Булат Шалвович Окуджава До побачення, хлопчики... (переклад Петра Голубкова)

Ах, війна, що ж ти, підла, накоїла:

Стали тихими наші двори,

Підняли наші хлопчики голови —

Подорослішали до пори,

На порозі простилися пошепки

І пішли, за солдатом — солдат…

До побачення, хлопчики! Хлопчики,

Поверніться живими назад.

Не ховайтеся, будьте як месники,

Не шкодуйте ні куль, ні гранат

І себе не жалійте, і все-таки

Поверніться живими назад.

Ах, війна, підла, що ж наробилося:

Не весілля — розлуки і дим,

А дівчатка вже платтячка білі всі

Роздарили сестричкам своїм.

Бо тих чоботів — як їм уникнути?

Та зелені ті крила погонів…

На плітки ви наплюйте всі, дівчинки.

Ми зведемо рахунки з часом.

Хай базікають: вірити ні в кого,

Навмання що війною йдете…

До побачення, дівчинки! Дівчинки,

Поверніться живими проте.