генеза», 2019 р.) та посібник «Зарубіжна література. 6 клас. Зошит для контрольних і самостійних робіт» Є. Волощук, О. Слободянюк (Київ: «Генеза», 2019 р.).

Це видання містить плани-конспекти уроків за всіма програмовими темами у визначеній програмою послідовності, доповнені плани-конспекти уроків розвитку мовлення, виразного читання, позакласного читання, а також рекомендації щодо використання окремих видів робіт. Посібник укладено відповідно до структури оновленої програми із зарубіжної літератури (2012 р., зі змінами 2015-2017 рр.) та підручника Є. Волощук із зарубіжної літератури для 6-го класу.

В основу уроків, поданих у «Книжці для вчителя», покладено авторську науково-методичну концепцію вказаного підручника Є. Волощук, що спирається на базові документи шкільного курсу «Зарубіжна література»: Державний стандарт, Літературну концепцію та чинну навчальну програму. У планах-конспектах уроків послідовно реалізовано визначені в цій концепції стратегічні напрями літературної освіти шестикласників, а саме:

✵ формування в учня стійкої мотивації до читання творів світової літератури та парадигми їх рецепції як мистецьких взірців і культурних явищ, кодованих естетичними, етичними, емоційними, соціальними, психологічними та іншими цінностями, що мають бути інтегровані в духовний світ школяра;

✵ забезпечення всебічного розвитку особистості учня, з огляду на його індивідуально-психологічний склад, життєвий досвід, моральні принципи, гуманістичну систему цінностей, естетичний смак, критичне мислення, аналітичні і творчі здібності, національну самосвідомість і культурну ідентичність, здатність орієнтуватися в полікультурному світі за доби глобалізації, комунікаційну практику, потребу в читанні якісної художньої літератури та постійному контакті з творами різних видів мистецтв;

✵ формування ключових компетентностей, до яких, згідно з Державним стандартом, належать уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна компетентності; літературної компетентності, яка має на меті розвиток читацької культури учня, що означає знання художніх творів, розуміння їхньої специфіки як мистецьких явищ, уміння й навички сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати художні твори в літературних і культурних контекстах; а також формування комунікативної компетентності, спрямованої на розвиток умінь і навичок володіння українською та іноземними мовами, різними видами мовленнєвої діяльності, основами усного й писемного мовлення, культури діалогічних висловлювань та участі в дискусіях;

✵ застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, що, окрім власне читацької практики, передбачає особисте розв’язання учнями етичних і естетичних завдань, що проектують художні твори, проспективне використання набутих антропологічних знань у безпосередній повсякденній поведінці й моделюванні життєвих ситуацій, виявлення естетичного ставлення до світу в різних сферах діяльності й реалізацію здобутих предметних навичок і вмінь у міжпредметному полі навчального процесу.

Визначальною сполучною ланкою цих напрямів є особистісно орієнтований підхід, який надає кожному з них широкий спектр можливостей для індивідуальної адаптації до потреб конкретного учня, з одного боку, і трансформує їх в інструменти формування особистості, її емоційної та інтелектуальної сфер, її системи цінностей, світоглядних уявлень, активної життєтворчої позиції - з іншого.

Пропонований комплект планів-конспектів уроків спрямовано на розв’язання окреслених у зазначеній науково-методичній концепції завдань викладання курсу «Зарубіжна література» в 6-му класі:

✵ формування засобами літературної освіти творчого читача, наділеного духовною потребою та стійкою мотивацією до читання творів світової літератури різних епох, здатного сприймати літературний твір у мистецьких координатах, декодувати його національні та загальнолюдські культурні коди, акумулювати його ціннісно-смисловий потенціал і перетворювати цей потенціал на власний життєвий та естетичний досвід;

✵ створення сприятливих умов для розвитку творчої особистості на основі творчої читацької діяльності; зазначений розвиток включає розширення духовно-культурних обріїв особистості, її естетичної та мовленнєвої культури, розгортання її аналітичних та творчих здібностей, формування в неї настанов на активне здобуття нових знань та літературну самоосвіту, використання здобутого читацького досвіду для всебічного саморозвитку;

✵ формування гуманістичного світогляду, що передбачає глибоке засвоєння учнем закарбованих у художній літературі фундаментальних цінностей культури, зокрема й загальнолюдських моральних принципів, виховання у школяра почуття поваги до різних національних культурних традицій, толерантного ставлення до «іншого», активної громадянської позиції та ключових світоглядних настанов, що визначають відповідну до гуманістичних стандартів соціальну поведінку особистості;

✵ виховання національної свідомості та формування національної ідентичності за рахунок систематичної розробки українознавчого компонента (з акцентом на розмаїтті взаємозв’язків української та зарубіжних літератур, специфіці тематизації українського світу у творах зарубіжних авторів, здобутках української перекладацької школи), використання найкращих українських перекладів творів зарубіжних письменників, вияскравлення багатства української мови і літератури на тлі світової культури; плекання патріотичних почуттів та прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей за умов глобалізаційних процесів;

✵ розвиток логічного, критичного та творчого мислення учня на основі його аналітичної роботи з художніми творами, обговорення окреслених у них проблемних ситуацій, моральних, суспільних та психологічних конфліктів, розв’язання прогностичних завдань, участі в літературних дискусіях та інших видах навчальної діяльності, які сприяють формуванню навичок та вмінь чітко формулювати свою думку, аргументовано й логічно її обґрунтовувати, полемізувати з іншими поглядами.

Згідно з науково-методичною концепцією літературний текст (поняття вживається в широкому сенсі щодо всіх художніх творів, включно з фольклорними) функціонує в посібнику в таких модусах:

✵ як самодостатній витвір мистецтва слова, котрий засобами словесної образності продукує власний художній світ;

✵ як культурне явище, пов’язане з іншими видами мистецтва й позначене карбом своєї доби та національної традиції;

✵ як артефакт світової культури, що перебуває в динамічній взаємодії з її надбаннями;

✵ як елемент, інтегрований в український культурний простір;

✵ як зріз певних емоційно-психологічних станів, котрі розкривають глибини душевного життя людини;

✵ як скарбниця гуманістичних цінностей та засадничих уявлень про духовне буття особистості;

✵ як модель певної життєвої ситуації, що є актуальною для накопичення соціокультурного та життєвого досвіду;

✵ як проблемно-пізнавальне поле, котре вимагає глибокого осмислення, установлення причинно-наслідкових та логічних зв’язків і пошуку шляхів розв’язання проблеми;

✵ як тематичне поле для дискусії;

✵ як джерело естетичного задоволення.

Така поліфункціональність уможливлює максимально ефективну й багатоаспектну реалізацію дидактичного, виховного та розвивального потенціалу літературного тексту в комплекті планів-конспектів уроків зарубіжної літератури для 6-го класу.

Система планів-конспектів уроків ґрунтується на таких засадничих структурних елементах, виокремлених у навчально-методичній концепції Є. Волощук:

✵ загальна характеристика певних літературних явищ (визначальним є баланс принципів науковості й доступності);

✵ біографічні відомості про письменника (важливою є настанова на зацікавлення учнів і прищеплення їм «загальнокультурного мінімуму», а також на формування їхніх уявлень про індивідуальний мистецький «профіль» письменника);

✵ літературний текст (або уривок літературного тексту), що функціонує на правах самостійного дидактичного матеріалу або ілюстративного фрагмента, на якому проводиться певний «практикум», тобто практичне відпрацювання учнями нових знань і вмінь;

✵ різноспрямовані блоки запитань і завдань;

✵ словник літературознавчих термінів, у якому зібрано дефініції понять, поданих у програмних темах.

До вказаних структурних складників додано наявні в підручнику підструктурні елементи, що в планах-конспектах уроків посилюють реалізацію визначених Державним стандартом і навчальною програмою емоційно-ціннісної, літературознавчої, культурологічної та компаративної ліній. До таких елементів, зокрема, належать:

✵ авторитетне висловлювання літературного критика про окремий художній твір або творчість письменника загалом (емоційно-ціннісна, літературознавча лінії);

✵ поетикально-герменевтичний зріз художнього твору, що дозволяє вияскравити його художню своєрідність і мистецьку майстерність (літературознавча лінія);

✵ пояснення змісту літературознавчих і культурологічних термінів (літературознавча й культурологічна лінії);

✵ історико-літературний, компаративний, культурологічний, історичний коментарі до літературних явищ, що вивчаються (літературознавча, компаративна, культурологічна лінії);

✵ українознавчий компонент (компаративна лінія);

✵ висвітлення зв’язків між літературними творами, що вивчаються, і творами інших видів мистецтва (культурологічна лінія).

Крім традиційних уроків, присвячених вивченню історико-літературних явищ, письменницьких біографій, обговоренню художніх текстів, узагальненню знань програмних тем або розділів, до системи уроків увійшли уроки виразного й позакласного читання, а також уроки розвитку мовлення. З огляду на вікові та психологічні особливості учнів-шестикласників значне місце в планах-конспектах уроків посідають ігрові форми, дослідницькі елементи та методи, спрямовані на розвиток комунікативно-мовленнєвої культури.

Комплекси запитань і завдань до творів, передбачених програмою для текстуального вивчення, враховують основні етапи роботи учня з текстом: активізацію читацького «горизонту сподівань» - первинне сприйняття твору - осмислення змістовно-естетичних домінант тексту, поглиблене його розуміння та оцінку. Одним з пріоритетних напрямів системи запитань і завдань є підготовка шестикласників до самостійної читацької діяльності.

У межах монографічних тем посібник послідовно орієнтовано на цікаву презентацію письменників як неординарних особистостей, громадян і митців, освічених людей своєї доби і творців духовно-культурних цінностей.

Обов’язковим компонентом планів-конспектів уроків є систематична робота над теоретико-літературними поняттями, унаслідок якої учні опановують теоретичні знання, необхідні вміння та навички роботи з текстом. Однак це - лише один аспект уроків літератури. Інший полягає в тому, що художній твір звертається до емоцій і розвиває їх, відкриваючи потаємні дверцята в дитячі душі. З огляду на це вчитель має уважно стежити за реакцією школярів під час читання, роботи над художнім твором, у процесі первинного сприйняття твору та аналізу текстів, щоб діти усвідомлювали життєву цінність і багатогранність літератури.

Не менш важливим складником методичного апарату є система роботи над розвитком творчих здібностей - необхідним чинником формування читача та особистості.

Система планів-конспектів уроків передбачає опрацювання літературного твору як самодостатнього естетичного явища і водночас як надмистецького продукту, інтегрованого в поле міжлітературних зв’язків, культурних впливів, взаємозв’язків різних видів мистецтва й соціально-історичних чинників. Спеціальні рубрики, а також запитання й завдання, спрямовані на роботу учнів з творами живопису, кіно, музики, анімації та на порівняння різних мистецьких інтерпретацій літературного твору, допоможуть розкрити зв’язок вербального образу з візуальним.

Займатися розвитком мовлення посібник пропонує не лише на спеціальних уроках, але й під час обговорення художніх текстів, зокрема працюючи над збагаченням словникового запасу учня, над його рухом від розуміння значення слова у творі до вміння сформулювати власну думку, висловити своє враження від прочитаного загалом.

Представлені в посібнику плани-конспекти уроків не обмежують творчої ініціативи вчителя. Адже, залежно від рівня підготовленості учнівської аудиторії та власних уподобань, педагог може обирати саме ті елементи, які вважає доцільними, і вільно комбінувати їх із власними методичними прийомами й формами роботи над програмовим матеріалом. Посібник має на меті як мінімум надати вчителеві імпульс до самостійного творчого пошуку і як максимум - повністю забезпечити його планами-конспектами уроків на весь навчальний рік.