Василь Тьоркін - узагальнений образ солдата-визволителя - шкільний твір

11 клас
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

В бой, вперед, в огонь кромешный

Он идет, святой и грешный,

Русский чудо-человек!

О. Твардовський

Поему «Василь Тьоркін» О. Твардовський писав протягом усієї війни — з 1941 по 1945 рік. Не випадково ця «книга про бійця» стала здобутком, що справедливо називають «правдивим літописом війни», в якому осмислюється героїчний подвиг народу. Образ головного героя був близький і зрозумілий читачу, тому що в ньому втілилися головні риси російського народного характеру. Читачі відразу визнали Васю Тьоркіна своїм. Після виходу друком у і942 році перших восьми глав, що розповідають про фронтову біографію героя, Твардовський, який вважав поему завершеною, був змушений продовжити її: з усіх фронтів йому надходили читацькі листи з проханням розповісти про подальшу долю Тьоркіна.

У поемі знайшли відображення головні етапи Великої Вітчизняної війни, починаючи з перших її днів до повної перемоги над ворогом:

Эти строки и страницы —

Дней и верст особый счет,

Как от западной границы

До своей родной столицы

И от той родной столицы

Вспять до западной границы,

А от западной границы

Вплоть до вражеской столицы

Мы свой делали поход.

Розповідати про війну завжди непросто, як непросто говорити правду. Але поет вибрав саме правду — «прямо в душу бьющую», якою б не була вона гіркою.

Поет зумів, не прикрашаючи, але і не «приземляючи» героя, втілити в ньому найголовніші якості російського народу: патріотизм, усвідомлення відповідальності за долю Батьківщини, готовність до подвигу, любов до праці. Вася Тьоркін показаний на привалі й у селянській хаті, в окопі і в російській лазні, він героїчно перепливає крижані ріки, він мріє про нагороди. Але завжди це упізнавана людина, така, яких багато. Завдяки от таким простим солдатам-піхотинцям, що не шкодували себе, країна і перемогла фашизм. І в той же час у Тьоркіні є щось від казкових, билинних російських богатирів, які завжди виходять сухими з води, завжди здобувають перемогу. У поемі немає пишних фраз, якихось незвичайних учинків. Війна — це кров, біль, втрати. Але в тому і є сила людини, що вона може витримати всі лиха і страждання, вистояти серед цих негод.

У будь-якій ситуації Василь Тьоркін залишається людиною, зберігає в собі добро. Його ніколи не залишає гумор, навіть у найвідповідальніші моменти.

Не зарвемся, так прорвемся,

Живы будем — не помрем, —

говорить він, зовсім не збираючися віддавати своє життя даремно. Багато читачів сприйняли Тьоркіна як реальну особу. Сам Твардовський пише, що такий, як Тьоркін,

В каждой роте есть всегда,

Да и в каждом взводе.

Безжурний герой поеми веде нас за собою від Підмосков’я до Берліна. І завжди він сповнений сил, оптимізму і готовий виконати будь-яке завдання:

В бой, вперед, в огонь кромешный

Он идет, святой и грешный,

Русский чудо-человек.

«Книга про бійця» закінчується розповіддю про наші перемоги, гімном солдату, який пройшов усю цю страшну війну. «Василь Тьоркін» — поема про наш народ, що відстояв свою волю і незалежність і врятував людство від фашистського рабства.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.