Поетичне бачення світу

Мацуо Босьо

Літературна розмітка

1. Назвіть свої улюблені поетичні твори. Про що в них ідеться?

2. Чим поезія відрізняється від прози?

Один з найвідоміших японських поетів Мацуо Басьо з’явився на світ у провінційному місті Уено в сім’ї самурая. При народженні він отримав наймення Кіндзаку, досягнувши повноліття, ще одне — Дзінісітіро. А от уславлене ім’я Мацуо Басьо — псевдонім. У перекладі з японської «басьо» означає «банан».

Коли, покинувши державну службу, поет став учителем віршування, заможний учень подарував йому невеличку хатинку. Біля неї митець посадив бананове деревце. Звідси й походить його псевдонім. Згодом пожежа знищила оселю поета, і він вирушив у тривалі мандри, під час яких продовжував складати вірші.

Мацуо Басьо увійшов в історію світової літератури як майстер хайку.

Літературознавча довідка

Хайку (хоку) — традиційний для японської поезії неримований трирядний вірш, що містить сімнадцять складів (зазвичай вони розподіляються за схемою: п’ять складів у першому рядку, сім — у другому, п’ять — у третьому). У хайку кількома виразними штрихами створено містку замальовку повсякденного життя. Така замальовка найчастіше має інакомовний зміст.

Як побудовані хайку?

Обов’язковою складовою хайку є образи природи. Зазвичай вони пов’язані з порами року, за кожною з яких закріплений спеціальний набір слів (їх так і називають: «сезонними»). Скажімо, на весну у вірші вказують квітки сливи, персика, сакури1, а також соловей, жайворонок, метелик, дим, павутиння тощо. Зображуючи літо, японські поети використовували такі слова й словосполучення, як «злива», «спека», «зозуля», «прохолода», «прополювання рису», «полуденний відпочинок» тощо. Загальна кількість «сезонних слів» сягає трьох-чотирьох тисяч. Утім, теми хайку досить різноманітні: праця й відпочинок, самотність і дружба, подорожі й мистецтво...

Важливим для хайку є принцип «сабі», тобто настрій «плідної самотності», який пробуджує почуття невимовної краси й повноти життя. Принцип «сабі» вимагає втілювати складні думки в простих і строгих формах, які мають налаштовувати читача на зосереджене спостереження зображеної картини.

Отже, хайку вимагає активної співтворчості читача й поета. Воно діє на читацьку свідомість, як удар смичка — на струни скрипки.

І так само, як у взаємодії смичка й струн народжується музика, поетична картина хайку в усій повноті розкривається лише там, де почуття, думка й фантазія поета поєднується з почуттям, думкою і фантазією читача.

К. Кодзіма. Водяний млин

1Сакура — японська вишня.

К. Харусакі. Пейзаж з озером

Посилання на схожі матеріали:

• Мацуо Босьо «Хайку» — Підручник