ҐУНДУЛИЧ, Іван - Біографія, життя і творчість письменника

ҐУНДУЛИЧ, Іван - Біографія, життя і творчість письменника

(1589 - 1638)

ҐУНДУЛИЧ, Іван - творчість письменника

ҐУНДУЛИЧ, Іван (Gundulic, Ivan - 09.01.1589, Дубровник — 08.12.1638, там само) — хорватський поет.

Один із найвидатніших представників дубровницької літератури, Іван Ґундулич народився у Дубровнику в аристократичній родині. Батько — Фран Ґундулич, відомий історик, зацікавив сина античністю, зокрема її літературою, а також сучасною поезією. Навчався Ґундулич у дубровницькій гімназії, де особливо захопився творчістю Т. Тассо. З 1608 р. він — член Великої Ради Дубровника, займав ряд державних посад.

Літературні смаки Ґундулича формувалися на античних взірцях, на кращих творах італійської лі-тератури, а також на сучасній йому вітчизняній ренесансній літературі.

У літературі ім’я Ґундулича відоме з 1610 p., коли з’явилися його перші переклади творів Т. Тассо та інших італійських письменників. У цей самий період він виступив і як автор драм на античні сюжети: «Галатея», «Клеопатра», «Аріадна», «Адоніс» та ін. Драми здобули популярність і йшли на сцені театру в Дубровнику.

Після 1620 р. Ґундулич пережив творчу кризу, яка була пов’язана з контрреформацією, з наступом католицизму в країнах Європи, в тому числі в Дубровнику. Ґундулич у цей час створив релігійно-дидактичні твори «Покаянні псалми царя Давида» («Pjesni рокоте kralja Davida», 1621), віршовані «Сльози блудного сина» («Suze sina razmetnoga», 1622) та ін. Під впливом обставин письменник зрікся своїх драматичних творів і поезії як «гріховних».

Усе це суперечило тим гуманістичним ідеалам, на яких був вихований Ґундулич. Свідченням перелому в настроях поета була його драма «Дубравка» («Dubravka»), поставлена на сцені в 1628 р. У ній Ґундулич розвинув слов’янську проблематику, яка пізніше стала провідною в його творчості. Саме в цій драмі відобразилися волелюбні думки поета, його підтримка національно-визвольної боротьби, яку вели слов’янські народи проти чужоземного ярма. В алегоричній формі поет прославляє своє рідне місто, висловлює волю його громадян до свободи:

О красна, кохана, солодка свободо,

Ти дар, у якому всі блага народу,

В тобі була істина нашої слави,

Коштовна прикрасо старої Дубрави,

Ні срібло, ні злато, ні людські щедроти,

Не зможуть купить твої чисті красоти!

(Тут і далі пер. О. Шевченка)

Поет застерігає своїх земляків від захоплення розкішшю, таврує падіння моралі, пороки суспільства, які, на його думку, підривають, руйнують, розкладають традиції свободи, що віками формувались у Дубровнику.

Ґундулич у своїй творчості порушував питання боротьби християнства і мусульманства. За його словами, перекладаючи «Визволений Єрусалим» Т. Тассо, він хотів розкрити цю тему «всьому нашому слов’янському народові». Ця боротьба надихнула поета на створення грандіозної епічної поеми «Осман» («Osman», 1621—1638), яка стала вершиною його творчості.

Традиції гуманістичної літератури, поєднавшись у поемі з елементами народнопоетичної творчості, стали естетичною основою твору, а ідеї патріотизму, національно-визвольної боротьби слов’янських народів проти османського ярма — його політичною платформою.

У поемі зображені реальні історичні події — в 1621 р. турецькі війська під керівництвом султана Османа II почали загарбницький похід проти Польщі. Під містом Хотином польські війська, до складу яких входили представники й інших слов’янських народів, відбили турецький напад. Такий історичний стрижень поеми.

Твір Ґундулича багатоплановий, у ньому десятки дійових осіб (історичних і вигаданих), події переносяться з ратних полів під Хотином до Цареграду, з володінь молдавського воєводи до Греції і в слов’янські землі. Автор створив широке художнє полотно, де сучасність поєдналася з ретроспективним зображенням минулого, з думками про майбутнє.

Основна ідея, яку вклав у поему Ґундулич, — заклик до боротьби слов’янських народів проти турецького ярма. Поет прославляє свободу, яка дасть народам мир, висловлює ідею слов’янської єдності. Ідеалізований образ рідного міста Дубровника став символом волі, незалежності:

За непослух цар сердитий

Незліченні кине лави,

Щоб Дубровник той скрутити,

Ввергнути в пожар кривавий.

Та Дубровник зі свободи

Сплавив силу й міць корони,

Гордий, непідкупний зроду,

Честі й слави він не ронить...

Так стоїть Дубровник вільний

Зі своїм прадавним троном,

Вірою й законом сильний,

Поміж Левом і Драконом...

Ґундулич співчуває слов’янським народам, що стогнуть під ярмом чужоземного загарбника:

...Всі сусіди знемагають

У ярмі тяжкої долі —

Вольності вони не мають,

Що у тебе на престолі...

Слов’янський світ у поемі у всьому протистоїть світу турецькому, який поет змальовує жорстоким, підступним, темним. Водночас Ґундулич бачить розклад феодального ладу у Туреччині і передбачає її падіння. Через антитурецьку спрямованість твір не міг бути надрукований за життя поета, він поширювався в рукописних списках і вийшов друком лише в 1826 р.

Поема позначена значним впливом народного фольклору, особливо там, де поет змальовує природу, створює образи простих людей:

...І дівчата й молодиці

Із сільськими парубками

Йдуть гуртом на вечорниці,

Закосичені квітками.

То в танку вони кружляють,

То ведуть солодкі співи,

То у різні ігри грають,

Всі щасливі та вродливі...

Художні вартості, епічна широта, глибоке проникнення у тогочасне життя слов’янських народів дають підстави віднести цей твір до найвищих досягнень не лише слов’янських літератур доби Відродження, а й до скарбниці світової літератури. Поема пройшла випробування часом, вона перекладена багатьма мовами народів світу.

Поемою «Осман» цікавився І. Франко, а тему битви використав О. Маковей в історичній повісті «Ярошенко». Українською мовою окремі твори Ґундулича переклали О. Шевченко, В. Кордун.

За В. Моторним



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.