Чи смішний ліхтарник? (за казкою-притчею «Маленький принц») (Твір-мініатюра) - Твір Зарубіжна література

«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері — це філософська казка. її герой відвідує різні планети. Розповіді про кожну зустріч із жителями цих планет — маленькі притчі.

На п’ятій крихітній планеті, куди прилетів Маленький принц, містилися тільки ліхтар і ліхтарник. Ця планета в космосі була як світлофор: щохвилини ліхтарник гасив і запалював ліхтар. Він це робив згідно з давньою угодою. Колись, як говорить сам ліхтарник, це мало сенс. Тепер обставини змінилися, але він сумлінно продовжує запалювати й гасити ліхтар.

У цій притчі багато питань, на які можна дати різні відповіді.

От ліхтарник — людина обов’язку, дуже відповідальний. Але він, як заводна машина або зіпсований комп’ютер: працює по одного разу заданій програмі, не узгоджуючись із ситуацією. Тому його робота втратила всякий сенс. А він сам здається дурною, безглуздою людиною й тому смішним. Маленький принц сказав би: «Дивні люди ці дорослі».

Але є й інша сторона того, що робить ліхтарник. І не одна.

Маленький принц міркує: «Коли він запалює, свій ліхтар — начебто народжується ще одна зірка або квітка. А коли він гасить ліхтар — начебто зірка або квітка засипають. Прекрасне заняття. Це по-справжньому корисно, тому що красиво». Думаю, він хотів сказати, що є речі, які не мають практичного змісту, але, якщо вони гарні, вже в цьому їхня користь.

Наприклад, 8 березня ми даруємо квіти мамам і вчителям-жінкам. Вони радіють, тому що квіти гарні, тому що їх даруємо ми — сини й учні.

І друге міркування Маленького принца: ліхтарник, на відміну від ділка, честолюбця, кабінетного вченого, «думає не тільки про себе». І тому він не смішний, як вважає зоряний прибулець. І тому Маленький принц хотів би з ним потоваришувати.

Людина, що думає про інших, може бути гарним другом. У цьому я згодний з Маленьким принцем. Однак я хотів би, щоб мій друг був не тільки відданим і обов’язковим, але й розумним. Тоді будь-яка робота буде мати сенс. Цікаво, що ліхтарник погоджується з Маленьким принцем і каже: «Кепські мої справи — виконувати таку безглузду роботу».

Я думаю, що ця притча вчить нас: для того, аби не здаватися дурним або смішним, щоб бути корисним для інших, треба все робити з розумом.