Сапфо (кінець VII — початок VI ст. до н.е.) - ПОЕТИЧНИЙ УСЕСВІТ КОХАННЯ - Античність

Підручник Зарубіжна література 8 клас - Є.В. Волощук - Генеза 2016

Сапфо (кінець VII — початок VI ст. до н.е.) - ПОЕТИЧНИЙ УСЕСВІТ КОХАННЯ - Античність

Літературний багаж. Яку роль відіграло кохання в долі героїв прочитаних вами міфів і літературних творів античності?

Сапфо - перша поетеса античного світу, жінка-легенда, авторка безсмертної любовної лірики, вічний символ кохання. Її називали «загадкою», «дивом», «десятою музою».

Достовірних відомостей про Сапфо (варіанти імені: Сафо, Псапфо) небагато. Уже в давнину життя мисткині було оповите туманом вигадок і домислів. Найімовірніше, вона народилася в 612 р. до н.е. на острові Лесбос. Острів цей греки вважали священним. За переказами, саме до його берегів морські хвилі принесли ліру Орфея. Інструмент легендарного співця зберігався в храмі Аполлона, а потім, на прохання муз, був вознесений Зевсом на небо і став сузір’‎ям. Напевне, майбутня поетеса не раз чула цей міф, та навряд чи, милуючись зорями, могла передбачити, що її ім’‎я також уславиться у віках. Утім, мине час і мудрий Солон1, почувши вірші Сапфо, скаже, що не хоче помирати раніше, ніж знатиме їх напам’‎ять, а Овідій1 у своїй поемі «Наука кохання» радитиме молоді вивчати пісні талановитої грекині.

Сапфо (кінець VII — початок VI ст. до н.е.)

1Солон (640-558 рр. до н.е.) - афінський політик, видатний реформатор, поет, один із «семи мудреців» Давньої Греції.

Ім’‎я Сапфо в перекладі означає «ясна», «світла», «блискуча». За свідченнями сучасників, поетеса не була красунею. Невелика на зріст, смуглява, кароока дівчина здавалася непоказною серед інших остров’‎янок, що славилися надзвичайною вродою. Проте тільки-но Сапфо бралася декламувати вірші й грати на лірі, її обличчя починало випромінювати внутрішнє світло й натхненну красу, вона ніби перевтілювалася. Її називали «найпрекраснішою», і цим епітетом поетеса завдячувала насамперед своїй творчості. Сама Сапфо вважала, що людина має прагнути бути красивою: «Боги відвертаються від негарних».

Сапфо походила з багатої знатної родини, тому під час масових виступів проти аристократів на Лесбосі мусила переїхати на Сицилію. Відтак у житті сімнадцятирічної поетеси почався важкий період, сповнений туги за батьківщиною, близькими та друзями. Саме тоді народилися її перші, сумні й надривні вірші... Сапфо повернулася на Лесбос лише за п’‎ятнадцять років і оселилася в місті Мітілена. Там, за переказами, вона взяла шлюб зі знатним чиновником на ім’‎я Керк і стала матір’‎ю. Однак невдовзі і чоловік, і донька пішли з життя. Утративши найближчих серцю людей, Сапфо цілковито присвятила себе творчості й освітній діяльності.

На честь богині кохання Афродіти вона організувала своєрідну жіночу школу, названу «Будинком муз». У цьому закладі дівчат з різних куточків Греції навчали мистецтв, зокрема музики, танців, віршування. Проте передусім поетеса мала на меті підготувати їх до заміжжя, материнства, пробудити в них жіночність, навчити гідно виконувати обов’‎язки господині й громадянки, прищепити розуміння прекрасного.

Творчість Сапфо ставала дедалі популярнішою, водночас зростав і її вплив у суспільстві. На Лесбосі навіть карбували монети із зображенням «цариці поетів».

За однією з версій життєпису Сапфо, доля подарувала їй любов, варту бути оспіваною у віршах. У неї нібито закохався відомий, багатий і вродливий співець Алкей. Після зустрічі він присвятив «фіалкокудрій, солодко усміхненій, чистій» обраниці низку пристрасних віршів. Сапфо з ніжністю відповідала на почуття нового друга, але пов’‎язувати з ним своє життя не бажала. Утім можливо, митців пов’‎язували суто поетичні інтереси. Достеменне лишень зображення на вазі, що збереглася до нашого часу: Алкей з лірою в руці шанобливо схиляється перед Сапфо.

Коментар філолога

У прекрасних і проникливих поетичних рядках Сапфо оспівує кохання, душевну тугу, красу. На думку дослідників, лірика поетеси виникла на основі народної любовної пісні, що була надзвичайно популярною на Лесбосі. Як і у фольклорних творах, любовну тематику в Сапфо поєднано з описами природи.

1Овідій (43 р. до н.е. - бл. 18 р. до н.е.) - видатний давньоримський поет.

У своїх поезіях Сапфо застосовує особливу, складну за ритмікою строфу, згодом названу сапфічною. Це чотиривірш, у якому перші три вірші мають одинадцять складів, четвертий - п’‎ять, і кожний містить певний завершений образ, закінчену думку.

Один з найвідоміших творів давньогрецької поетеси - «Барвношатна владарко, Афродіто...». Він відкриває першу збірку віршів Сапфо, укладену александрійськими вченими, і вважається одним з перших взірців любовної лірики в європейській літературі. За формою це своєрідний гімн, у якому лірична героїня, здатна самовіддано й палко кохати, оспівує чесноти богині, зізнається їй у своїх переживаннях і просить допомоги в здійсненні найпотаємніших бажань.

Сапфо розповідає про почуття щиро, переконливо й емоційно. Чиєї ж любові так пристрасно шукає її лірична героїня? За переказами, то був Фаон - перевізник з острова Лесбос. Якось йому випало переправляти богиню кохання Афродіту, що прибрала подобу немічної старої. Зглянувшись, чоловік не взяв з убогої платні, й на подяку отримав надзвичайну вроду. В одній з елегій Овідія ідеться про те, що Фаона покохала сама Сапфо і, не відчувши взаємності, кинулася в море. Історія ця - романтична легенда й водночас свідчення великої популярності поетеси, яка стала майже міфічною постаттю. Утім, за свідченням сучасників, вона дожила до похилого віку й померла на руках учениць.

За часів античності було відомо дев’‎ять збірок Сапфо. До наших днів від багатої спадщини поетеси збереглося лише близько сотні фрагментів у цитатах античних авторів і ще кілька фрагментів на папірусах, знайдених у Єгипті.

Л. Альма-Тадема. Сапфо і Алкей. 1881 р.

Український мотив

Перекладаючи «Гімн до Афродіти», І. Франко створив оригінальний образ - порівняння любові з бурею, що трощить усе на своєму шляху:

Як буря в горах бушує, аж дуби старезні тріщать,

Отак в моїм серці тривожнім той Ерос1 лютує оп’‎ять.

Знов Ерос той так мене мучить, як гірко-солодка змія.

І горе! Змії тій опертись не можу я.

Поезія Сапфо справила особливий вплив на творчість Лесі Українки. Ще в тринадцять років, прочитавши легенду про смерть великої грекині, Леся написала вірш «Сапфо», у якому по-своєму витлумачила відому історію. Відтак давньогрецька поетеса назавжди стала для неї взірцем вольової, рішучої жінки, здатної обстоювати своє право на самовираження і творчість. В останні роки життя Леся Українка знову звернулася до образу Сапфо в однойменній незакінченій драмі, де протиставила геніальну поетесу та її коханого Фаона, байдужого до високих поривань.

Як перекладачі до поезії Сапфо зверталися Іван Котляревський, Григорій Кочур, Андрій Содомора.

Перевірте себе

1. Які міфи та легенди пов’‎язані з життєвим і творчим шляхом Сапфо?

2. Яку школу заснувала Сапфо? Чого навчали в цій школі?

3. Схарактеризуйте тематику поезії Сапфо. Чому вірші давньогрецької поетеси здобули визнання в Елладі?

4. Чому античний мислитель Платон назвав Сапфо «десятою музою»?

5. Який відгомін мала творчість Сапфо в українській літературі?

Перед читанням. Читаючи переклад вірша Сапфо, знайдіть художні засоби, які передають глибину переживань ліричної героїні.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.