Зав’язка. На балконі звіринця король Франціск очікує на видовище. Першим виходить могутній лев і поважно лягає на пісок. За сигналом короля випускають тигра. Хижак виє, б’є хвостом, але несміливо обходить лева і вкладається поруч. Напруга зростає, коли з'являються двоє прудких леопардів. Вони одразу нападають на тигра, але могутній рев лева зупиняє бійку. Всі звірі затихають.
Розвиток дії. Раптом з балкона прямо між хижаків падає рукавичка Кунігунди. Вона звертається до свого лицаря Делоржа з уїдливим проханням: якщо він справді її кохає, то має піти й підняти цей шматок тканини. Це не просто прохання, а публічний виклик честі. Делорж, не промовивши жодного слова, спускається до звірів.
Кульмінація. Лицар спокійним кроком проходить повз хижаків, які спостерігають за ним. Він піднімає рукавичку і так само впевнено повертається на балкон. Глядачі та король у захваті від його хоробрості. Кунігунда дивиться на нього з обіцянкою щастя, тріумфуючи через свою владу над героєм.
Розв’язка. Підійшовши до пані, Делорж не схиляє коліна. Він кидає рукавичку їй прямо в обличчя, проголошуючи: «Подяки, дамо, не треба мені!». Це момент повного морального краху Кунігунди. Лицар іде геть, назавжди покидаючи жінку, яка поставила його життя нижче за свій каприз.
