«Нова драма», драма як жанр
«Нова драма» та драма як жанр літератури
«Нова драма» — це тенденція європейської драматургії кінця XIX — початку XX століття, пов’язана з кризою старих театральних форм і прагненням глибше осмислити людину та її внутрішній світ. Вона виникла як реакція на традиційну «добре зроблену п’єсу», де домінували зовнішні події та чітка інтрига.
Міф: «Нова драма» — це просто сучасна форма театру без правил.
Правда: «Нова драма» має власну естетику: увагу до психології, підтексту, символів і внутрішніх конфліктів, але не відкидає драму як жанр.
Драма як рід літератури
Драма — один із трьох основних родів літератури поряд з епосом і лірикою. Її особливість полягає в тому, що події не описуються автором безпосередньо, а розкриваються через дії та репліки персонажів.
Саме тому драматичний твір орієнтований не лише на читання, а й на сценічне втілення. Конфлікт у драмі розгортається поступово, залучаючи глядача або читача до співпереживання.
- Дійсність показана через діалоги та вчинки героїв.
- Основою твору є конфлікт.
- Авторська позиція часто прихована у підтексті.
У драмі важливо не те, що сказано прямо, а те, що розкривається між рядками.
Основні риси «нової драми»
Представники «нової драми» зосереджуються не на гучних подіях, а на внутрішніх переживаннях людини. Конфлікт часто переноситься з зовнішнього рівня у психологічний.
- Відмова від жорстких класичних канонів.
- Увага до внутрішнього світу персонажів.
- Активне використання підтексту й символів.
- Експерименти з формою та відкриті фінали.
Чому внутрішній конфлікт героя може бути сильнішим за зовнішні події?
Види драми в контексті модерних пошуків
Драма як жанр залишається різноманітною. У межах «нової драми» особливого значення набувають окремі її різновиди.
- Соціально-психологічна драма — досліджує вплив суспільства на внутрішній стан людини.
- Драма-казка — використовує умовність, фантастику та символи для осмислення сучасних проблем.
Дія, підтекст і відкритий фінал
Дія в драмі може мати різний характер. У традиційному театрі вона здебільшого зовнішня, тоді як у «новій драмі» на перший план виходить внутрішня дія — думки, сумніви, духовні пошуки персонажів.
- Внутрішня дія — боротьба в душі героя.
- Зовнішня дія — події та вчинки.
Відкритий фінал не дає однозначної відповіді, спонукаючи читача до самостійних висновків. Це підкреслює складність і непередбачуваність життя.
Підтекст допомагає автору висловити ідеї непрямо, через паузи, натяки, символи.
Відкритий фінал — це запрошення читача до співтворчості.
Символ як художній засіб
Символ у драмі — це образ, що має узагальнене значення й допомагає розкрити глибші смисли твору. Він може поєднувати реальне та умовне, конкретне й абстрактне.
Через символи драматурги «нової драми» передають філософські ідеї, не називаючи їх прямо.
Приклади творів
- «Нова драма»: «Ляльковий дім» (Генрік Ібсен), «Синій птах» (Моріс Метерлінк), «Генріх IV» (Луїджі Піранделло).
- Соціально-психологічна драма: «Гроза» (Олександр Островський), «Вороги» (Максим Горький).
- Драма-казка: «Снігова королева» та «Звичайне диво» (Євген Шварц).
Напиши мінітвір: чим «нова драма» відрізняється від традиційної драматургії?
Висновок
«Нова драма» не руйнує драму як жанр, а поглиблює її можливості. Вона навчає уважно ставитися до внутрішнього світу людини, читати підтексти й замислюватися над складними питаннями буття.
Дата останньої реадакції: 27/01/2026