Якщо... (Джозеф Редьярд Кіплінг)

Якщо ти голову тримаєш ясно,

Коли навкруг усі її втрачають

І звинувачують тебе безпідставно —

Якщо в себе віриш, хоч й сумніваються,

Але й їхній сумнів береш до уваги;

Якщо вмієш чекати — без страху і зради,

Коли брешуть про тебе — не платиш брехнею,

Коли ненавидять — не йдеш за ненавистю,

І при тім не здаєшся ні святим, ні мудрецем —

Якщо мрієш — та мрія не стала твоїм паном,

Якщо думаєш — думка не стала твоєю ціллю,

Якщо Тріумф і Крах зустрічаєш однаково —

Двох самозванців бачиш крізь їхню личину;

Якщо можеш стерпіти, що слово правдиве твоє

Перекрутили лиходії в зброю проти простаків,

Або дивитись, як руйнується те, чому ти своє

Життя присвятив — і братись відбудовувати знов;

Якщо зміг ти зібрати усі свої виграші вкупі

І поставити все на один єдиний кидок —

Програти, і знову почати з нуля без скрупул,

І не видихнути жодного слова про свій програш;

Якщо вмієш серце і нерви і жили

Примусити служити, коли вже нема в них снаги,

І стояти тоді, коли зсередини — тільки

Воля, що шепче їм: «Стійте! Ще трохи! Тримайтесь!»

Якщо вмієш з натовпом говорити — і честь не зронити,

Або з королями ходити — і з людьми залишатись,

Якщо жодному ворогу, жодному другові — вірному —

Не дано тебе вразити чи звабити схибитись;

Якщо всі для тебе важать, але жоден — понадміру,

Якщо вмієш ти кожну хвилину, яка не пробачить,

Наповнити бігом на повну — ось тоді тобі світе

Ціла Земля й усе суще на ній — і, що більше —

Ти будеш Людиною, сину мій.