Генрі ЛОНГФЕЛЛО 1807-1882 - ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ

Образ Гайавати вчить будувати мирне й прекрасне життя, позбавлене ворожнечі та війн.

Іван Драч

Історія родини Лонгфелло розпочинається з часів появи англійських колоній у Північній Америці. Предки американського поета були купцями, моряками, ремісниками. Генрі Лонгфелло надзвичайно любив свою родину, сприймаючи її як частину великої історії країни. Він писав: «Ми всі, як краплинки, зливаємося разом у єдиний потік Сполучених Штатів Америки». Генрі Вордсворт Лонгфелло народився 27 лютого 1807 р. в м. Портленді (США. штат Мен). У сім’‎ї було восьмеро дітей — чотири брати й чотири сестри. Батько митця, адвокат Стівен Лонгфелло, представлявПортленд у законодавчих зборах, згодом був обраний до Конгресу США. З дитинства майбутній письменник любив вивчати іноземні мови та читати книжки.

Юнак навчався в коледжі Боудойн у м. Брансуїку (штат Мен). Виявивши виняткові здібності до лінгвістики (наука про мову), після закінчення коледжу поїхав до Європи.

Після повернення до США Г. Лонгфелло викладав мови в коледжі Боудойн, а 1834 р. його запросили на посаду професора в Гарвардський університет, де він читав лекції з літератури, писав статті, укладав підручники з європейських мов і перекладав. Наприкінці 1870-х років митець видав найповнішу в США збірку перекладів «Поезія всіх країн», що налічує 30 томів.

Лонгфелло став одним із найосвіченіших людей свого часу. Його не випадково називають не тільки письменником, а й науковцем, і поліглотом, бо він оволодів дванадцятьма європейськими мовами, у тому числі давньогрецькою та латиною. Був ерудитом у багатьох галузях, особливо в мистецтві. Письменника обрали членом Російської академії наук, іспанської Королівської академії та інших наукових товариств світу.

Родина Лонгфелло

Ще в студентські роки в юнака виник задум створення великої поеми, яка б розповідала про становлення Америки та її корінне населення — північноамериканських індіанців1. Багато років він вивчав індіанський фольклор, міфи, легенди, історичні факти, які стали основою його твору. «Пісня про Гайавату», видана 1855 p., відкрила європейцям Америку. У поемі стверджується самобутність історії та культури Американського континенту, лунає заклик до миру, єдності, перетворення природи й світу на розумних засадах.

У 1882 р. американська публіка широко відзначала 75-річний ювілей поета, а через кілька тижнів, 24 березня 1882 p., його не стало. Він залишив велику спадщину — вірші, романи, поеми, наукові твори, підручники для студентів. Його шанують у сучасній Америці як великого науковця, перекладача й національного поета, співця миру та єдності всіх людей на землі. У Європі ще за життя митця високо оцінили його діяльність. 1851 р. він отримав медаль від короля Німеччини — кайзера Вільгельма І за розвиток миру на Землі. 1878 р. його приймала в Англії королева Вікторія.

Генрі Лонгфелло був великим патріотом своєї країни і «громадянином світу», який прокладав мости духовного єднання між різними країнами завдяки художньому слову.

Поема — великий твір (як правило, віршований), у якому зображені значні події та яскраві характери персонажів. У поемі органічно поєднуються елементи лірики (вираження внутрішніх переживань, мрій, прагнень) і епосу (зображення зовнішніх подій, фактів).

Характерні ознаки поеми:

• поєднання зовнішніх подій сюжету з глибокими переживаннями; • створення розлогих образів персонажів, які беруть участь у подіях; • яскраво виражене авторське начало (автор веде розповідь, дає оцінки та ін.); • різноманітні описи (переважно суб’‎єктивні); • специфічні художні засоби (наскрізна дія, монологи та діалоги, напруженість конфліктів тощо).