Меню

Розробки уроків із зарубіжної літератури 5 клас - Сикало Євген 2025 Головна

Розділ 2. Реальність і вигадка в художній літературі

Рудольф Еріх Распе, Ґотфрід Август Бюргер. «Пригоди барона Мюнхгаузена» — розробка уроку, 5 клас НУШ

5 клас НУШ Розділ 2 Распе · Бюргер Гіпербола Реальність і фантастика Комічне в літературі Повість-казка Диференціація

Чому цей урок — особливий

Мюнхгаузен — це, мабуть, єдиний літературний герой, якого ніхто не соромиться любити за брехню. Він бреше — і всі знають, що бреше. І від цього чомусь стає тільки краще. У цьому парадокс, який п'ятикласники відчувають інтуїтивно, але не можуть пояснити. А пояснення дуже важливе: Мюнхгаузен не просто вигадує — він вигадує з таким розмахом і такою впевненістю, що реальність поруч із ним виглядає нудно. Він не злодій і не шахрай — він артист. І саме тут живе головне завдання уроку: показати учням, як художній текст перетворює «брехню» на мистецтво, які інструменти для цього існують — гіпербола, фантастика, комічне — і чому читати таке весело. Бо читання, яке приносить радість, — це теж повноцінний літературний досвід. Не менш важливий, ніж читання, яке змушує думати.

Методичний паспорт уроку

Предмет Зарубіжна література
Клас 5 клас (НУШ)
Тип уроку Урок аналізу художнього твору / формування нових понять
Розділ / модуль Розділ 2. Реальність і вигадка в художній літературі
Тема Р. Е. Распе, Ґ. А. Бюргер. «Пригоди барона Мюнхгаузена». Образ барона, поєднання правдоподібності й уяви. Гіпербола, комічне, фантастика. Повість-казка
Очікувані результати Учень / учениця вміє: виразно читати та переказувати фрагменти тексту; знаходити гіперболу і фантастику у творі; пояснювати, що робить пригоди Мюнхгаузена смішними та захопливими; зіставляти літературний сюжет із кінематографічним; складати план переказу і розповідати власну «мюнхгаузенівську» пригоду.

Учень / учениця розуміє: у чому різниця між казкою і повістю-казкою; як гіпербола і фантастика працюють як інструменти комічного; чому вигадка у Мюнхгаузена не дратує, а захоплює.
Компетентності НУШ Читацька, комунікативна (усний переказ, риторика), творча (власна «пригода»), інформаційна (зіставлення тексту і кіно)
Обладнання Роздатка з 2–3 короткими пригодами барона; картки «Правда / Перебільшення / Фантастика»; уривок з будь-якої екранізації (1–2 хв); аркуші для власних пригод
Міжпредметні зв'язки Українська мова (гіпербола, художній засіб), Мистецтво (ілюстрації Ґюстава Доре до Мюнхгаузена), Інформатика (пошук і перегляд екранізацій), Фізкультура / гумор (неймовірні спортивні «досягнення» барона)

Я хочу, щоб після цього уроку учні зрозуміли одне: Мюнхгаузен — не брехун. Він оповідач. А оповідач має право на гіперболу. Різниця між брехуном і оповідачем — у тому, що всі знають правила гри. І якщо учні зможуть пояснити цю різницю своїми словами — вони вже розуміють, що таке художній текст.

Мотиваційний вступ

Варіант А — Провокаційне запитання

Починаємо без попередження. Вчитель виходить перед класом і з абсолютно серйозним обличчям розповідає одну хвилину власну «неймовірну пригоду» — наприклад, як учора до нього в кабінет залетів пелікан із записками учнів, або як він застряг у ліфті разом із ведмедем. Потім пауза.

🎩 «Ви вірите мені?» Клас сміється і каже «ні». «А чому слухали до кінця і не зупинили мене?» Ось і відповідь: добра вигадка захоплює, навіть якщо ти знаєш, що це неправда. Саме це і робить Мюнхгаузен — кожні триста років поспіль.

Питаємо клас: а хто з вас сам колись щось перебільшував у розповіді про себе? Щоб звучало цікавіше? Усі руки — вгору. «Вітаю. Ви всі — трохи Мюнхгаузени».

Варіант Б — Мікроісторія

Я колись показав учням ілюстрацію Ґюстава Доре — ту, де Мюнхгаузен тягне себе з болота за власну косичку. І замість того щоб питати «що це означає», просто запитав: «А ви б так змогли?» Клас одразу почав сперечатися — хтось доводив, що фізично неможливо, хтось шукав «логіку». А потім одна дівчинка сказала: «Але ж він сам собі допоміг, коли більше нікого не було поруч». І це виявилося кращим поясненням образу барона, ніж будь-яка підручникова характеристика.

Після цього показуємо ілюстрацію класу і питаємо те саме: «А ви б так змогли?» Нехай посперечаються хвилину — і одразу переходимо до тексту.

Хід уроку — 45 хвилин

①
Виклик — «Вірю / Не вірю»
5–7 хв

Вчитель зачитує вголос п'ять тверджень — три реальних факти про барона Мюнхгаузена (він справді існував, був військовим офіцером, брав участь у турецьких війнах) і дві класичні пригоди з книжки (летів на ядрі, витягнув себе з болота за косу). Після кожного твердження клас голосує: «Вірю» або «Не вірю» — піднятою рукою або стікером.

🎒 Дія учня
Слухає, оцінює кожне твердження, аргументує свій вибір одним реченням. Після голосування — дізнається відповідь і фіксує в зошиті: «Реальне / Вигадане».
👩‍🏫 Роль вчителя
Не розкриває відповідь одразу — тримає паузу, дає посперечатися. Після голосування коротко пояснює: «Реальний Мюнхгаузен справді існував. Але книжковий — це вже художній образ».
Жива репліка: «Ось парадокс: людина реальна, а пригоди — вигадані. Але ми читаємо пригоди, а не біографію. Чому? Бо пригоди цікавіші. Ось чим займається література».
②
Дослідження — «Розібрати пригоду на деталі»
12–15 хв

Клас отримує роздатку з двома короткими пригодами: «Як барон летів на ядрі» і «Як він витяг себе з болота». Завдання — прочитати і розкласти кожну пригоду на три шари за схемою.

🔵 Реальна деталь
Те, що могло б статися насправді — гармата, болото, кінь. Основа, якій читач вірить першу секунду.
ПРИГОДА
🟡 Гіпербола / Фантастика
Те, що неможливо — але описане так докладно і впевнено, що мозок не встигає заперечити.

Запитання до обох пригод:

  • 🔍 Знайдіть момент, де реальне перетворюється на неможливе. Де ця «точка переходу»?
  • 😄 Що саме робить пригоду смішною — сама ситуація, чи те, як барон про неї розповідає?
  • 📏 Знайдіть гіперболу. Що автор перебільшив — і наскільки?
  • 🎬 Чи бачили ви щось схоже у фільмі або мультфільмі? Де?
Приклад гіперболи

Барон зупиняє коня, що вже наполовину провалився крізь дах. Не «коня», не «великого коня» — а половину коня. Деталь доведена до абсурду так точно, що стає смішною.

Як це працює

Гіпербола у Мюнхгаузена — це не просто «дуже великий». Це коли перебільшення настільки конкретне й докладне, що починає здаватися майже логічним. Ось де народжується комічне.

🎒 Дія учня
Читає пригоди, заповнює схему «Реальне → Точка переходу → Неможливе». Підкреслює гіперболи, обговорює в парі.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не дає визначення гіперболи одразу — питає: «Що тут перебільшено? У скільки разів? Як ви розуміємо, що це неправда, але все одно читаєте далі?»
Жива репліка: «Гіпербола — це коли автор бере реальну деталь і розтягує її до розриву. Але робить це з таким серйозним обличчям, що ти спочатку майже вірить — а потім вибухаєш сміхом. Саме це Мюнхгаузен і робить».
③
Осмислення — «Власна пригода барона»
10–12 хв

Групова або парна робота. Кожна група отримує «стартову реальну ситуацію» — звичайну, побутову: застряг у ліфті, впустив телефон у річку, спізнився на урок, заблукав у супермаркеті. Завдання: перетворити її на «мюнхгаузенівську» пригоду — додати гіперболу, фантастику, комічний поворот і розповісти від першої особи з максимально серйозним обличчям.

Правила гри:

  • 🎩 Розповідати від першої особи — «Я, барон Мюнхгаузен…»
  • 📏 Мінімум одна гіпербола і один фантастичний елемент
  • 😎 Розповідати серйозно — без сміху і підморгування
  • ⏱ Тривалість пригоди — 1,5–2 хвилини на групу
🎒 Дія учня
Придумує пригоду в групі, розподіляє ролі (оповідач, асистент, суфлер). Виступає перед класом. Після виступу — клас називає, де була гіпербола і де — фантастика.
👩‍🏫 Роль вчителя
Дає 5 хвилин на підготовку, потім — слухає і аплодує. Після кожного виступу ставить одне запитання класу: «Де тут гіпербола? А де — фантастика? Де закінчувалася реальність?»
Жива репліка: «Ви щойно зробили те саме, що робив Мюнхгаузен: взяли нудну ситуацію і зробили з неї пригоду. Ось чому люди читають книжки — там завжди цікавіше, ніж у звичайному житті».
④
Рефлексія змісту — «Кіно vs книжка»
8–10 хв

Вчитель показує 1–2 хвилини будь-якої екранізації Мюнхгаузена — радянський мультфільм 1973 року або фільм Террі Ґілліама «Пригоди барона Мюнхгаузена» (1988). Потім — індивідуальне завдання: порівняти кінообраз і книжковий за трьома питаннями.

Запитання для порівняння:

  • 🎬 Яким виглядає барон у фільмі — і яким ви уявляли його, читаючи?
  • 📖 Яка пригода з книжки здалася б вам найважчою для екранізації — і чому?
  • 🏆 Де гіпербола «працює» сильніше — у тексті чи на екрані? Аргументуйте.
🎒 Дія учня
Дивиться уривок, потім письмово відповідає на одне запитання (за вибором). Охочі зачитують відповідь — клас коментує: «Погоджуюсь / Не погоджуюсь, тому що…»
👩‍🏫 Роль вчителя
Не нав'язує «правильну» відповідь. Якщо виникає суперечка між «книжка краща» і «фільм краще» — підтримує її: «Аргументуйте. Обидві позиції можуть бути правильними».
Жива репліка: «Книжка дає вам найкраще кіно у світі — власну уяву. Мюнхгаузен у вас у голові — завжди точно такий, яким ви хочете його бачити. Жоден режисер не може з цим зрівнятися».
⑤
Підсумок — «Три слова про барона»
3–5 хв

Кожен учень записує на стікері три слова — не про сюжет, а про барона як особистість. Приклеюють на «Портрет барона» на дошці (простий силует у капелюсі). Вчитель зачитує кілька найнесподіваніших слів і питає: «А де в тексті видно цю рису?»

Жива репліка: «Барон Мюнхгаузен — один із небагатьох персонажів у літературі, кого ми любимо саме за те, за що зазвичай не люблять людей. Це і є майстерність автора — зробити брехуна героєм».

Диференціація

Рівень 1 — базовий
Слухає пригоди в читанні вчителя, відповідає на запитання за шаблоном-підказкою. У груповій роботі — грає роль «суфлера» або «асистента оповідача». Гіперболу знаходить у готовому переліку, де треба лише підкреслити.
Рівень 2 — розвинений
Самостійно читає пригоди, заповнює схему «Реальне → Гіпербола → Фантастика». Бере активну роль у груповій пригоді. Порівнює книжку і кіно власними словами з одним аргументом.
Рівень 3 — поглиблений
Пояснює різницю між казкою і повістю-казкою на прикладі Мюнхгаузена. Аналізує, як гіпербола змінює ефект комічного. Складає власний план пригоди і переказує її виразно з елементами акторської гри.

👁 Підтримка для учнів з ООП

Роздатка зі спрощеним текстом пригод (коротші речення, ключові слова виділені). Схема «Реальне / Вигадане» — у вигляді двох колонок із готовими словами для вибору. Участь у груповій пригоді — у зручній ролі (може малювати ілюстрацію до пригоди замість усного виступу). Для учнів з труднощами усного мовлення — записати пригоду письмово або надиктувати.

Формувальне оцінювання

Критерії успіху — «Я досяг мети, якщо...»

  • Я можу пояснити, що таке гіпербола, і знайти її у тексті — не вгадати, а довести прикладом
  • Я можу сказати, де в пригоді Мюнхгаузена закінчується реальне і починається фантастичне
  • Я можу пояснити, чому пригоди барона смішні — і назвати хоча б один художній засіб, який це створює
  • Я склав і розповів власну «мюнхгаузенівську» пригоду з гіперболою
  • Я порівняв книжку і екранізацію і висловив власну думку з аргументом

Інструмент самооцінки — «Польот на ядрі»

🟤 Приземлився точно — «Все зрозумів: гіпербола, фантастика, комічне — можу пояснити і знайти»
🟡 Долечу завтра — «Гіперболу знайшов, але з фантастикою ще плутаюся»
🔴 Упав у болото — «Потребую допомоги — як Мюнхгаузен, тягну себе сам, але туго»
⚪ Ще в польоті — «Думаю. Дайте хвилину — я ще на ядрі»

Фрази зворотного зв'язку

«Ти знайшов гіперболу там, де я сам не завжди зупиняюся. Дуже уважне читання.»
«Твоя власна пригода — справжній Мюнхгаузен: серйозна, докладна і абсолютно неможлива.»
«Цікава думка. А тепер знайди одне слово в тексті, яке доводить, що це гіпербола, а не просто фантастика.»
«Ти добре переказав сюжет. Наступний крок — сказати, що тебе здивувало або розсмішило, і пояснити чому.»

Домашнє завдання

  • Базове: вибрати одну пригоду Мюнхгаузена, скласти план із 4–5 пунктів і переказати її вдома (можна рідним — вголос, із виразністю).
  • Творче: написати власну коротку пригоду барона (10–15 речень) у сучасних реаліях — наприклад, як Мюнхгаузен виходить зі зламаного метро, рятує Wi-Fi у школі або перемагає у комп'ютерній грі неможливим способом. Обов'язково: одна гіпербола, один фантастичний елемент.

Додаткові матеріали та ресурси

  • Chytanka.com.ua — «Пригоди барона Мюнхгаузена» Повний текст українською — зручно задати для попереднього читання або вибіркової роботи в класі. Добре підходить для читання на смартфоні.
  • Ілюстрації Ґюстава Доре до «Мюнхгаузена» Роздрукуйте 2–3 гравюри Доре — вони XIX століття, але абсолютно «читаються» сучасними учнями. Питання: художник зобразив барона героєм чи блазнем? Відповіді завжди несподівані.
  • Радянський мультфільм «Мюнхгаузен» (1973, Союзмультфільм) Доступний на YouTube, легко знайти за назвою. Короткий, яскравий, добре передає комічний тон. Ідеально для вправи «Кіно vs книжка» — 1–2 хвилини достатньо.
  • Wordwall.net — «Реальне чи вигадане?» Зробіть просту гру: учні сортують твердження на «факт» і «гіпербола / фантастика». Готується за 10 хвилин, грається з телефонів. Безкоштовний план — до 5 активностей.
  • На урок — naurok.com.ua Готові тести і кросворди до «Мюнхгаузена» — корисні для перевірки домашнього читання або як швидка розминка на початку наступного уроку.

Часті запитання вчителів

Як пояснити різницю між гіперболою і фантастикою, якщо учні плутають?
Найпростіший критерій: гіпербола — це перебільшення реального (барон підняв коня однією рукою — кінь реальний, сила перебільшена). Фантастика — це те, чого в принципі не буває (барон летить на ядрі — такого не буває взагалі). Але у Мюнхгаузена ці два засоби часто стоять поруч, тому добре дати учням спочатку знайти «що тут неможливо» — і потім вже питати: це неможливо тому що «дуже багато», чи тому що «так не буває взагалі»?
Що робити, якщо учні відмовляються «грати» у власну пригоду — соромляться?
По-перше, починайте самі — покажіть, що вчитель теж може розповідати нісенітниці з серйозним виглядом. По-друге, дозвольте роботу в парі: двоє разом соромляться менше, ніж один. По-третє, запропонуйте альтернативу: написати пригоду письмово — і зачитати, не дивлячись на клас. Більшість погоджується на письмовий варіант і часто потім самі хочуть розповісти вголос.
Чи варто розповідати, що Мюнхгаузен — реальна людина?
Обов'язково, і бажано на початку — це одразу підвищує інтерес. Реальний Карл Фрідріх Ієронімус фон Мюнхгаузен (1720–1797) справді був відомий своїми неймовірними розповідями про полювання і військові пригоди. Він не писав книжок — Распе і Бюргер зробили це без його дозволу. Реальний барон, до речі, був незадоволений. Ця деталь зазвичай дуже тішить клас.
Як пояснити термін «повість-казка», щоб учні не плутали з казкою?
Казка — жанр фольклорний або літературний, де магія і дива є нормою світу і герої її сприймають спокійно. Повість-казка — твір, де фантастичне і комічне вставлене в реалістичну рамку (є реальний герой, реальні місця, реальний час), і сам оповідач ніби серйозно вірить у все, що розповідає. Мюнхгаузен — не у казковому світі. Він у нашому. Ось де різниця.

Типові помилки учнів і як їх виправляти

⚠️
«Мюнхгаузен — просто брехун, і читати про нього нецікаво» ✅ Питаємо: «А чим брехун відрізняється від оповідача?» Потім: «Мюнхгаузен нікому не шкодить своїми розповідями. Він не обманює з корисливою метою — він розважає. Чи можна назвати коміка брехуном, якщо всі знають, що він жартує?» Клас зазвичай сам знаходить різницю.
⚠️
Власна «пригода» виходить занадто реалістичною — без гіперболи і фантастики ✅ Зупиняємо і питаємо: «А що б Мюнхгаузен додав до цієї ситуації? Де тут можна перебільшити у сто разів?» Якщо не йде — пропонуємо «кнопку гіперболи»: взяти одну деталь і збільшити її до абсурду. Наприклад, «телефон упав у річку» → «телефон упав у річку, яка одразу потекла навпаки від несподіванки».
⚠️
При порівнянні кіно і книжки — тільки «фільм краще, бо там видно» ✅ Питаємо навпаки: «А що є в книжці, чого немає у фільмі?» Зазвичай після паузи учні самі говорять: «У книжці я сам уявляв». Тоді вводимо поняття «читацька уява» як інструмент, якого немає в жодного режисера.

Авторська нотатка

Урок про Мюнхгаузена — один із найлегших для запуску і один із найважчих для завершення. Учні розгортаються так, що зупинити їх буває складно. Особливо на етапі «власної пригоди» — хтось завжди видає щось таке несподіване, що клас аплодує стоячи. Я давно перестав дивуватися і просто залишаю трохи більше часу на цей блок.

Де виникають несподіванки — у порівнянні з кіно. Радянський мультфільм 1973 року учні сприймають по-різному: одні кажуть «застарілий», інші раптом захоплюються. Але найцікавіше — коли хтось каже: «У мультфільмі барон виглядає добрішим, ніж у книжці». Це одразу відкриває розмову про те, як ілюстрація і кіно інтерпретують текст — і це вже справжній літературний аналіз, хоча учні цього не підозрюють.

Що зробив би інакше: раніше я давав визначення гіперболи до читання. Зараз — тільки після. Різниця принципова: коли учень сам натикається на «щось неможливе» в тексті і ще не знає, як це назвати — момент введення терміна стає справжнім відкриттям, а не записом у зошит.

Порада колезі: не намагайтеся «серйозно» говорити про Мюнхгаузена. Це єдиний урок у програмі, де вчитель має право бути трохи блазнем. Скористайтеся цим — і клас відповість вам тим самим.

Модельна навчальна програма. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л. | Редакція 2023 року (НУШ), підручниками О. Ніколенко, В. Ковбасенка та навчальними виданнями 2023–2025 років. Розділ 2. Реальність і вигадка в художній літературі. Р. Е. Распе, Ґ. А. Бюргер «Пригоди барона Мюнхгаузена».

Назад Зміст Далі

Сикало Євген
Автор матеріалу
Сикало Євген

Автор навчальних матеріалів із зарубіжної літератури. Понад 20 років досвіду роботи з освітнім контентом для вчителів, учнів та батьків.

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 09 квітня 2026

Пошук на сайті

📚 Асистент з літератури
Вітаю! Я допоможу вам розібратися з творами зарубіжної літератури — аналіз, образи героїв, біографії авторів. Просто напишіть наприклад назву твору чи автора. Про що запитаєте?
✦ ШІ‑Асистент