Константи Ідельфонс ГАЛЧИНСЬКИЙ 1905-1953 - ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ

Його доля була трагічною не тільки тому, що він поет, а ще й тому, що він був поляком першої половини ХХ ст.

Давид Самойлов

Сторінки життя і творчості

У польській поезії символом цілої епохи є ім’‎я Константи Ідельфонса Галчинського. Він має два імені: справжнє, як у батька, — Константи й поетичне — Ідельфонс. Константи Ідельфонс Галчинський народився 23 січня 1905р. в м. Варшаві (Польша) в сім’‎ї залізничного майстра. У Варшавському університеті вивчав класичну англійську філософію, світову культуру й літературу. Дуже любив музику, тому через усю його творчість проходить образ скрипки. До початку Другої світової війни К. І. Галчинський писав вірші, служив в армії, виконував обов’‎язки помічника з питань культури в польському консульстві в Берліні. У 1934-1936 рр. поет із сім’‎єю жив у м. Вільнюсі (Литва), де теж багато займався поетичною творчістю. На початку війни в 1939 р. поета було призвано до армії, а 17 вересня того ж року він потрапив до німецького полону й понад п’‎ять років провів у таборі для військовополонених. Про всі жахи того часу поет розповів у віршах «Пісня про солдатів з Вестерплятте» (1939), «Лист із полону» (1942), «Пісні про прапор» (1944) та інших творах. Тільки на початку 1943 р. поет повернувся на батьківщину.

Пісня про солдатів з Вестерплятте (1939)

Коментарі. Вестерплятте — півострів на польському березі Балтійського моря неподалік від м. Гданська, де у вересні 1939 р. проходила героїчнаоборона польських укріплень.

Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.

(А літо було гарне того року)

І так співали: «То пусте,

Що нам боліли рани, —

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.

(А на землі того року було

стільки вересу на букети)

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте».

І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну —

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.

І спів лунав такий:

«Аби Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою, — то ми,

Солдати з Вестерплятте».

(Переклад О. Карпенко)

Пам’‎ятник польським захисникам Вестерплятте. м. Гданськ (Польща)

Осмислюємо прочитане. 1. У якій формі написано вірш? Поясніть її значення. 2. Знайдіть у тексті контрасти. Визначте їх роль у творі. 3. Яка ідея утверджується у вірші?

Для обговорення. 1. Поясніть використання в тексті прийменника ми. 2. Поясніть значення повтору у вірші.

Лист із полону (1942)

Коментарі. Вірш присвячено дружині письменника Наталії. Тоді він перебував у концтаборі Альтенграбов. Їхнє кохання пережило війну. Вийшовши з неволі, К. І. Галчинський зустрінеться зі своєю дружиною в Кракові. Ця зустріч, подібна до вихіду Орфея з підземного царства й зустрічі з його Еврідікою, дасть новий імпульс до творчості митця.

Кохана моя, кохана!

Ти спиш уже? На добраніч!

В пітьмі я твій образ бачу,

А ніч весняна, духмяна!

Єдина у цілім світі,

Ім’‎я твоє хай святиться!

Вода ти для мене влітку,

А взимку — моя рукавиця.

Ти щастя моє весняне,

Осіннє, зимове, літнє...

Скажи мені: «На добраніч!»,

Прийди уві сні, кохана!

За що мені все це щастя

З тобою в раю у Бога?..

Світліше за сонце ясне,

Ти — пісня моєї дороги.

(Переклад Ольги Ніколенко)

К. Галчинський із дружиною Наталією. м. Краків. 1947р.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Визначте провідну тему вірша. 2. Як автор звертається до коханої? Знайдіть відповідні епітети, метафори й порівняння. Розкрийте їх значення. 3. За допомогою яких художніх засобів утверджується невидимий зв’‎язок ліричного героя та його коханої?

Для обговорення. Поясніть останній рядок вірша: «Ти — пісня моєї дороги». Про яку дорогу йдеться?