Стану я духовного,

Злидень поміж вами,

Для страждань народжений

Плентаюсь світами.

Я до всіх премудростей

Прагнув причаститись,

Тільки злидні капосні

Не дали довчитись.

Одяг подірявлений

На мені, недужім,

І в морозну днину я

Аж тремчу від стужі.

То ж до церкви Божої

Не ходжу по праву:

Чи в лахмітті вистоїш

До кінця відправу?

Вам, міські правителі,

Шлю свої благання:

Не жалійте бідному

Крихти подаяння,

Трішечки вподібніться

Доброму святому —

Вкрийте одежиною

Бідного сірому!

А за те, що зволили

Жебрака одіти,

Бог воздасть сторицею

На тамтому світі!