Людина та її світ у давніх літературах
Із давньогрецької лірики
Архілох
(бл. 680-640 pp. до н. є.)

Коли читаєш вірші давньогрецьких поетів, мимоволі розумієш, що за декілька тисяч років люди не так уже й змінилися. Хто разом із давньогрецьким поетом Архілохом не міг би вигукнути: «Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять — / Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь»?..
Архілох знав, що казав, бо він, син аристократа й рабині, змушений був покинути свій рідний острів Парос і поневірятися світами, заробляючи на хліб небезпечною професією найманця. Він і загинув як воїн у бою.
Здавалося б, що поет-воїн мав би обрати за взірець для своїх віршів героїчні поеми Гомера. Однак Архілох жив уже в іншу епоху. Він був не гомерівським героєм, а звичайною людиною, яка має тільки одне життя, і не хоче розлучатися з ним. Можливо, саме це приваблювало давніх греків у віршах Архілоха: вони впізнавали себе, свої радощі, прикрощі та страхи. Архілох творив на межі двох епох — давньої, героїчної (добиГомера), і нової, авантюрно-прагматичної. Чи не вперше у світовій літературі він відчув, що людина — лише маленька піщинка у вихорі земного життя. Тож не дивно, що після смерті поета співвітчизники шанували його як напівбога. Земляки спорудили на честь Архілоха святилище, руїни якого можна побачити й нині...
Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять —
Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь.
Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча — завжди будь Непохитне.
Переможеш — не хвались відкрито цим,
Переможене — удома в самотині стримуй плач,
Радість є — радій не надто, є нещастя — не сумуй
Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.
Переклад Г. Качура
Всі шляхи богам відкриті — Мов підкошені падуть.
Часто з чорної землі І тоді за лихом лихо
Піднімають горем вбитих, Гне їм спину, і вони
А не раз по волі їх Йдуть по світу жебраками
Самовпевнені і горді, Без думок і без мети.
Хліб мій на списі замішений; теж і вино я на списі
Маю ісмарське, і п’ю, спершись на списа також.
В горі невтішному всі заніміли, Перікле, сьогодні,
Сумно за нашим столом, місто затихло в журбі.
Хвилі бурхливі таких благородних людей поховали -
Біль непомірний тепер стискує наші серця.
Та пам’ятайте про те, що від горя жорстокого захист
Нам дарували боги — стійкість твердої душі.
Лихо зрадливе не спить, а чатує на кожного пильно:
Нині ридаємо ми, ятриться рана у нас,
Завтра — на інших черга, то ж візьміть себе в руки скоріше,
Мужніми будьте, терпіть, сльози облиште жінкам.
Переклади А. Содомори
1. Як ви розумієте вислови «вмій пізнати зміни в людському житті», «стійкість твердої душі»? Обґрунтуйте свою точку зору. 2. На стінах дельфійського оракула було викарбовано: «Міра понад усе». Чи суголосне це висловлювання віршам Архілоха? Наведіть приклади з тексту. 3. Яким бачить справжнього чоловіка Архілох? 4. Що, з точки зору Архілоха, керує людською долею і що дасть людині «від горя жорстокого захист»? 5. Чи можна вірші поета назвати філософськими? Чому? Чи можемо ми скористатися порадами Архілоха?
Посилання на схожі матеріали:
- ТЕВ'Є-МОЛОЧНИК (1894-1914) - ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ 1859-1916 - ЖИТТЯ. ІСТОРІЯ. КУЛЬТУРА - ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ ст. — Підручник
- Література без літератури — Підручник
- Література як вид мистецтва — Підручник
- Література другої половини ХХ – початку ХХІ століття — Шкільний твір
- Архілох - Біографія, життя і творчість письменника — Біографія
- Південнослов'янський героїчний епос — Стаття
- «Відлига» в Росії - «Література відлиги» в Росії — Реферат
- Література французького Відродження — Хрестоматія
- Література першої половини XX століття — творчий пошук Гійома Аполлінера, Райнера Марії Рільке та Федеріко Гарсіа Лорки — Шкільний твір
- Життя і творчість австрійського письменника К. Рансмайра - НОВІТНЯ НІМЕЦЬКОМОВНА ЛІТЕРАТУРА — Теорія літератури
- Література як вид мистецтва. Художній образ — Розробки уроків
- Контрольна робота № 4 за тему «Людина та пошуки сенсу існування у прозі другої половини ХХ ст.» «Література другої половини ХХ - початку ХХІ ст.» «Сучасна література в юнацькому читанні» — Дидактичні матеріали
- ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО
- М.В. Гоголь і українська література ХІХ століття — Шкільний твір
- Зарубіжна література - Твір на тему — Шкільний твір
Дата останньої редакції: 02 березня 2026